Логіка - Конверський А. Є. - 4) Виявлення сумніву в надійності джерела аргументів

Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів:

1) встановлення хибності аргументів;

2) встановлення недостатності аргументів відносно тези;

3) виявлення сумніву в істинності аргументів;

4) виявлення сумніву в надійності джерела аргументів.

Проаналізуємо кожен із способів.

1) встановлення хибності аргументів.

Якщо встановлюють хибність аргументів, які використовуються у доведенні, то цим самим теза відкидають як необгрунтовану.

Наприклад, треба довести тезу, що "Його брат здібний до наукової роботи". Для цього ми будуємо таке міркування: "Усі студенти здібні до наукової роботи, а його брат студент університету. Отже, його брат здібний до наукової роботи." Це доведення спростовується, шляхом встановлення хибності аргументу: "Усі студенти здібні до наукової творчості".

Розглянемо приклад із юридичної практики.

Потрібно довести тезу, що "Підозрюваний причетний до злочину". Наведемо таке міркування: "Будь-хто, в кого у родині є порушники закону є потенційними злочинцями, а у підозрюваного були в родині порушники закону. Отже, він є злочинцем." Дане доведення спростовується встановленням хибності першого аргументу "Всі, у кого є в родині порушники закону, є потенційні злочинці."

2) встановлення недостатності аргументів відносно тези.

Цей спосіб спростування передбачає констатацію недостатності аргументів для висунутої тези, тобто істинності аргументів не вистачає для визнання істинності тези. У таких випадках потрібно відшукати нові аргументи.

Наприклад, хтось стверджує "Його брат є студентом університету." У якості аргументу наводиться констатація "Він складає іспити." Але наведений аргумент є недостатнім. Вказана особа може складати іспити і у той же час не буде студентом, а бути школярем, навчатися в середньому спеціальному навчальному закладі тощо.

Або візьмемо інший приклад.

Висувається теза: "Він буде обраний головою комітету Верховної Ради." За аргумент береться факт: "Він є народним депутатом." Але цей аргумент знову (як і у попередньому прикладі) не є достатнім. Оскільки для обрання на цю посаду потрібні ще й інші чинники. Це і професійні, і моральні, і ділові і т. п. характеристики.

Цей спосіб спростування часто використовують у судовій практиці, особливо, коли обгрунтування причетності до злочину ведеться за допомогою непрямих доказів.

Наприклад, "К був визнаний винним і притягненим до суду на тій підставі, що його бачили як він виходив із будинку де трапився злочин. Адвокат К спростував цей аргумент. Посилаючись на те що в справі відсутні інші факти які б вказували на причетність К до даного злочину".

3) виявлення сумніву в істинності аргументів.

Суть цього виду спростування полягає у встановленні такого факту, що аргументи на які посилаються в даному доведенні самі потребують доведення їх істинності.

Як правило цей спосіб спростування найчастіше використовується у судовій практиці. Якщо встановлено, що висновки по справі базуються не на достовірно відомих фактах, а лише на передбачуваних, то наведений аргумент відкидається.

Наприклад, у справі використовується такий аргумент: "Мотивом даного злочину є помста." Але при цьому виникає сумнів, що потерпілий і підозрюваний знали один одного до моменту скоєння злочину. Це й не дає нам можливості взяти даний факт за аргумент.

4) Виявлення сумніву в надійності джерела аргументів.

Суть даного способу спростування полягає в демонстрації недовіри до автора, що висловлює аргумент, або до фактичного матеріалу, на якому базується цей аргумент.

Наприклад, для обгрунтування тези про передумови відкриття в Києві університету св. Володимира, в ролі аргументу висувається твердження, що основною причиною відкриття університету були ініціатива передових кіл демократично налаштованої української інтелігенції, яка особливо пожвавила свою діяльність після грудневих подій 1825 р. на Сенатській площі.

В той же час архівні матеріали свідчать про те, що ініціатором відкриття університету св. Володимира в Києві був Імператор Микола I.

Найчастіше цим видом спростування користуються у судовій практиці, для встановлення неякісних свідчень свідка, потерпілого, обвинувачуваного, висновку експерта.

Наприклад, при обгрунтуванні тези про причетність К. до злочину, в ролі аргументу використовуються свідчення Д., який напередодні був звільнений К. з посади. Ця обставина може викликати недовіру до свідчень Д. і вони будуть відкинуті як неякісні.

В) Спростування демонстрації.

Суть цього виду спростування полягає у знаходженні помилок у формі доведення. Відомо, що формою доведення виступає завжди конкретний вид умовиводу. Тому-то виявлення порушень правил при побудові такого умовиводу, є підставою для визнання доведення неспроможним.

Наприклад, доведемо тезу "Місяць є планетою" таким шляхом:

І в першому і в другому випадку доведення є неспроможними. Оскільки, в них, у ролі демонстрації використовується ІІ-га фігура простого категоричного силогізму. Але при цьому порушується друге правило цієї фігури, відповідно до якого один із засновків повинен бути заперечувальним судженням.

Тому теза не випливає із засновків, які беруться тут у ролі аргументів.

Схожі статті




Логіка - Конверський А. Є. - 4) Виявлення сумніву в надійності джерела аргументів

Предыдущая | Следующая