Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Особи, які не можуть оспорити свого батьківства
У статті 56 (із змінами) КпШС було закріплено два випадки, коли той, хто записаний батьком дитини, не мав права оспорювати своє батьківство. Не мав такого права той, хто записаний батьком дитини на підставі його ж заяви, якщо в момент її подання він знав, що фактично не є батьком дитини. Наявність у нього такої інформації має бути предметом доказування. Крім того, володіння інформацією про своє "небатьківство" пов'язується з моментом подання відповідної заяви.
Ця норма міститься нині у частині 5 ст. 136 СК.
Г., що був незрячим, одружився з жінкою, яка мала дитину, з батьком якої вона не перебувала у шлюбі. З метою зміцнення сім'ї Г. дав письмову згоду на реєстрацію себе батьком дитини, хоча знав, що не є ним. Через певний час шлюб між ними було розірвано.
Г. не мав права оспорити запис про батьківство. Задоволення його позову могло відбутися лише тоді, коли було б доведено, що його дружина діяла недобросовісно, маючи намір добитися запису його батьком своєї дитини і не маючи наміру проживати з ним однією сім'єю.
Не мав права оспорювати своє батьківство також "чоловік, який дав згоду на запліднення своєї дружини за допомогою донора". Замість такої, словесно недолугої норми, що містилася у ст. 56 Кодексу 1969 р., у ч. 5 ст. 136 СК ця заборона викладена правильніше: цього права не має чоловік, з письмової згоди якого були здійснені репродуктивні технології.
З цього випливає висновок про те, що за певних умов факт відсутності походження не братиметься до уваги, якщо є належні докази добровільного взяття особою на себе радощів та тягарю батьківства.
Підстава позову
Підставою позову є, як правило, більш чи менш вагомі сумніви чоловіка у своєму батьківстві. В окремих випадках - тверде переконання у відсутності біологічного зв'язку між ним та дитиною.
С. А. народила дитину, не перебуваючи у шлюбі. У свідоцтві про народження дитини у графі "батько " було записане її прізвище, як цього вимагає ч. 1 ст. ¡35 СК, а ім'я батька А. записала таким, яке має її брат - С, а по батькові - за іменем свого батька. В результаті вийшло, що прізвище, ім'я та по батькові цього мнимого батька дитини є таким же, як і у брата С. А-С. М. М. Щоби застерегти себе від. можливих у майбутньому конфліктних ситуацій, брат оспорив своє батьківство. С. А позов визнала.
Суд позов задовольнив.
Майже аналогічною була інша справа.
Т. після розірвання шлюбу з П. Р. К. зберегла шлюбне прізвище. Через два роки вона народила дитину, з батьком якої не перебувала в шлюбі. У графі "батько " вона записала своє прізвище - П., а ім'я та по батькові - таким, яке мав її колишній чоловік, - Р. К. У результаті вийшло, що ім'я батька дитини - П. Р. К Дізнавшись, що він записаний батьком дитини, П. Р. К. оспорив батьківство.
Суд позов задовольнив, хоча для цього також не було щонайменшої підстави.
Згідно із частиною 1 ст. 135 СК, при реєстрації дитини, народженої нешлюбними батьками, у графі "батько" записується мнима, вигадана особа, яка мусить мати прізвище матері, а ім'я та по батькові - таким, як назве мати за своїм бажанням. Закон не забороняє визначати це ім'я і по батькові за іменем та по батькові свого батька, брата чи колишнього чоловіка.
Братові чи колишньому чоловікові не слід хвилюватися, адже насправді не вони, а лише їхні мнимі тезки записані батьками дитини. З цього випливає, що ні їхні позови, ні рішення суду не мали належного обгрунтування. Рішення суду - "Виключити з актового запису про народження дитини запис позивача як батька" не може бути виконане, оскільки цей актовий запис вчинено у чіткій відповідності із законом.
Ці справи можуть бути цікавими ще й з іншого боку.
Чи можуть С. М. М. та П. Р. К. звернутися до суду з позовом про захист свого інтересу, порушеного у зв'язку з тим, що до них згодом можуть бути пред'явлені якісь претензії?
Оскільки суд захищає не лише права, а й інтереси, їхнє право на звернення до суду з заявою про захист інтересу не може заперечуватися. Проте позивачам буде складно сформулювати свої вимоги і знайти їм належне обгрунтування.
