Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - "Коеволюція людини і природи" М. Моїсеєва
Вхід до епохи ноосфери, на думку російського вченого М. Моїсеєва (1917-2000), повинен відбутися не як біфуркаційний скачок, тому що будь-який біфуркаційний механізм може розвиватися у непередбаченому напрямі і привести в остаточному підсумку до загибелі людства. Людство із початку зародження мусить контролювати цей перехід, розробляючи визначену стратегію, стратегію Розуму. "Потрібно говорити, що суспільство здатне забезпечити режим коеволюції з біосферою в тому випадку, якщо діяльність людей не допустить нової біфуркації, переходу біосфери в новий канал своєї еволюції, або, користуючись мовою теорії динамічних систем, у новий атрактор"21.
Принциповою для М. Моїсеєва є ідея кооперації всіх галузей знання - природних і гуманітарних наук. Будучи фахівцем у теорії керування і теорії інформаційних систем, М. Моїсеєв досліджує проблему аналізу можливих каналів розвитку біосфери, виходячи із сучасного її стану. Однак учений ясно усвідомлює, що лише "фізикаліськими" методами, тобто вивченням біосфери, аналізом її можливого розвитку і пропозиціями світовому співтовариству конкретних дій, ситуацію не змінити, необхідна лише зміна, тобто формування екологічної етики.
Шлях до формування ноосфери можна розглядати з точки зору ко-еволюції, тобто співдружності, домовленості соціального і біологічного розвитку людини. Поняття коеволюції багатозначне і має декілька визначень і критеріїв, у яких є один спільний знаменник - розвиток людини, що виступає у якості начала (сутнісні сили людини, її здібності і потреби, що формуються природними передумовами).
Методологічною підставою єдності людини і біосфери і однією з основних тез, що обстоював академік М. Моїсеєв, - є теза про єдність людини і біосфери. Тільки з цього принципу ми можемо вірогідно вивчати процеси, що відбуваються на планеті, аналізувати їх і пропонувати варіанти виходу з екологічної кризи. Еволюцію біосфери характеризують три основних принципи: мінливість, спадковість і добір.
Єдність людини і біосфери грунтується на сучасних емпіричних даних, наукових відкриттях, насамперед, це єдиний генетичний алфавіт для усього біотичного різноманіття планети; ідентична структура кліток мозку людини й інших вищих тварин; зачатки інтелекту в людиноподібних мавп, дельфінів; людина не може існувати поза біологічною нішею, котру вона займає.
М. Моїсеєв пропонує вихід з екологічної кризи через коеволюцію людини і біосфери, вступ людства в епоху ноосфери. Аналізуючи поняття ноосфери, М. Моїсеєв схильний вважати, що це не нова сфера, сфера Розуму, а якісно нова епоха в розвитку планети, в якій здійснюється коеволюція людини і біосфери.
Коеволюція людини і біосфери, на думку мислителя, це "такий розвиток людства, що не порушує стабільності біосфери, її гомеостазу, зберігає необхідний для людства еволюційний канал". Збереження стабільності біосфери повинно бути засноване на тих наукових знаннях, що були отримані в попередні сторіччя. Людина нарешті повинна навчитися користуватися даним йому від природи Розумом. Розумна діяльність людини містить уміння стримувати егоїстичні прагнення, керуватися у своїх вчинках не стихійними спонуканнями, а знаннями. Так, вчений висуває ети-ко-екологічний імператив у взаємостосунках людини та природи:
O "Вчиняй так, як на твоєму місці могла б вчинити будь-яка інша жива істота (не завдавай шкоди природі).
O У ставленні до будь-кого, навіть до безвідповідальних і невдячних об'єктів, ніколи не обмежуйся прагматичним підходом, пам'ятай, що будь-яке життя - самоцінне і розвивається за власними внутрішніми закономірностями".
O Саме людині у взаємовідносинах з природою належить роль вільного і відповідального суб'єкта.
Отже, в основі нової Цивілізації лежать принципи розумності. Однак людина не повинна обмежуватися можливостями свого індивідуального інтелекту. Людина повинна усвідомити, що його розум - частина Колективного Розуму.
Колективний Розум - це не сукупність індивідуальних інтелектів, це якісно нові утворення, досягнення якого М. Моїсеєв бачить через подальший розвиток комп'ютерної техніки (глобальна мережа Інтернет слугує підтвердженням цього). Саме Колективному Розуму, у багато разів посиленому комп'ютерною технікою, під силу зберігати стабільність біосфери і вибирати той канал еволюції, що і забезпечить коеволюцію людини і біосфери.
