Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Умови правомірності необхідної оборони стосовно захисту
Оборона здійснюється для захисту певних благ і цінностей від небезпечного на них посягання. Оборона визнається необхідною, а отже, і правомірною, за наявності таких умов: 1) оборона спрямована лише проти небезпечного посягання з боку людини; 2) захист має бути здійснений шляхом заподіяння шкоди лише самій особі (особам), яка вчиняє посягання, або її майновим правам (знешкодження предмета, знаряддя, які було застосовано при посяганні) з метою відведення чи припинення небезпеки посягання; 3) оборона припустима для захисту людиною особистих благ або благ іншої людини (життя, здоров'я, волі, гідності), недоторканності житла, майнових та інших соціальних прав людини, суспільних благ і цінностей (громадської безпеки, громадського порядку, безпеки навколишнього природного середовища, здоров'я населення, соціальних, матеріальних і духовних цінностей держави, зокрема, конституційного ладу та суверенітету держави, цілісності і недоторканності території, внутрішньої та зовнішньої безпеки); 4) своєчасність оборони щодо заподіяння шкоди тому, хто посягає, саме протягом існування посягання; 5) відносна відповідність сили та енергії захисту, з одного боку, силі та енергії посягання (нападу), - з другого. При вирішенні цього питання треба враховувати всі обставини певної події (час і місце події, спосіб посягання і спосіб захисту, наявність або застосування зброї чи інших знарядь, кількість учасників події з однієї і з другої сторони тощо).
Стан необхідної оборони має місце й тоді, коли дії самозахисту сталися безпосередньо після небезпечних дій, навіть якщо напад закінчився, але за обставинами події для того, хто захищався, не був зрозумілий момент закінчення нападу.
Перевищенням меж необхідної оборони, зазначено в ч. 3 ст. 36 КК, визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законом (ст. 118 і 124 КК).
Перевищення меж необхідної оборони може бути пов'язано із застосуванням для відвернення нападу таких засобів чи методів, які явно (очевидно, поза будь-яким сумнівом) не були викликані ні характером нападу, ні реальною його небезпекою, ні самою подією. Такі випадки спеціально описані в Особливій частині КК. Так, у ст. 118 КК передбачено відповідальність за вбивство в разі перевищення меж необхідної оборони, а в ст. 124 - за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони. Перевищення меж необхідної оборони, пов'язане із заподіянням нападникові легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, закон не розглядає як заподіяння тяжких наслідків, і таке перевищення не визнається злочином.
Вкрай важливим для діяльності правоохоронних органів та суду є законодавче положення (ч. 4 ст. 36 КК), за яким: "Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту".
Сильне душевне хвилювання може бути викликане раптово-зухвалим нападом, вчиненням нападу вночі у безлюдній місцевості; це може бути і сильний переляк, внаслідок якого не лише важко, а іноді й неможливо оцінити відповідність захисту характерові посягання.
У Законі (ч. 5 ст. 36 КК) закріплено положення, відповідно до якого не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Отже, оборона визнається необхідною без будь-яких обмежень при захисті благ, прав і цінностей людини, суспільства і держави від небезпечних посягань та заподіяння будь-якої шкоди нападникові (нападникам) за умови: 1) якщо посягання вчиняється озброєною особою; 2) якщо посягання вчиняється групою осіб; 3) якщо відвертається протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення; 4) в усіх інших випадках за наявності умов правомірності необхідної оборони.
Оборона не може визнаватися необхідною в тому разі, якщо особа, яка зазнала нападу, навмисно спровокувала такий напад з метою заподіяти під час захисту шкоду нападникові (вбити його або спричинити тілесне ушкодження). Такі дії кваліфікуються як умисне вчинення злочину (заздалегідь обдуманий умисел).
Трапляються випадки, коли особа для охорони майна застосовує різні пристосування та механізми (понабивані на огорожі гвіздки, колючий дріт тощо) проти посягання, яке можливе в майбутньому. З цього приводу зазначимо, що закон не допускає необхідної оборони проти посягання, яке очікується у майбутньому.
Схожі статті
-
§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Необхідна оборона
§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XIV. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її...
-
Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та значення об'єкта злочину
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VII. ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття суб'єкта злочину
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IX. СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 9. Видача злочинців
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
Згідно з ч. 1 ст. 15 КК, Замахом на злочин визнається діяння, вчинене з прямим умислом і безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, якщо при цьому...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Замах на злочин
Згідно з ч. 1 ст. 15 КК, Замахом на злочин визнається діяння, вчинене з прямим умислом і безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, якщо при цьому...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 7. Помилка та її кримінально-правове значення
Кримінальне право України грунтується на принципі відповідальності суб'єкта злочину лише за наявності вини. Однак на практиці зустрічаються випадки, коли...
-
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Завдання кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
Суспільно небезпечні діяння людини виявляються у вчиненні нею активних вольових дій (злочинна дія) або в пасивному вольовому поводженні, в утриманні від...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Тлумачення кримінального закону
За змістом певні кримінально-правові норми не завжди сприймаються однозначно. Це зумовлює застосування спеціальних прийомів щодо з'ясування їх змісту....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Джерела кримінального права
§ 1. Поняття, значення та завдання кримінального закону Кримінальний закон у широкому розумінні - це система національних законодавчих актів України та...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 4. Види співучасників злочину
У ст. 27 дано визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підбурювача і пособника. В основу такого розподілу покладено об'єктивні...
-
Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за...
-
Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини, і саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні й суб'єктивні особливості, що характеризують...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Готування до злочину
Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Закінчений та незакінчений злочин
Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття, значення та завдання кримінального закону
§ 1. Поняття, значення та завдання кримінального закону Кримінальний закон у широкому розумінні - це система національних законодавчих актів України та...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Спеціальний суб'єкт злочину
Більшість злочинів, передбачених в Особливій частині КК України, можуть бути вчинені загальним суб'єктом злочину, тобто 1 Особливості кримінальної...
-
Згідно з ч. 1 ст. 22 КК кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Це так званий загальний...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
До осіб, визнаних неосудними щодо вчиненого ними суспільно небезпечного діяння, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру з метою їх...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ ІІІ. КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН
§ 1. Поняття, значення та завдання кримінального закону Кримінальний закон у широкому розумінні - це система національних законодавчих актів України та...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Метод кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Теорія адекватної причинності
Виникла наприкінці XIX ст., причинний зв'язок між небезпечним діянням і злочинним наслідком мав визначатися на основі зіставлення даного діяння з іншими...
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Умови правомірності необхідної оборони стосовно захисту