Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4. Граматика
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії
Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
Граматика (від лат. grammatike techne "письмове мистецтво") - 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій); 2) наука, яка вивчає будову мови.
Що стосується граматики як науки, то розрізняють: 1) формальну, яка вивчає граматичні форми та їх структуру, і контенсивну (семантичну), яка вивчає значення цих форм і структур; 2) синхронічну, що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі, і діахронічну, яка вивчає мовну будову в її історичному розвитку. Із синхронічної граматики виокремлюють функціональну, яка вивчає функції граматичних одиниць.
Граматика складається з двох розділів: морфології й синтаксису.
Морфологія (від гр. morphe "форма" і logos "слово, вчення, наука") - розділ граматики, що вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов'язаних із ними граматичних значень.
До морфології належить і вчення про частини мови. Можна сказати, що морфологія - це граматика слова.
Синтаксис (від гр. syntaxis "побудова, порядок") - розділ граматики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є речення.
Іншими словами, синтаксис - це граматика зв'язного мовлення.
Поділ граматики на морфологію й синтаксис є умовним. По-перше, граматичні значення слів повністю розкриваються тільки в реченні; по-друге, значення такого поділу для кожної конкретної мови залежить від типу її будови: для мов із бідною морфологією (англійської, індонезійської, багатьох тибето-бірманських та ін.) морфологія відходить на задній план, а для китайської, в'єтнамської, тайських, йоруба не має жодної цінності, бо там її (морфології) немає.
Словотвір, або дериватологія (від лат. derivatio "відведення води з ріки", а згодом "утворення нових слів від наявного кореня"), займає проміжне місце між лексикологією і граматикою.
У структурі мови граматиці належить центральне місце, а фонетиці й лексиці - периферійне. Фонетика - це матеріальна периферія, а лексика - смислова. Оскільки граматика має узагальнюючий характер, то в ній найяскравіше виявляються найбільш суттєві риси структури мови, а це ще одне свідчення належності граматики до центральної частини, ядра мови.
Однією з особливостей граматики є її абстрактність. Щоправда, абстрактною є й лексика. Слово будинок позначає будь-який будинок незалежно від його форми, розміру, матеріалу, з якого він побудований тощо, а слово людина позначає будь-якого homo sapiens (кожну окрему людину і всіх). Однак граматична абстракція є значно вищою від лексичної, так що факти лексичної абстракції здаються конкретними порівняно з граматичною абстракцією. Наприклад, слова будинок, стіл, віз, віл, лікар для лексики - різні одиниці, а для граматики - одне й те ж: іменники чоловічого роду в називному відмінку однини.
Основні одиниці граматики - морфема для морфології і конструкція (речення) для синтаксису. Правда, є й інші погляди щодо цього. Дехто вважає, що їх значно більше й серед них називає слово, словоформу, словосполучення, просте речення, складне речення, надфразну єдність і навіть текст. Однак таке розуміння основних одиниць морфології та синтаксису не є коректним хоча б тому, що кожен мовний рівень повинен мати тільки одну основну одиницю.
Хоч у граматиці певною мірою використовують суто формальний, технічний опис будови мови, проте головною її метою є виявлення значень, що стоять за мовними структурами. Таким чином, основними для граматики е проблеми граматичної семантики (граматичних значень).
Схожі статті
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Слово як одиниця мови. Слово і лексема
Хоч будь-яка людина без філологічної освіти легко може виділити в чужому чи своєму мовленні слова (поняття слова стихійно наявне в свідомості всіх носіїв...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.1. Слово та його значення
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Лексикологія. Розділи лексикології
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3. Лексика і фразеологія
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Місце мовознавства в системі наук
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття лексико-семантичної системи
Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.3. Лексико-семантична система мови
Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Омонімія
Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Полісемія
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1. Загальні питання мовознавства
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Одномовні словники
Тлумачні словники. У цих словниках розкривається (тлумачиться) значення слів. У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Історична лексикологія та етимологія
Історична лексикологія - розділ мовознавства, який вивчає історію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію слів та їх значень, зміни...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синхронія і діахронія
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Словниковий склад мови
Лексико-семантична система мови має польовий характер, тобто її структура організована за принципом поля, в якому є центр із його ядром і периферія....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Структура мови
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфографія. Принципи орфографії
Графіка (гр. graphіke від graphd "пишу, креслю, малюю") - 1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків); 2) розділ мовознавства, який...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Графіка
Графіка (гр. graphіke від graphd "пишу, креслю, малюю") - 1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків); 2) розділ мовознавства, який...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття фонеми
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто "свято", паранна "парадна",...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Генеалогічна класифікація мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Порівняльне вивчення мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і суспільство
Оскільки мова є суспільним явищем, то вона перебуває в тісному зв'язку із суспільством. Цей зв'язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова як знакова система
У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.3. Походження і розвиток мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4. Граматика