Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4.2. Морфема і словоформа
Поняття морфеми
Морфема (від гр. morphe "форма") - мінімальна двостороння одиниця мови.
Так, наприклад, у слові рука виділяються дві морфеми - рука. Звукосполучення рук вважається окремою морфемою тому, що за цим звукокомплексом (планом вираження) закріплене значення, пов'язане з поняттям руки. Так само окремою морфемою є - а, бо це також двостороння одиниця: має план вираження - звук [а] і план змісту - "називний відмінок, однина, жіночий рід". Обидві морфеми є мінімальними (елементарними) двосторонніми одиницями, бо їх не можливо поділити на простіші (менші) одиниці, які б також мали вираження і зміст.
Морфеми виділяють шляхом порівняння слів за звучанням і значенням. Якщо певні одиниці на основі порівняння виявляються мінімальними, тобто такими, що не можуть далі ділитися, то це й будуть морфеми. Наприклад:
Вода, роса, стіна, лоза, зима, весна
Води
Воді
Водою
Води
Вод
Водами водах
Зіставивши форми в колонці, можна виділити спільну частину вод і відмінні частини - а, - и, - і, - ою, - оми, ах, а зіставивши форми в рядку - спільну частину а і відмінні вод-, рос. стін-, лоз; зим-, весн-. Усі виділені таким чином елементи мають вираження і зміст, тому їх слід вважати окремими морфемами. Це зіставлення вказує і на те, що морфеми можуть мати матеріальне вираження і можуть його не мати. Так, зокрема, вод визначаємо як Форму жіночого роду в родовому відмінку множини. Але в цьому випадку немає матеріального показника цих значень. Саме відсутність матеріального закінчення і вказує на ці значення. Отже, є всі підстави вважати, що тут наявна морфема, але вона матеріально не виражена. Такі морфеми називають нульовими. Нульову морфему видаляють лише там, де в інших формах цього слова є матеріально виражені морфеми.
Морфема може варіюватися. Оскільки морфема є двосторонньою одиницею, то вона може варіюватися в плані вираження і в плані змісту. Наприклад, у словах надписати і надіслати одна морфема виступає в двох формальних варіантах - над - і наді-, а в словах надкусити й надбудувати - у двох змістових варіантах: "відняти частину*' і "додати частину, збільшити щось". Морфема пис-може реалізуватися у таких варіантах, як пис - (писати), пис'- (письмо), пиш - (пишу), морфема рук - - у варіантах рук - (рука), руч - (доручити), руц'- (руці)- Закінчення множини іменників англійської мови реалізується в таких варіантах, як - s (cats [kaets] "коти"), - z (pens [penz] "ручки"), - iz (boxes f'boksiz] "ящики"). Отже, морфема реалізується як певна сукупність варіантів, тобто є абстрактною одиницею, інваріантом, мовною одиницею. Варіанти морфеми називають аломорфами, або морфами. Вони є лінійними мовленнєвими одиницями. Як фонема є класом алофонів, так морфема є класом аломорфів.
У більшості мов морфема не збігається зі складом. Так, у слові дорога є дві морфеми (дорог - і - а) і три склади (до-ро-га). Повний збіг морфеми і складу характерний для китайської, в'єтнамської та деяких інших мов, у яких цю одиницю називають морфоснлабемою, або силабоморфемою.
Морфеми мають три основних типи значень: речове, дериваційне і реляційне.
Речове (лексичне) значення - це узагальнене відображення дійсності, виражене поняття. Так, морфема чит - (читати, читач, читальня) виражає значення "сприймати щось зображене літерами", морфема добр - (добрий, добро та) виражає значення позитивної оцінки, морфема дерев-(дерево, дерев'яний) - значення, пов'язане з "багаторічною рослиною з твердим стовбуром".
Дериваційне значення - значення, яке доповнює речове, уточнює, конкретизує його. Морфема - ач у слові читач вказує на особу за дією ("той, хто читає"), а морфема - льн-у слові читальня - на приміщення ("місце, де читають"). Дериваційне значення стосується лексики і граматики.
Реляційне значення - суто граматичне значення, яке вказує на відношення між словами в реченні. Наприклад: Хлопчик читає книжку. Він дуже зацікавився цією книжкою. Тут морфеми - є, - у, - єю, - ою мають реляційне значення.
Схожі статті
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Значення слова
Лексичне значення - історично закріплена в свідомості людей спів* віднесеність слова з певним явищем дійсності. Це зв'язок певного звучання з певним...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Полісемія
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Граматичні категорії
Граматична категорія - система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин (граматичних форм із однорідним значенням). Для того щоб...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Омонімія
Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова як знакова система
У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Слово як одиниця мови. Слово і лексема
Хоч будь-яка людина без філологічної освіти легко може виділити в чужому чи своєму мовленні слова (поняття слова стихійно наявне в свідомості всіх носіїв...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Фонетичні закони
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з'являються. Так, скажімо, колись у нашій мові...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
Антоніми (від rp. ant і "проти' й nyma "ім'я") - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день - ніч, жар -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Антонімія
Антоніми (від rp. ant і "проти' й nyma "ім'я") - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день - ніч, жар -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Живі та історичні фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з'являються. Так, скажімо, колись у нашій мові...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.1. Слово та його значення
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3. Лексика і фразеологія
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Інтонація
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синонімія
Синоніми few гр. syn nymos "однойменний") - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. Наприклад: веселка, райдуга; фонтан,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Граматичне значення
Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне...
-
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4. Граматика
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Класифікація фразеологізмів
Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем злютованості їх компонентів, яку розробив французький...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Історична лексикологія та етимологія
Історична лексикологія - розділ мовознавства, який вивчає історію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію слів та їх значень, зміни...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Наголос
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Лексикологія. Розділи лексикології
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Приголосні звуки
За акустичною ознакою (співвідношенням голосу й шуму) приголосні поділяють на сонорні й шумні. У сонорних приголосних голос (тон) переважає над шумом. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Склад
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Фонетичне членування мовленнєвого потоку
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто "свято", паранна "парадна",...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Комбінаторні зміни звуків
До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза. Акомодація (від лат. accomodatio "пристосування")...
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4.2. Морфема і словоформа