Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії
Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
Граматика (від лат. grammatike techne "письмове мистецтво") - 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій); 2) наука, яка вивчає будову мови.
Що стосується граматики як науки, то розрізняють: 1) формальну, яка вивчає граматичні форми та їх структуру, і контенсивну (семантичну), яка вивчає значення цих форм і структур; 2) синхронічну, що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі, і діахронічну, яка вивчає мовну будову в її історичному розвитку. Із синхронічної граматики виокремлюють функціональну, яка вивчає функції граматичних одиниць.
Граматика складається з двох розділів: морфології й синтаксису.
Морфологія (від гр. morphe "форма" і logos "слово, вчення, наука") - розділ граматики, що вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов'язаних із ними граматичних значень.
До морфології належить і вчення про частини мови. Можна сказати, що морфологія - це граматика слова.
Синтаксис (від гр. syntaxis "побудова, порядок") - розділ граматики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є речення.
Іншими словами, синтаксис - це граматика зв'язного мовлення.
Поділ граматики на морфологію й синтаксис є умовним. По-перше, граматичні значення слів повністю розкриваються тільки в реченні; по-друге, значення такого поділу для кожної конкретної мови залежить від типу її будови: для мов із бідною морфологією (англійської, індонезійської, багатьох тибето-бірманських та ін.) морфологія відходить на задній план, а для китайської, в'єтнамської, тайських, йоруба не має жодної цінності, бо там її (морфології) немає.
Словотвір, або дериватологія (від лат. derivatio "відведення води з ріки", а згодом "утворення нових слів від наявного кореня"), займає проміжне місце між лексикологією і граматикою.
У структурі мови граматиці належить центральне місце, а фонетиці й лексиці - периферійне. Фонетика - це матеріальна периферія, а лексика - смислова. Оскільки граматика має узагальнюючий характер, то в ній найяскравіше виявляються найбільш суттєві риси структури мови, а це ще одне свідчення належності граматики до центральної частини, ядра мови.
Однією з особливостей граматики є її абстрактність. Щоправда, абстрактною є й лексика. Слово будинок позначає будь-який будинок незалежно від його форми, розміру, матеріалу, з якого він побудований тощо, а слово людина позначає будь-якого homo sapiens (кожну окрему людину і всіх). Однак граматична абстракція є значно вищою від лексичної, так що факти лексичної абстракції здаються конкретними порівняно з граматичною абстракцією. Наприклад, слова будинок, стіл, віз, віл, лікар для лексики - різні одиниці, а для граматики - одне й те ж: іменники чоловічого роду в називному відмінку однини.
Основні одиниці граматики - морфема для морфології і конструкція (речення) для синтаксису. Правда, є й інші погляди щодо цього. Дехто вважає, що їх значно більше й серед них називає слово, словоформу, словосполучення, просте речення, складне речення, надфразну єдність і навіть текст. Однак таке розуміння основних одиниць морфології та синтаксису не є коректним хоча б тому, що кожен мовний рівень повинен мати тільки одну основну одиницю.
Хоч у граматиці певною мірою використовують суто формальний, технічний опис будови мови, проте головною її метою є виявлення значень, що стоять за мовними структурами. Таким чином, основними для граматики е проблеми граматичної семантики (граматичних значень).
Схожі статті
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 4. Граматика
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Слово як одиниця мови. Слово і лексема
Хоч будь-яка людина без філологічної освіти легко може виділити в чужому чи своєму мовленні слова (поняття слова стихійно наявне в свідомості всіх носіїв...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Лексикологія. Розділи лексикології
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.3. Лексико-семантична система мови
Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.1. Слово та його значення
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3. Лексика і фразеологія
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Словниковий склад мови
Лексико-семантична система мови має польовий характер, тобто її структура організована за принципом поля, в якому є центр із його ядром і периферія....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Структура мови
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Омонімія
Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Полісемія
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття лексико-семантичної системи
Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Місце мовознавства в системі наук
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1. Загальні питання мовознавства
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Проблема походження мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.4. Історичні зміни словникового складу мови
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.3. Походження і розвиток мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синхронія і діахронія
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Генеалогічна класифікація мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Одномовні словники
Тлумачні словники. У цих словниках розкривається (тлумачиться) значення слів. У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Історична лексикологія та етимологія
Історична лексикологія - розділ мовознавства, який вивчає історію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію слів та їх значень, зміни...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття фонеми
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто "свято", паранна "парадна",...
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови