Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Основні підходи до формування асортименту

На розмір маржинального прибутку (прибутку) впливає асортимент продукції, зокрема його структурні зміни. Тому фінансові аспекти асортиментної політики постійно перебувають у полі зору фінансових менеджерів, які, використовуючи певні методи, можуть оптимізувати асортимент продукції.

Основні підходи до формування асортименту

Вихідні дані для розрахунку критерію вибору асортименту

Показник

Виріб А

Виріб Б

Виріб В

На обсяг

На

Од.

На

Обсяг

На

Од.

На обсяг

На

Од.

1

2

3

4

5

6

7

Сировина і матеріали, грн

240

165

205

Зарплата основних робочих, грн

195

145

140

Інші прямі витрати, грн

45

35

115

Постійні витрати, грн

190

19

310

62

350

50

За адміністративно-командної системи підприємства отримували чітко визначені завдання щодо номенклатури і асортименту продукції, яку треба виготовляти, вказівки щодо того, кому її постачати. Невиконання плану постачання загрожувало колективу підприємства зниженням фондів економічного стимулювання. У цих умовах доречним було використання методу повного розподілу витрат. Він сприяв підприємствам у отриманні запланованого прибутку без зайвих зусиль. Основним критерієм підбору асортименту був показник рентабельності, який обчислювали як відношення прибутку, отриманого від конкретного виробу, до його собівартості. Цей критерій в умовах, коли підприємства наприкінці 80-х років XX ст. перейшли на самофінансування і почали самі формувати портфель замовлень, призвів до "вимивання" дешевого асортименту, особливо в легкій промисловості.

Обчислення рентабельності як критерій неприйнятне в ринковій економіці з її жорсткою конкуренцією. Воно може замість збільшення прибутку призвести навіть до збитків. У таких випадках доцільно використовувати показник маржинального прибутку і обчислену на його основі рентабельність. Наприклад, підприємство виробляє три види продукції: А - 10 одиниць; Б - 5 одиниць; В - 7 одиниць. Необхідні дані наведені в табл. 4.16.

Таблиця 4.16. Вплив факторів на прибуток

1

2

3

4

5

6

7

Прибуток, грн

100

10

60

12

70

10

Рентабельність, %

15

9

8,5

Виручка (ціна), грн

770

77

715

143

880

126

Якщо за критерій обрати рентабельність виробів, то слід надати перевагу виробу А, а кількість виробів Б і В зменшити. Використання показника маржинального прибутку зумовлює отримання інших результатів. Розрахунки зведені в табл. 4.17.

Таблиця 4.17. Розрахунок маржинального прибутку за виробами

Показник

Виріб А

Виріб Б

Виріб В

На

Обсяг

На

Од.

На

Обсяг

На

Од.

На обсяг

На

Од.

Виручка, грн

770

715

880

Сировина

І матеріали, грн

240

165

205

Зарплата основних робочих, грн

195

145

140

Інші прямі витрати, грн

45

35

115

Всього витрат, грн

480

29

345

74

460

60

Маржинальний прибуток, грн

290

370

420

Рентабельність, %

60

107

91

Найвигіднішими тепер стають вироби Б і В. Для перевірки дієвості цього критерію припускають, що, керуючись показником маржинального прибутку, підприємство зменшило кількість виробів А (до 2 одиниць) і збільшило кількість виробів Б і В відповідно до 10 одиниць. Прибуток до зміни асортименту становив: 230 грн = (100 + 60 + 70). Розрахунки після змін асортименту наведено у табл. 4.18.

Прибуток після змін асортименту дорівнює 548 грн (58 + 740 + 600 - 850), тобто збільшився у 2,4 раза.

Розрахунок маржинального прибутку після змін асортименту, грн

Показник

Виріб А (2 од.)

Виріб Б (10 од.)

Виріб В (10 од.)

На

Обсяг

На од.

На

Обсяг

На од.

На обсяг

На од.

Виручка

154

77

1430

143

1260

126

Змінні витрати

96

48

690

69

660

66

Маржинальний прибуток

58

29

740

74

600

600

1

Використання методу маржинального прибутку доцільне, коли, враховуючи ринкову кон'юнктуру, підприємство вимушене змінювати ціни, номенклатуру і асортимент продукції. Наприклад, якщо вже після складання плану виникла необхідність збільшити виробництво одного товару, зменшити іншого, а також змінити ціни, внести корективи у витрати виробництва тощо. При калькулюванні методом повного розподілу затрат це спричинить перерахунок калькуляцій щодо всієї номенклатури, що пояснюється специфікою розрахунку загальної калькуляції, де умовно-постійні витрати розподіляються між виробами певним непрямим методом. Однак незалежно від застосовуваного методу простежується залежність поведінки змінних і умовно-постійних витрат від змін обсягу виробництва.

