Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Наслідки задоволення позову

Доказами у справі можуть бути будь-які джерела інформації: листування, показання свідків, висновок експертизи, інші документи.

Проводячи ремонт квартири, С. випадково наткнувся на листи Т. до його дружини, з якого випливало, що С. не є батьком дитини.

Суд задовольнив позов.

Р. та П. познайомилися і на третій день їх шлюб було зареєстровано. Дитина народилась після спливу семи місяців. Р. оспорив своє батьківство. На його прохання, суд призначив графічну експертизу, яка встановила підробку у медичній документації: до слова "доношена" було дописано "не ". При детальному з'ясуванні обставин справи було встановлено, що П. на момент знайомства з Р. уже була вагітною. До цього часу П. проживала в іншому місті і з Р. знайома не була.

Експертиза ДНК може стосуватися оспорення батьківства не лише щодо дитини, яка народилася після 1 січня 2004 р., а й дитини, яка народилася раніше.

Експертний висновок про виключення батьківства матиме вирішальне значення у всіх випадках, адже заперечено походження, яке, відповідно до ст. 121 СК, є однією із підстав виникнення правовідносин між батьком та дитиною.

Якщо суд призначив експертизу ДНК щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004р., але мати дитини відмовляється від її проведення, суд мас право застосувати норму ст. 146 ЦПК, визнавши існуючим факт, для з'ясування якого експертиза була призначена. Адже застосування норм Цивільного процесуального кодексу прив'язане до моменту розгляду спору, а не до моменту виникнення спірних правовідносин.

Висловлена думка, що суд може постановити рішення про задоволення позову лише, як записано у ч. 2 ст. 136 СК, "у разі доведення відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною"424.

К. А. оспорив своє батьківство, оскільки задовго до народження дитини він з дружиною К. С. перестав спільно проживати. В судовому засіданні К. С. визнала, що батьком її дитини є інша особа. Суд позов задовольнив, не вимагаючи від позивача подання відповідних доказів.

Доведення позовної вимоги за допомогою різноманітних доказів було б необхідною умовою задоволення позову у разі заперечення відповідачки. Оскільки К. А. визнала, що позивач не є батьком її дитини, цього абсолютно достатньо для задоволення позову. Визнання відповідачкою позову засвідчило відсутність спору, а отже й непотрібність доводити факти, на які посилається позивач, що випливає із статей 130, 174 ЦПК.

Таким має бути, на мою думку, загальний висновок.

Згідно із частиною 1 ст. 143 ЦПК, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. З цього виходить, що за відсутності такої заяви суд не може призначити експертизу за власною ініціативою.

Це значить, що у разі відсутності належних доказів позов не буде задоволено.

Чи може суд задовольнити позов, у разі визнання позову матір'ю дитини, без призначення експертизи?

Категоричне "ні" чи "так" не може стосуватися усіх ситуацій. Тому суд має діяти вибірково, одночасно зважаючи на таке.

Виплата одинокій матері достатньо високої соціальної допомоги призводить іноді до того, що позов за статтею 136 СК подається за попередньою домовленістю між матір'ю і батьком дитини. Отже, треба бути дуже уважним, щоб не дати здійснитися їхнім нечесним намірам.

Але і призначення судом генетичної експертизи не може стати достатньо вагомою перешкодою використання норми закону "на зло", оскільки мати може відмовлятися від взяття матеріалів для дослідження. І тоді добрі наміри суду упруться на безвихідь: доведеться позов задовольняти.

Чи стане хтось згодом з'ясовувати, чи продовжуються насправді родинні стосунки між батьком, який заради матеріальної вигоди зумів "зняти" зі себе юридичний статус батька, та дитиною? Навряд.

З таким використанням "на зло" норм закону слід боротися економічними методами, насамперед збільшенням заробітної плати батьків.

Наслідки задоволення позову

У разі задоволення позову суд у резолютивній частині рішення зазначає: виключити ім'я позивача (прізвище, ім'я та по батькові) з актового запису (№) про народження сина (дочки) - (прізвище, ім'я та по батькові), який народився - (дата); органу реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження.

Якщо ім'я позивача виключено, то в актовому записі залишається вільне місце, яке буде не заповнене до тих пір, поки мати не вкаже ім'я та по батькові, які поряд з її прізвищем мають бути записані у графі "батько".

Свідоцтво про народження дитини, яке залишилося у відповідачки, витребувати практично неможливо. Це означатиме, що воно і надалі може використовуватися (при оформленні дитини в дитячий заклад чи в школу), не створюючи для того, хто записаний батьком, жодних юридичних наслідків.

Схожі статті




Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Наслідки задоволення позову

Предыдущая | Следующая