Теорія фінансів - Федосов В. М. - 13.3.2. Основні фінансові показники в системі бізнес-планування

Одним із найважливіших елементів процесу планування є складання бізнес-планів. Цей термін набув поширення в країні порівняно нещодавно - лише на початку 90-х років.

Бізнес-план - це документ, що відображає в концентрованій формі стрижневі показники, що обгрунтовують доцільність деякого проекту, чітко і наочно розкриває суть передбачуваного нового напрямку діяльності фірми. Відсутність такого документа призводить до неефективного розподілу обмежених фінансових і матеріальних ресурсів; не дозволяє сконцентрувати зусилля всього персоналу на вирішенні найбільш перспективних завдань, створює складнощі для проведення ефективного контролю через відсутність іншого узагальнювального документа, що дозволяє оцінити міру відхилення фактично досягнутих результатів від запланованих.

Можна без перебільшення сказати, що бізнес-план є одним із найбільш ефективних інструментів, що знаходяться в арсеналі вищого керівництва компанії, незалежно від її розмірів, сфери і масштабів діяльності. Перш ніж почати підприємницьку діяльність, треба бути упевненим, що вона приноситиме дохід, достатній для забезпечення нормального життя підприємства, обслуговування поточних розрахунків із постачальниками і кредиторами і розширення виробництва. Бізнес-план не лише дає можливість обгрунтувати, скільки буде потрібно засобів для цього, але і є деяким еталоном, щодо якого оцінюється діяльність певної фірми. З позиції економічної теорії цей документ виконує чотири функції.

Перша функція пов'язана з можливістю використання бізнес-плану для формування концепції розвитку, тобто стратегії бізнесу. Ця функція вкрай необхідна в період створення фірми, а також при розробці принципово нових напрямків діяльності. В цьому випадку бізнес-план використовується як деякий формалізований засіб якісного і кількісного обгрунтування доцільності і правильності обраного курсу. Друга функція - власне планування. Вона необхідна для економічної оцінки вибраного напрямку діяльності та ідентифікації головних орієнтирів, а в разі реалізації бізнес-плану - для контролю за його виконанням. Третя функція - залучення позик і кредитів. З метою страхування себе від цілком можливого неповернення кредитів, що надаються, банки, зазвичай, вимагають - і їх вимоги слід визнати обгрунтованими - не лише гарантій і реальної застави, але і ретельно пропрацьованої концепції стратегії бізнесу. Жоден серйозний кредитор або банк не видасть під нову справу кредити, якщо йому не буде наданий переконливий і обгрунтований план роботи фірми. Тому добре підготовлений бізнес-план стає одним із головних чинників у вирішенні питання про залучення джерел фінансування. Четверта функція - рекламно-пропагандистська. Вона необхідна для залучення до нової справи потенційних партнерів, які можуть вкласти в намічений проект власний капітал або сприяти мобілізації інших джерел. В цьому випадку бізнес-план може розроблятися як документ, призначений для того, щоб переконати потенційних партнерів або інвесторів в перспективності майбутньої справи і можливості особистої участі в ньому.

Обсяг, міра деталізації і структура бізнес-плану визначаються призначенням і специфікою господарського об' єкта, його розмірами, сферою діяльності. Проте в будь-якому його варіанті мають бути присутніми відповіді на найбільш загальні питання: хто, що, коли, яким чином, за рахунок яких коштів і наскільки ефективно здійснюватиме свій бізнес?

Бізнес-план розробляється на рік або на триваліший період залежно від масштабу цільового проекту. Чим коротший планований період, тим більше детальним має бути опрацювання основних аспектів діяльності. В тому випадку, якщо проект розрахований на декілька років, основні показники і орієнтири для першого року подаються в розбивці по місяцях; для наступних років зазвичай обмежуються річними даними.

Форм, що жорстко регламентують бізнес-план і його структуру, природно, не існує. Вони залежать від призначення бізнес-плану, особливостей підприємства, продукції, що випускається, і ряду інших чинників. Проте будь-який бізнес-план повинен досить чітко і переконливо обгрунтувати такі питання:

- суть бізнесу (проекту);

- матеріальне, технічне, ресурсне і технологічне забезпечення;

- заходи в галузі маркетингу;

- організація справи, у т. ч. її кадрове забезпечення;

- міра надійності і характеристика засобів щодо її підвищення;

- фінансове забезпечення.

Особливе місце в структурі бізнес-плану посідає фінансовий розділ, оскільки він є узагальненням попередніх етапів планування в грошовому вираженні. Завданнями цього розділу є:

- визначення розміру і термінів інвестицій, необхідних для реалізації бізнес-плану;

- розрахунок планованого прибутку по роках (кварталам);

- визначення і прогноз прибутковості представленого варіанту бізнес-плану;

- побудова прогнозної звітності.

Джерелом інформації для цього розділу є дані бухгалтерського обліку і звітності, відомості окремих розділів бізнес-плану і, передусім, прогнози обсягів продажів і витрат виробництва та обігу. Головними результатами цього етапу планування, тобто суттю розділу, є побудовані за роками прогнозні варіанти звіту про прибутки і збитки та звіту про рух грошових коштів. В процесі розрахунків використовуються дані про плановані обсяги реалізації, витрати виробництва в розрізі окремих статей, комерційні витраті і т. п. Рекомендується додатково обчислювати точку критичного обсягу продажів (окупності) проекту. Це дозволить встановити залежність між прибутком, обсягом реалізації і собівартістю реалізованої продукції. Основна ідея отриманих при цьому розрахунків полягає у визначенні мінімального обсягу продажів, що забезпечує беззбитковість виробництва і реалізації певного виду продукції. Розрахунок може виконуватися або графічним, або аналітичним шляхом.

Прогноз руху грошових коштів необхідний, оскільки зміна прибутку необов' язково супроводжується відповідною зміною коштів на рахунку. (Момент реалізації продукції не завжди збігається з реальним надходженням грошей; частина платежів здійснюється поквартально або раз на рік;

Амортизація зменшує прибуток, але на розмірі грошових коштів це не відбивається). Тому для ефективного управління важливо планувати не лише розмір прибутку, але й рух готівки. Це дозволяє скоординувати реальну потребу в грошах із їх наявністю.

Завершальним зведеним розділом бізнес-плану є стратегія фінансування. На основі прогнозів фінансових показників розробляється прогноз джерел коштів для здійснення планованого бізнесу. Цей розділ повинен дати відповіді на такі питання:

- скільки коштів необхідно для реалізації бізнес-плану;

- які джерела, форми і динаміка фінансування;

- які терміни окупності вкладень.

Отже, процес складання бізнес-плану досить складний і вимагає зусиль різних підрозділів фірми або залучення сторонньої проектної організації. Фінансові показники становлять лише невелику, хоча і дуже суттєву, його частину. Всі вони пов'язані двома формами: звітом про прибутки і збитки та звітом про рух грошових коштів, що складаються за прогнозними даними. Міра деталізації потрібних при цьому даних (наприклад, номенклатура статей витрат виробництва і обігу) визначається складністю проекту, мірою конфіденційності, колом осіб, для яких складається бізнес-план, і тому подібне.

Схожі статті




Теорія фінансів - Федосов В. М. - 13.3.2. Основні фінансові показники в системі бізнес-планування

Предыдущая | Следующая