Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види доведення
Усю множину доведень поділяють на прямі та непрямі. Підставою такого поділу є спосіб доведення.
П р я м и м називається доведення, в якому теза безпосередньо випливає із аргументів.
Пряме доведення застосовують тоді, коли наявна достатня кількість аргументів.
Наприклад, для доведення судження "Підручник з історії є джерелом інформації" застосовуємо пряме доведення.
"Підручник з історії є джерелом інформації" - теза;
Судження 1. "Будь-яка книга є джерелом інформації" - аргумент
Судження 2. "Підручник з історії належить до множини книг"-аргумент.
Якщо ми визнаємо істинність 1 та 2 аргументів, то з необхідністю вимушені визнати істинність висунутої тези.
У наведеному прикладі для здійснення прямого доведення застосовується в ролі демонстрації модус "Barbara" першої фігури простого категоричного силогізму.
Аналогічно можна застосувати пряме доведення для встановлення істинності такої тези: "Шахрайство є суспільно небезпечним діянням".
"Шахрайство є суспільно небезпечним діянням" - теза;
Судження 1. "Будь-який злочин є суспільно небезпечним діянням" - аргумент;
Судження 2. "Шахрайство є злочином" - аргумент
Таким чином, істинність 1 та 2 аргументів, безапеляційно гарантують істинність тези.
У тих випадках коли аргументів недостатня кількість, застосовують непряме доведення.
Не п р я м и м доведенням називається такий вид доведення у якому істинність тези випливає із хибності антитези.
А н т и т е з о ю називають положення, яке суперечить тезі.
Розрізняють два види непрямого доведення:
- апагогічні та - розділові.
Назва апагогічне доведення походить від грецького слова "apagogos", яке означає - "той, що відводить," "той, що відходить".
Апагогічне доведення іноді називають доведенням від супротивного. В апагогічному доведенні процес обгрунтування тези нібито відводиться у бік від поставленої мети. Тобто замість того щоб послатися на аргументи, які прямо і позитивно підтверджують істинність тези, висувають судження, яке суперечить тезі, потім із нього виводяться наслідки, що приводять до суперечності. Це дає підставу відкинути антитезу (судження, що суперечить тезі) і визнати істинність тези.
Стратегія апагогічного доведення така.
Щоб обгрунтувати довільну тезу потрібно здійснити такі кроки:
- висувають антитезу, яку тимчасово вважають істинною;
- із неї виводять відповідні наслідки. Якщо дані наслідки суперечать дійсності, положень, істинність яких визнана раніше, то цим самим встановлюється хибність антитези і визнається істинність тези.
Наприклад, у темі "Умовивід як форма мислення" шляхом апагогічного доведення ми обгрунтовували логічну коректність, надійність спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму. Обгрунтовуючи спеціальні правила 1-ї фігури, ми висували антитезу, положення, яке суперечить правилам цієї фігури. Із тимчасово прийнятих правил ми знаходили наслідки. Але ці наслідки суперечили загальним правилам простого категоричного силогізму. Це і змушувало нас визнати логічну надійність спеціальних правил 1-ї фігури.
Розглянемо приклад із юридичної практики.
Потрібно обгрунтувати тезу: "Підозрюваний К. причетний до крадіжки". Аргументів маємо обмаль. Тому застосовуємо апагогічне доведення. "Підозрюваний К. причетний до крадіжки" - теза "Підозрюваний К. не причетний до крадіжки" - антитеза Виводимо наслідки:
"Якщо К. не причетний до крадіжки, то на місці злочину не повинно бути його слідів. У результаті проведеного розслідування було встановлено, що на місці злочину К. залишив відбитки пальців, у будинку К. знайдено знаряддя злочину, у підвалі гаража К. знайдена частина крадених речей".
Таким чином, наша антитеза відпадає і ми повинні визнати істинність тези.
Наступним видом непрямого доведення є розділове доведення.