При використанні методу калькулювання за розміром покриття змінні витрати за зміни обсягу виробництва на одиницю продукції залишаються постійними. Не залежить від зміни обсягу виробництва і маржинальний прибуток на одиницю продукції. Це дає змогу обчислити зміну величини маржинального прибутку залежно від зміни кількості виробленої продукції, і зростання (зменшення) маржинального прибутку одночасно означає таке саме зростання (зменшення) величини прибутку.

Отже, навіть не маючи конкретних значень показника прибутку від окремих виробів, можна без перерахунку калькуляцій отримати інформацію про те, як зміна кількості певних видів продукції позначиться на загальній величині маржинального прибутку і прибутку.

Розрахунок здійснюють за формулою:

Де АМпр і АП - відповідно приріст (зменшення) маржинального прибутку і прибутку від зміни кількості виробів; П" - маржинальний прибуток на одиницю і-го виробу; - приріст (зменшення) кількості і-го виробу; і = 1, 2, 3,п - найменування виробів.

На основі базової формули можна вивести кілька формул, які допоможуть швидко отримати відповіді на найрізноманітніші варіанти, які виникають, виходячи з необхідності врахування змін ринкової кон'юнктури. У разі одночасної зміни кількості виробів і розміру маржинального прибутку (за рахунок зміни цін чи змінних витрат) зміни маржинального прибутку на кожен виріб можна вирахувати за формулою:

Де Мп, - маржинальний прибуток до впровадження змін на одиницю продукції; ДМп,- - зміна маржинального прибутку на одиницю продукції; - кількість виробів до впровадження змін; N1 кількість виробів після впровадження змін.

Так, якщо маржинальний прибуток на один виріб дорівнював 4 грн, а кількість цих виробів - 300 одиниць, то приріст прибутку після збільшення кількості виробів до 350 одиниць, а маржинального прибутку - до 4,5 грн буде дорівнювати:

Зростання відбулося:

- за рахунок зміни кількості:

- за рахунок зміни величини маржинального прибутку:

Дієвість цієї формули можна розглянути на ширшому прикладі.

Приклад

У грудні підприємству вдалося наростити виробництво і продаж виробів А на 100 од.; Б - на 80 од., а виробництво і продаж виробу В зменшити на 100 од. Результати розрахунків зведено в табл. 4.19.

Таблиця 4.19. Розрахунок маржинального прибутку (за формулою 4.28)

розрахунок маржинального прибутку

Прибуток підприємства зменшився на 190 грн і досяг:

530- 190 340 (грн).

Якщо раніше маржинальний прибуток дорівнював 3300 грн, то тепер:

700 o 1,5 + 380 2+ 260 o 5 = 3110 (грн). Різниця становить 190 грн.

Збільшення кількості виробів А і Б не компенсувало зниження прибутку від зменшення продажу виробів В на 100 одиниць. Вказані залежності дають змогу здійснювати різні варіанти розрахунків. Наприклад, для того щоб підвищити попит на виріб В, маркетологи радять знизити ціну з 8 грн до 6 грн, внаслідок чого маржинальний прибуток на виріб В зменшиться на 2 грн, тобто становитиме 3 грн. Яким має бути обсяг продажу, щоб можна було зберегти заплановані на грудень місяць обсяги прибутку від цього виробу?

Де кількість і-х виробів до зміни обсягу продажу; Мп} - маржинальний прибуток на одиницю виробу після зміни ціни.

Отже, щоб мати запланований раніше прибуток після зменшення ціни на 2 грн, необхідно довести обсяг продажу до 600 од. (360 + 240).

У Другій ситуації підприємство прагне збільшити прибуток із виробу В на 160 грн. На скільки для цього необхідно збільшити продаж цих виробів (АИ1)?

Застосування запропонованих формул допоможе у найкоротший термін знайти оптимальне управлінське рішення, спрямоване на отримання бажаного операційного прибутку.

Схожі статті




Основи фінансового менеджменту - Рясних Є. Г. - Основні підходи до формування асортименту

Предыдущая | Следующая