Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н. М. - Фізіологічне значення біомікроелементів

Залежно від концентрації мікроелементи проявляють фізіологічну або фармакологічну дію:

- при надходженні мікроелементів у мікрокількостях, які характерні для організму, мікроелементи включаються у біохімічні структури і утворюють високоактивні речовини, які стимулюють життєво важливі процеси організму (фізіологічна дія);

- при надходженні мікроелементів у макрокількостях (дозованих фармакологічно) відбувається збудження захисної функції бар'єрів організму, а при надмірно підвищених концентраціях проявляється токсична дія (фармакологічна дія).

Між мікроелементами і вітамінами існує тісний взаємозв'язок. Процеси кровотворення регулюють вітамін В12 та біомікроелементи Fе, Сu, Со, Ni; кісткоутворення - вітамін D та Са, Сr, Мn; вуглеводний обмін - вітамін В1 та Мn.

ЗАЛІЗО (FЕ)

Залізо переважно знаходиться у крові - 55 %, 24 % - у скелетних м'язах, 21 % - печінці.

Залізо входить до складу гемоглобіну і метгемоглобіну і виконує кровотворну функцію:

- прискорює регенерацію крові та підвищує в ній вміст гемоглобіну та еритроцитів;

- запобігає ендемічним гіпохромним анеміям;

- Підвищує загальну опірність організму;

- Має антирадіаційну дію;

- зберігає аскорбінову кислоту від руйнування і виведення. Залізо входить до складу ферментів (цитохрому, пероксидази, цитохромооксидази) і виконує каталітичну функцію:

- бере участь у живленні та диханні тканин;

- підтримує ріст окремих органів і організму в цілому;

- Підвищує опірність організму фізичним навантаженням;

- Бере участь у детоксикації "кров'яних" отрут (бензол, анілін, под.). Внаслідок дефіциту заліза у раціоні розвивається анемія.

При самолікуванні анемії або неконтрольованому штучному введенні легкозасвоюваного заліза (у фармзасобах, при переливанні крові) є ризик гіпермікроелементозу заліза:

- шкіра набуває землистого кольору;

- темнішає емаль зубів.

Причини дефіциту заліза у раціоні:

- Раціон з недостатнім вмістом Fе;

- Мала абсорбція FЕ при

- постгастректомії;

- хворобах тонкого кишечнику;

- збільшення втрат заліза при:

- надлишкових менструальних втратах;

- хронічній втраті крові (носові кровотечі, виразкова хвороба);

- збільшенні кількості гемоглобіну у сечі;

- операціях та травмах;

- паразитарній інфекції (малярія);

O збільшення потреби у Fе (вагітність, лактація, ріст і розвиток дитини). Постійний дефіцит заліза у раціоні може спричинити

O цироз або жирове переродження печінки;

O зниження опірності організму;

O скорочення тривалості життя.

МІДЬ (Сu)

Мідь виконує Кровотворну функцію:

- бере участь у синтезі гемоглобіну;

- учасник процесу перетворення заліза на органічно зв'язану форму;

- сприяє перенесенню заліза у кістковий мозок і утворенню еритроцитів;

- бере участь у знешкодженні токсичних речовин;

- підвищує стійкість організму до вірусів і бактерій.

Мідь входить до складу ферментів (цирулоплазміну, тирозинази, аскорбіноксидази, лактази) і виконує Каталітичну та гормональну функції:

- бере участь у диханні тканин;

- в іонній формі каталізує окислення жирних кислот;

- бере участь в обміні гормонів щитоподібної залози;

- запобігає адреналіновій гіперглікемії, яка пов'язана з дефіцитом інсуліну.

Дефіцит міді Спричинює зміни складу крові, уражується скелет та серце.

Надлишок міді Є токсичним, гальмує умовно-рефлекторну діяльність.

КОБАЛЬТ (Со)

O Структурний елемент вітаміну В12 і фізіологічну роль проявляє тільки у цій формі;

O стимулює утворення гемоглобіну й еритроцитів;

O пригнічує тканинне дихання, особливо в пухлинній тканині;

O бере участь в утворенні інсуліну;

O активує кісткову та кишкову фосфатазу.