Його суть полягає в побудові розділового судження, одним із елементів якого є теза. Інші структурні елементи цього розділового судження є несумісними із тезою. За формою, або за демонстрацією цей вид доведення репрезентований розділово-категоричним умовиводом.
Встановлюючи хибність усіх несумісних із тезою суджень, приходять до істинності тези.
Схема цього виду доведення така:
Міркування за структурою розділового доведення є улюбленим прийомом авторів детективних романів. Як правило, дія відбувається в замкненому просторі на безлюдному острові, занесеному сніговими завалами потязі, відрізаному повінню будинку тощо. Сюжет роману передбачає побудову розділового судження, в якому про когось із учасників драми стверджується, що він злочинець. Розгортання сюжету крок, за кроком наближає нас до розв'язки.
При побудові розділового доведення треба дуже уважно підходити до формулювання розділового судження, до якого входить теза. Розділове судження повинно бути вичерпним, тобто в ньому повинні бути перераховані всі можливості, що існують в універсумі даного міркування.
На відміну від прямого доведення, у якому безпосередньо виводиться істинність тези із істинності аргументів, у непрямому доведенні обгрунтовують хибність суджень, які певним чином пов'язані з тезою. Тому у непрямому доведенні можуть виникати помилки.
Звернемося до прикладу.
Розглянемо розділове судження, в якому одна із альтернатив є тезою розділового доведення: "Він є або студентом старших курсів, або аспірантом, або молодшим науковим співробітником". Наступним кроком у побудові розділового доведення є встановлення хибності несумісних із тезою суджень. У ході дослідження виявлено, що особа про яку йдеться в розділовому судженні, не є ні студентом старших курсів, ні аспірантом..
Підсумовуючи вище зазначене про непряме доведення, треба підкреслити його специфіку порівняно з прямим доведенням. У непрямому доведенні концентрують увагу, або на отриманні наслідків із хибної антитези, або на встановленні хибності несумісних з тезою суджень. Це з одного боку обмежує сферу застосування непрямого доведення, а з іншого - вірогідність його результатів.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття доведення. Структура доведення
У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 10. Види складних суджень
Дамо дефініцію С к л а д н о г о судження: "Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з'єднаних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Види суджень. Атрибутивні судження
Розглянемо види суджень. Усю множину суджень можна поділити на дві підмножини: прості і складні судження. П р о с т и м називають таке судження у якому...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ XI. Аргументація
У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Види дефініцій
У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція: По-перше, відшукує,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види функцій
Оскільки значеннями пропозиційних функцій є висловлювання, що виражають судження, їх називають функціями висловлювання. Є три види пропозиційних функцій:...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 7. Види понять
Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види імен
1. Ім'я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Поняття знака. Види знаків
Отже, з наведеного визначення мови випливає, що головним її елементом є знак. Природно виникає запитання: що таке знак? Під з н а к о м розуміють...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 7. Судження існування
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як "відношення". Наприклад, "Арістотель - сучасник Платона". Із цього...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Судження з відношеннями
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як "відношення". Наприклад, "Арістотель - сучасник Платона". Із цього...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ Х. Умовивід
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - б) Простий категоричний силогізм
Уперше систематичний розгляд теорії висновку дає Арістотель в "Аналітиках", вона отримала назву "силогістика". К а т е г о р и ч н и м с и л о г і з м о...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Умовиводи логіки суджень
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Загальна характеристика умовиводу
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 12. Логічні відношення між складними судженнями
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 11. Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 9. Запитання
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як "модальні судження". М о д а л ь н и м судженням...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 8. Модальні судження
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як "модальні судження". М о д а л ь н и м судженням...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Висновки із категоричних суджень
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - г) Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці
Окрім розглянутих правил висновку логіки висловлювань у традиційній логіці досліджується низка умовиводів логіки суджень на аналізі яких ми зупинимося....
-
Логіка - Конверський А. Є. - в) Метод аналітичних таблиць
Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих...
-
Логіка - Конверський А. Є. - б) Обгрунтування правил висновку
Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих...
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види доведення