Епоха ноосфери насамперед буде характеризуватися тим, що людство навчиться керувати процесами самоорганізації біосфери. Необхідно пам'ятати, що завдання ноосфери - це головне завдання сьогоднішнього дня, вирішення якого є об'єднання зусиль всього людства, з утвердженням нових цінностей співробітництва та взаємозв'язку всіх народів світу. Таким чином, спрямованість у майбутнє є характерною рисою ноосферного вчення, яке в сучасних умовах потребує всебічного розвитку, а особливо духовного прогресу.
Схожі статті
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.2. Поняття та предмет екологічної етики
Екологічна етика як результат міждисциплінарного синтезу міститься на межі таких форм знання в культурі, як етика і екологія, поєднуючи в цілісний...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики
3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4....
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Вчення В. Вернадського про ноосферу
В. І. Вернадський (1863- 1945) та його праці "Етика" (1880 р. - незавершена), "Декілька слів про ноосферу" (1944), "Наукова думка як планетарне явище"...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Розділ 3. Екологічна етика
3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4....
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Передумови становлення
2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 2.1. Історія становлення біоетики
2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.3. Концептуальні основи екологічної етики
Підгрунтям у становленні екологічної етики виступають ідеї звільнення природи, критичне ставлення до існування моральних традицій, збереження дикої...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Розділ 2. Біоетика
2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.4. Основні принципи етичної регуляції в сучасному суспільстві
В останнє десятиліття формуються якісно нові теоретичні концепції, в яких узагальнюються закономірності морального життя різних соціумів, функціонування...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.1. У витоків етики як практичної філософії
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Моральні проблеми трансплантології
Перші операції з трансплантації органів викликали у світі подив, захоплення безмежними науковими та технічними можливостями, професійною унікальністю...
-
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Біоетика як соціальний інститут
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Біоетика як академічна дисципліна
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Трансплантологія
Трансплантологія - розділ медицини, що вивчає трансплантацію органів, і галузь медичної практики, котра здійснює трансплантацію. Трансплантація -...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Аргументи на користь евтаназії
По-перше, право людини на гідне життя, що конкретизується в праві на вільне самовизначення; виборі своєї долі; захисті від неефективного та негуманного...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Евтаназія
Сучасна наука успішно може боротися з багатьма хворобами, що донедавна вважались невиліковними, повертати людей до повноцінного життя зі стану клінічної...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - З історії становлення етичних комітетів
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Коротка історія трансплантології
Трансплантологія - розділ медицини, що вивчає трансплантацію органів, і галузь медичної практики, котра здійснює трансплантацію. Трансплантація -...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики
У прикладній етиці найбільш методологічно плідним буде широке розуміння корисності як критерію універсальності принципів. Синкретичне розуміння корисного...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Аргументи "проти" евтаназії
Евтаназія порушує принцип святості людського життя, оскільки основним аргументом на користь евтаназії є твердження про благість не самого життя як...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 2.2. Предмет та основні принципи біоетики
На сьогодні біоетика є науковою дисципліною, котра не має однозначно виваженого та загальноприйнятого наукового апарату. Більше того, не існує чітко...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Коротка історія суспільної та правової легітимації евтаназії
1906 р. - у США (штат Огайо) здійснена перша спроба прийняти закон, який би дозволяв евтаназію. 1935 р. - у Лондоні створено перше в світі Міжнародне...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики
Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - З історії легалізації аборту
Прихильники заборони аборту висувають найголовніший аргумент, як "Вимога совісті". Громадянський закон, котрий легітимує аборт, втрачає моральну...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Аргументи, котрі не допускають аборту
Прихильники заборони аборту висувають найголовніший аргумент, як "Вимога совісті". Громадянський закон, котрий легітимує аборт, втрачає моральну...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - ВСТУП
Соціокультурна ситуація початку XXI століття означена актуалізацією морально-етичних засновків цілого ряду соціальних практик. У просторі політики,...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Чеська Республіка
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Румунія
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, трансплантологія
Застосування названих принципів біоетики, при розумінні її предметного поля з медичною домінантою (чи в американському чи в західноєвропейському...
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - "Коеволюція людини і природи" М. Моїсеєва