Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синонімія
Синоніми few гр. synônymos "однойменний") - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються.
Наприклад: веселка, райдуга; фонтан, водограй; врода, краса, красота, вродливість, ліпота; мить, момент; метелиця, заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха, хуртовина, хурделиця; крізь, через; наче, ніби; англ. motherland, fatherland "батьківщина", look "дивитися", glance, glimpse, peep, sight, view.
За ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні й часткові.
Абсолютні (повні) синоніми - синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх контекстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, століття і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба і кочерга; рос. префікс і приставка, забастовка і станка; фр. nul і aucun "ніякий, нічого не вартий".
Здебільшого абсолютні синоніми трапляються в термінології. У звичайному мовленні вони є тимчасовим явищем, бо, як правило, набувають різних семантичних і стилістичних відтінків, а інколи й зовсім змінюють значення. Так, скажімо, слова народний і вульгарний були абсолютними синонімами (ще й досі вираз вульгарна латина рівнозначний виразові народна латина), однак зараз ці слова семантично розійшлися: слово вульгарний набуло значення "грубий".
Часткові синоніми - синоніми, які не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми.
Семантичні, або ідеографічні (від idea "поняття" і graphe "пишу"), синоніми - синоніми, які різняться відтінками значень.
Наприклад: шлях і дорога (шлях - це велика проїзна дорога, тоді як дорога - будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах - це дуже великий страх). Пор. ще: сміливий, відважний, мужній; рос. кроткий, незлобивый, покорный, смирный; англ. big "великий" і large "великий, крупний", happy "щасливий" і lucky "везучий", to say "сказати", "вимовити" і to tell "сказати, повідомити"; нім. sprechen "говорити", reden "осмислено говорити", фр. laisser "покинути, залишити" і quitter "покинути, розійтися, розлучитися", petitt "маленький, невеликий" і minime "дуже малий, мінімальний".
Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми - синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести, облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос. спать, почивать, дрыхнуть; лицо, лик, рожа, морда; англ. to die "померти", to pass "відійти"; нім. Gesicht "обличчя", Antlitz поетичне "обличчя"; фр. visage "обличчя", museau грубе "морда, пика". Такі синоніми вживаються в різних стилях мови.
Семантико-стилістичні синоніми - синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; розмовне), перти (інтенсивно; грубе); рос. говорить, разглагольствовать (надто багато; розмовне), ораторствовать (довго, з претензією на красномовність; розмовне, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле, книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено; розмовне).
Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емоційно-експресивним забарвленням, то вони характеризуються різною сполучуваністю і не завжди можуть взаємозамінятися. Пор.: вивіз товару й експорт товару, але тільки вивіз гною на поля (^експорт гною на поля).
У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а окремими значеннями, тому багатозначне слово може одночасно належати до декількох синонімічних рядів. Наприклад:
Вільний, свобідний, незалежний, не поневолений, самостійний;
Вільний, безперешкодний, незаборонений;
Вільний, невимушений, несилуваний, непримусовий, неофіційний, природний, безпосередній, натуральний, розкований;
Вільний, незайнятий, незаповнений, (про посаду) не-заміщений, (про місце) вакантний, порожній;
Вільний, невузький, нетісний, просторий, широкий, безкраїй;
Вільний, неодружений, нежонатий, холостий; англ.
To ask "запитувати, узнавати", to inquire; to ask "просити", to beg, to request; to ask "запрошувати", to invite"
Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом. Члени кожного ряду ідентифікуються семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто слова семантично найбільш простого, стилістично нейтрального і синтагматично найменш закріпленого. Домінанта найповніше втілює семантику ряду: лікар - доктор, ескулап;
Говорити - казати, Мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, гуторити, базікати, варнякати, верзти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, клепати, мимрити, бубоніти тощо; англ. hope "надія" - expectation, anticipation.
Синоніми - це багатство мови. Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише. Синоніми допомагають точніше висловити думку, передати її різні відтінки, показати ставлення мовця до предмета мовлення, викликати певну реакцію слухача. Українська мова вирізняється серед інших надзвичайним синонімічним багатством.
Схожі статті
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Полісемія
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Фонетичні закони
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з'являються. Так, скажімо, колись у нашій мові...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Живі та історичні фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з'являються. Так, скажімо, колись у нашій мові...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Значення слова
Лексичне значення - історично закріплена в свідомості людей спів* віднесеність слова з певним явищем дійсності. Це зв'язок певного звучання з певним...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Омонімія
Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття фонеми
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто "свято", паранна "парадна",...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Проблема походження мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.3. Походження і розвиток мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Приголосні звуки
За акустичною ознакою (співвідношенням голосу й шуму) приголосні поділяють на сонорні й шумні. У сонорних приголосних голос (тон) переважає над шумом. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Генеалогічна класифікація мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Порівняльне вивчення мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Комбінаторні зміни звуків
До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза. Акомодація (від лат. accomodatio "пристосування")...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Інтонація
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Слово як одиниця мови. Слово і лексема
Хоч будь-яка людина без філологічної освіти легко може виділити в чужому чи своєму мовленні слова (поняття слова стихійно наявне в свідомості всіх носіїв...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Наголос
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Склад
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Фонетичне членування мовленнєвого потоку
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 2.2. Фонетичні одиниці та засоби
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова як знакова система
У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і суспільство
Оскільки мова є суспільним явищем, то вона перебуває в тісному зв'язку із суспільством. Цей зв'язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і мовлення
Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обгрунтоване...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи
Різні рівні (яруси) мови змінюються з неоднаковою швидкістю. Найчутливішою до всіх змін, які стаються в суспільстві, є лексико-семантична система. Не...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури
Різні рівні (яруси) мови змінюються з неоднаковою швидкістю. Найчутливішою до всіх змін, які стаються в суспільстві, є лексико-семантична система. Не...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Закономірності розвитку мов
Розвиток мови загалом супроводжується постійними змінами. Змінюється її звукова, лексична, морфологічна і синтаксична системи. Розвивається мова за...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і мислення
Мислення - узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах. Мисленню властиві такі процеси, як...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Карлуцька група
До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька...
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синонімія