Схожі статті
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 8. Оспорювання батьківства
Презумпція батьківства може бути оспорена і спростована судом. Презумпція батьківства спростовується рішенням суду за наявності доказів, які засвідчують...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Право на оспорення батьківства
Презумпція батьківства може бути оспорена і спростована судом. Презумпція батьківства спростовується рішенням суду за наявності доказів, які засвідчують...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Добровільне визнання батьківства
Нешлюбні діти чи нешлюбні "Діти рівні у своїх правах. . . незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним", - так записано у частині 1 ст. 52...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 5. Судове визнання батьківства
У Івася немає тата. Не питайте тільки чому Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. (Василь Симоненко) Він дарував на мить любов І знов,...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 4. Визначення походження дитини від нешлюбних батьків
Нешлюбні діти чи нешлюбні "Діти рівні у своїх правах. . . незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним", - так записано у частині 1 ст. 52...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Визначення походження дитини від матері
Нешлюбні діти чи нешлюбні "Діти рівні у своїх правах. . . незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним", - так записано у частині 1 ст. 52...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Нешлюбні діти чи нешлюбні
Нешлюбні діти чи нешлюбні "Діти рівні у своїх правах. . . незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним", - так записано у частині 1 ст. 52...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Указ 1944 р
У статті 20 Указу ЦВК та РНК від 8 липня 1944 р. було записано таке: "Скасувати існуюче право звернення матері до суду з позовом про встановлення...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Значення рішення суду про визнання батьківства
У Цивільному процесуальному кодексі УРСР не було передбачено механізму реагування у разі відмови особи від участі в проведенні експертизи. Цей недолік...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Підстава визнання батьківства
Відповідно до статті 35 ЦПК, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Встановлення факту батьківства
У жодному з кодексів УРСР можливість визнання материнства передбачена не була, допускалося лише оспорення материнства. Між тим обставини, які могли б...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 7. Встановлення факту батьківства та материнства
У жодному з кодексів УРСР можливість визнання материнства передбачена не була, допускалося лише оспорення материнства. Між тим обставини, які могли б...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Треті особи
Відповідно до статті 35 ЦПК, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 2. Зміст окремих прав та обов'язків дружини та чоловіка
Право на материнство Знак материнства - добрий знак життя... Уже - о, чуєш? - є серцебиття. (Сергій Бурлаков) "Творіть дітей, молоді...Будьте щедрі на...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Право на повагу до свого сімейного життя
Право на сім'ю закріплене у багатьох міжнародно-правових документах, а також у ст. 291 ЦК та уст. 4 СК. Право на сім'ю є природним правом людини....
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Учасники
У Кодексі 1926 р. було кілька артикулів, які дозволяли матері та батькові дитини "порозумітися" щодо конкретних питань сімейних відносин. Так, в артикулі...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Види сімейних договорів
У Кодексі 1926 р. було кілька артикулів, які дозволяли матері та батькові дитини "порозумітися" щодо конкретних питань сімейних відносин. Так, в артикулі...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 1. Учасники сімейних правовідносин
1. Особливості сімейних правовідносин Особливості сімейних правовідносин можна визначити за кількома позиціями, а саме за: 1) складом їх учасників; 2)...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 1. Особливості сімейних правовідносин
1. Особливості сімейних правовідносин Особливості сімейних правовідносин можна визначити за кількома позиціями, а саме за: 1) складом їх учасників; 2)...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - ГЛАВА 3. Сімейні правовідносини
1. Особливості сімейних правовідносин Особливості сімейних правовідносин можна визначити за кількома позиціями, а саме за: 1) складом їх учасників; 2)...
-
Безплідність жінки віддавна вважалося карою, велінням долі чи результатом чийогось наслання. Жінкам, які не мали дітей, заборонялося брати участь в...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 1. Визначення походження дитини від шлюбних батьків
У Сімейному кодексі України утверджені європейські законодавчі стандарти щодо започаткування правовідносин між батьками та дітьми. Загальні підстави...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Загальні підстави
У Сімейному кодексі України утверджені європейські законодавчі стандарти щодо започаткування правовідносин між батьками та дітьми. Загальні підстави...
-
У Сімейному кодексі України утверджені європейські законодавчі стандарти щодо започаткування правовідносин між батьками та дітьми. Загальні підстави...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 5. Моральне сімейне право
У Кодексі 1926 р. було кілька артикулів, які дозволяли матері та батькові дитини "порозумітися" щодо конкретних питань сімейних відносин. Так, в артикулі...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Процесуальна співучасть
У Івася немає тата. Не питайте тільки чому Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. (Василь Симоненко) Він дарував на мить любов І знов,...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 6. Мотиви, причини та підстави розірвання шлюбу
У Кодексі 1926 р. терміни "мотиви", "причини" та "підстави" стосовно розірвання шлюбу не вживалися. Указ Президії Верховної Ради СРСР 8 червня 1944 р....
-
Як уже зазначалося, за Кодексом 1969 р. бажання дружини та чоловіка, які мали дитину, розірвати шлюб могло здійснитися лише за рішенням суду. Комусь із...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 4. Розірвання шлюбу судом у порядку окремого провадження
Як уже зазначалося, за Кодексом 1969 р. бажання дружини та чоловіка, які мали дитину, розірвати шлюб могло здійснитися лише за рішенням суду. Комусь із...
-
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - 4. Звичаєве сімейне право
У Кодексі 1926 р. було кілька артикулів, які дозволяли матері та батькові дитини "порозумітися" щодо конкретних питань сімейних відносин. Так, в артикулі...
Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Особи, які не можуть оспорити свого батьківства