ФТОР (F)

O Бере участь у кісткоутворенні та формуванні дентину й емалі зубів;

O нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін;

- сприяє нормальному розвитку ембріону і народженої дитини;

- прискорює загоєння кісткових переломів.

СЕЛЕН (8е) - внутрішньоклітинний антиокислювач

- є структурним елементом внутрішньоклітинного антиоксидантного фактора;

- захищає внутрішні мембрани клітин від пероксидного окислення ліпідів;

- запобігає розвитку некрозу печінки;

- в оптимальних кількостях запобігає пухлинам статевих органів та клітин;

- запобігає руйнуванню клітин серцевого м'язу.

Дефіцит селену Викликає ризик серцево-судинних, онкологічних

Та інфекційних захворювань.

МАРГАНЕЦЬ (Мn) - антиокислювач

- Бере участь в осифікації та у формуванні стану кісток;

- підсилює білковий обмін;

- активує аеробне окислення вуглеводів;

- знижує кількість недоокислених продуктів у тканинах;

- стимулює утворення крові;

- підсилює накопичення аскорбінової кислоти у тканинах;

- запобігає накопиченню жиру у печінці;

- нормалізує репродуктивну функцію, діючи на ендокринні органи;

- пов'язаний з обміном вітамінів: В1, С, D.

Цинк (Zn)

Каталітична та гормональна функції:

- входить до складу

- інсуліну;

- алкогольдегідрогенази печінки;

- ферментів, які забезпечують процеси дихання;

- бере участь у побудові карбогідрази і сприяє виведенню оксиду вуглецю з організму;

- бере участь у синтезі триптофану;

- забезпечує нормальні темпи статевого розвитку, особливо юнаків, та сприяє репродуктивній функції.

Кровотворна функція:

- входить до складу карбогідрази, яка міститься в еритроцитах.

Ліпотропна функція:

- запобігає жировому переродженню печінки ;

O запобігає алкоголізму та його наслідкам (частково).

Інші фізіологічні дії:

O прискорює всмоктування амінокислот;

O сприяє швидкому загоєнню ран;

O знижує рН шлункового соку.

При Дефіциті цинку Розвивається гіпоцинкоз та Хвороба

Праседа. При гіпоцинкозі проявляється:

O нічна сліпота;

O зниження апетиту;

O погане і тривале загоєння ран;

O осередкове облисіння;

O погіршення навчання та затримка психічного розвитку дітей;

O затримка росту і статевого дозрівання;

O запалення шкіри кінцівок та слизових оболонок порожнини рота, статевих органів.

Хвороба Прасада - ендемія

O затримка росту і статевого дозрівання;

O відсутність вторинних статевих ознак;

O низька маса тіла;

O сухість шкіри;

O зниження апетиту, неправильні відчуття сприйняття смаку та запаху;

O збільшення маси печінки та селезінки.

ЙОД (J)

Йод - Структурний елемент гормонів щитоподібної залози і забезпечує її нормальну функцію.

Фізіологічна роль Йоду опосередковується через біологічну роль тиреоїдних гормонів:

O забезпечує нормальний психічний розвиток та емоційний статус людини;

O сприяє фізичному розвитку людини;

O бере участь у синтезі білків;

O забезпечує водно-сольовий обмін;

O підвищує споживання кисню тканинами;

O бере участь у поділі та диференціюванні всіх клітин організму;

O забезпечує зв'язок гіпофізу і статевих залоз;

O підтримує нормальну діяльність серцево-судинної системи, печінки;

O забезпечує імунно-біологічну реактивність організму.

Надлишку Органічної форми йоду у складі харчових продуктів і

Патології при цьому не буває. Надлишок тиреоїдних гормонів нейтралізується печінкою.

Стан "йодизму" (неприйняття йоду) розвивається при штучному передозуванні неорганічної (йонної або елементарної) форм йоду переважно неаліментарним шляхом.

Схожі статті




Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н. М. - Фізіологічне значення біомікроелементів

Предыдущая | Следующая