Логіка - Конверський А. Є. - 3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези.
Існує три види спростування:
1) Спростування тези;
2) Спростування аргументів;
3) Спростування демонстрації. Розглянемо кожний вид спростування по черзі.
А) Спростування тези.
Спростування тези це логічна операція, завдяки якій встановлюється хибність тези.
Існують такі способи спростування:
А) спростування тези фактами;
Б) спростування тези шляхом доведення істинності нової тези;
В) спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
1) Спростування тези фактами.
Відомо що спростувати що-небудь легше ніж довести. Досить одного факту щоб відкинути загальновизнане положення.
Розглянемо універсальне положення: "Будь-який метал тоне у воді". Для спростування цього положення досить знайти один метал, який не тоне у воді. Таким металом є літій. Отже, істинним буде судження "Деякі метали не тонуть у воді".
Візьмемо загальне судження "Будь-яка сучасна європейська держава має республіканську форму правління". Але фактом є існування в Англії конституційної монархії. Тому визнаємо істинним положення "Деякі європейські держави не мають республіканської форми правління."
На перший погляд здається, що спростування фактами тези є самим надійним способом. Але це не завжди так. По-перше отримати факт який би відкидав тезу надзвичайно важко. По-друге, часто вимагають, щоб факт не тільки повторювався, але й його можна було відтворити.
2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези.
В основі цього способу спростування лежить закон виключеного
Третього: "Із двох суперечливих суджень, одне обов'язково істинне, а друге обов'язково хибне." Досить у ході дискусії довести, що істинною є нова теза, як попередня буде відкинута. Хід такого спростування такий.
Потрібно спростувати тезу: "Всі суспільно небезпечні діяння є злочином".
Для цього ми висуваємо нову тезу "Не всі суспільно небезпечні діяння є злочином".
Знаходимо аргументи для нової тези посилаючись нате, що
А) "Суспільно небезпечні діяння вчинені неосудними особами не є злочином";
Б) "Суспільно небезпечні діяння вчинені малолітніми особами не є злочином".
Таким чином, визнаємо істинною тезу: "Деякі суспільно небезпечні діяння не є злочином" і одночасно хибність попередньої тези.
3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
Процедура спростування тези таким способом передбачає такі кроки:
1. Вводиться припущення, що наявна тези істинна;
2. Із прийнятої тези виводять наслідок.
3. Застосовують правило умовно-категоричного силогізму. "Якщо наслідок хибний, то основа буде хибною".
Наприклад, маємо тезу: "На Венері можливе органічне життя". Припустимо, що спростовувана теза є істинною.
Якщо на Венері можливе життя, то температурні показники і показники тиску на поверхні Венери повинні співпадати із Земними. Але температура поверхні Венери дорівнює 4 700 - 4800, а тиск - 9597 атмосфер.
Отже, органічне життя на Венері неможливе. Розглянемо інший приклад.
У справі про крадіжку автомобіля обвинувачуваний зізнався, що автомобіль йому подарував його брат, який тривалий час працює за кордоном. Щоб спростувати це зізнання слідчий припустив, що воно істинне і вивів із нього наслідок. Якщо автомобіль дарований братом, то брат обвинувачуваного дійсно повинен мати певний достаток для цього. Перевіркою встановлено, що брат ніколи не працював за кордоном, а його прибутки не дозволяють зробити такого дарунку.
На цій підставі (від хибності наслідку) було спростовано зізнання обвинувачуваного.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1) Спростування тези фактами
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види...
-
Логіка - Конверський А. Є. - а) Спростування тези
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Спростування
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття доведення. Структура доведення
У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ XI. Аргументація
У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Особливості схоластичної логіки
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою "логіка стоїків". Представниками цієї...
-
Логіка - Конверський А. Є. - а) Безпосередні умовиводи
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Висновки із категоричних суджень
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Види доведення
Усю множину доведень поділяють на прямі та непрямі. Підставою такого поділу є спосіб доведення. П р я м и м називається доведення, в якому теза...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Особливості логіки стоїків
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою "логіка стоїків". Представниками цієї...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Принципи відношення іменування
Процес вживання імен не є довільним. Хоча, на перший погляд, здається, що це саме так. Справді, зіставлення якогось імені з предметом повністю залежить...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Логічне вчення Арістотеля
Критично аналізуючи відкриття з логіки своїх попередників, Арістотель ставить за мету створити таку науку про мислення, яка б грунтувалася на стійких...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції
Логіка Стародавньої Греції досягла найбільшого розквіту завдяки діяльності Арістотеля, одного з найвидатніших античних вчених. У деяких працях,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 10. Види складних суджень
Дамо дефініцію С к л а д н о г о судження: "Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з'єднаних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
Так як і поняття усю множину суджень можна розділити на дві підмножини: порівнювані судження і не порівнювані судження. П о р і в н ю в а н и м и...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 8. Зміст поняття та склад злочину
В кримінальному праві існує поняття "склад злочину", яке відповідає відомому нам тепер терміну "зміст поняття". В юридичній практиці прийнято говорити не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до другого видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ І. Предмет логіки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Абстрактне мислення і його характерні особливості
Звернемося до найбільш вживаних визначень логіки як науки: "Логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття семантичної категорії
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті
Із наведеного визначення очевидно, що при аналізі поняття логіка бере за мету розглянути не конкретні, змістовні ознаки, що мисляться у понятті, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VIII. Поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
Логіка - Конверський А. Є. - 3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності