Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 16.5.3. Державне планування в Південній Кореї

Цікавий досвід загальнодержавного планування в умовах ринку накопичений у Франції. Після закінчення Другої світової війни перед урядом країни, який очолював генерал де Голль, стала проблема пошуку шляхів відновлення і подальшого розвитку економіки, було прийнято рішення, що Франції необхідно розробити систему, яка б посилила і доповнила ринкову економіку. Основна ідея при цьому за-ключалася в наступному: якщо не працювати згідно з планом, то суспільство буде приречене на розрізнені зусилля, непослідовні капіталовкладення; буде мати місце природна для країни, що пережила руйнівну війну, тенденція пріоритету споживання над капіталовкладеннями. Отже, необхідний механізм, координуючий інвестиції і управляючий споживанням.

До 1946 р. досвіду планування в умовах ринку практично не було, тому виникла складна проблема: як сумістити ідею плану з ринковою економікою і демократією? Для цього проголошені основні засадничі принципи:

1. Франція була і залишається країною зі змішаною економікою, тобто в ній поєднувалися державний і приватний сектори.

2. Країна повинна стати відкритою для міжнародної конкуренції, на відміну від довоєнних років, коли Франція проводила вкрай протекціоністську зовнішньоторгову політику.

3. Французький план не повинен був носити директивного характеру, тобто бути індикативним, що надає економіці бажаного напрямку і використовує засоби, які використовує держава, щоб рухатися в потрібному напрямку; проте план не повинен обтяжувати підприємства.

4. План повинен складатися не бюрократичним, не технічним шляхом, не вузьким колом спеціалістів, а його слід розробляти за участю організацій підприємців, профсоюзів, представників всіх зацікавлених міністерств і відомств, адміністрацій всіх рівнів. Крім того, в розробці плану повинні брати участь і незалежні експерти із світу науки.

Організує розробку плану, створеного в 1946 р. генеральний комісаріат по плану - головний центр французької системи планування економіки. Перший у Франції державний план отримав назву "плану Монне" - засновника французької системи планування, який був дійсним з 1947 по 1953 р. У Франції індикативне планування здійснюється Комітетом по плануванню, в склад якого входять біля 150 плановиків - професіоналів. Цей комітет складається із вертикальних (галузевих) і горизонтальних (фінансових, економічних, регіональних) підрозділів, які взаємодіють з іншими урядовими відомствами, в тому числі Міністерством фінансів і Комітет із статистики.

Основа індикативного плану французької економіки - обмін інформацією між державою і приватними підприємцями і визначення на цій базі сполучення планів, а також вироблення загальної взаємної стратегії економічного росту. Змінювалися пріоритети, засоби досягнення поставлених цілей, еволюціонувала і сама концепція плану, але при формуванні індикативних планів різні суб'єкти мали рівні права, вони однаково були зацікавлені в їх реалізації. Показники плану не були обов'язковими, вони слугували лише орієнтирами для організації діяльності суб'єктів ринку. Сьогодні процес планування французької економіки складається із п'яти етапів:

Перший етап перспективний аналіз чи прогноз; мова йде про визначення довгострокової перспективи від 5 років; визначення планових цілей і програмування глобальних економічних показників.

' Другий етап розпочинається після того, коли закінчена розробка перспективи, що заключається в тому щоб визначити довгострокові тенденції і передбачити зміни цих тенденцій; дезагрегація макроекономічних показників.

Третій етап - "стратегічні роздуми", які заключаються в тому, щоб:

- оцінити сильні сторони економіки країни, якими слід скористатися для подальшого руху вперед, у методологічно побудованих на агрегованих динамічних моделях довгострокового прогнозування і статичної концепції національних рахунків, що гарантує високу вірогідність запланованих показників. Питання індикативного планування для України сьогодні являються актуальними, так як країні необхідна нова система планування, що органічно пов'язує центр і регіони, діяльність підприємств різних форм власності, довгострокові і короткострокові плани різних рівнів, економічні і соціальні параметри функціонування. Індикативний план має широкі можливості застосування в форматі національної економіки, відображає цивілізаційні взаємовідносини державної влади і підприємницьких структур; практику використання індикативного плану в різних країнах довела його ефективність і переваги на всіх рівнях.

* оцінити слабкі сторони країни, використовуючи сильні сторони; узгодити показники плану і перевірити їх на сумісність і збалансованість. Четвертий етап - безпосереднього планування, щоб втілити стратегію в сукупність цілей, досягнутих на протягом 4-5 років.

П'ятий етап - програмування, при цьому цілі на середньостроковий період в 5 років розбиваються на підрозділи менших розмірів - в рік, два.

16.5.3. Державне планування в Південній Кореї

Аналіз післявоєнного економічного розвитку більшості промислово розвинених країн, особливо нових індустріальних держав Азії, показує, що в динамічній ринковій економіці план і ринок не тільки співіснують, але і взаємопов'язані, оскільки державний вплив направляється на формування ринкових механізмів і регуляторів, на створення умов для розвитку основ ринкової економіки - вільного підприємництва і ефективної конкуренції.

Показовим у цьому відношенні є приклад Південної Кореї, де держава грає основну роль у побудові ринкової моделі динамічного і стійкого розвитку. Провідна роль держави в економіці країни офіційно проголошена в Конституції; в 1963 р.

В Південній Кореї було створено управління економічного планування. На нього покладалися обов'язки по виробленню загальної економічної стратегії, формування поточних планів розвитку, сприяння розробці та виконанню державного бюджету, координації політики щодо залучення і використання фінансових ресурсів, розвитку співробітництва з зарубіжними країнами і міжнародними організаціями. Згодом управління було перетворено в Міністерство економічного планування.

Сьогодні в країні існує восьмий п'ятирічний план; аналіз основних цілей планів економічного розвитку Південної Кореї, механізму їх реалізації і підсумків виконання дозволяє стати важливим складовим елементом процесу створення в країні динамічної ринкової економіки.

Досвід державного планування і регулювання розвинених і розвиваючих крапі свідчить, що через посередництво цих механізмів і інструментів держава тримає в своїх руках основні важелі забезпечення соціально-економічної стабільності суспільства, формування макропропорцій, забезпечення динамічності і розвитку економіки.

Схожі статті




Управління людськими ресурсами - Воронкова В. Г. - 16.5.3. Державне планування в Південній Кореї

Предыдущая | Следующая