Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Готування до злочину
Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК. Ознаки складу злочину властиві кожному з чотирьох його елементів - об'єкта і об'єктивній стороні (об'єктивні підстави відповідальності), суб'єкта і суб'єктивній стороні (суб'єктивні підстави відповідальності). Злочин вважається закінченим за наявності повної відповідності об'єктивних і суб'єктивних ознак вчиненого злочину об'єктивним і суб'єктивним ознакам складу злочину, виписаному в Особливій частині КК. Відсутність у вчиненому діянні передбачених законом небезпечних наслідків як однієї з ознак матеріального складу злочину означає і відсутність закінченого злочину.
У так званих Формальних складах злочинів, що не передбачають встановлення шкідливих наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину, злочин вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, яке утворює його об'єктивну сторону. Певні стадії вчинення злочину (наприклад, готування до розбійного нападу) можливі й у так званих формально-матеріальних складах злочину. Про ці склади злочину вже говорилося.
У матеріальних складах злочину моментом закінчення злочину вважається наявність передбачених законом наслідків. Наприклад, вбивство вважається закінченим злочином з моменту настання смерті потерпілого. Отже, завершальна стадія (закінчений злочин) вчинення злочину з матеріальним складом пов'язується з настанням шкідливих наслідків.
Незакінчений злочин охоплює два види небезпечних дій - готування до злочину і замах на вчинення злочину. Так, у ч. 2 ст. 13 КК говориться, що незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
Незакінчений злочин - це дії особи, пов'язані з умисним створенням умов для вчинення злочину або з безпосередньою їх спрямованістю на досягнення певного злочинного наслідку, але які не було досягнуто з причин, не залежних від волі винного. Закон не передбачає обов'язкового пом'якшення покарання за незакінчений злочин. Призначаючи покарання за такий злочин, суд має керуватися загальними засадами призначення покарання, які передбачені ст. 65 КК. Нагадаємо, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК).
§ 3. Готування до злочину
Готування до злочину - початкова стадія умисного злочину, яка, відповідно до ч. 1 ст. 14 КК, визначається як пошук або пристосування засобів чи знарядь, пошук співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Готування до злочину карається за наявності певних умов, а саме: 1) підготовчі дії мають бути спрямовані на створення умов для вчинення конкретного злочину, а не для "злочину взагалі" і не "на всяк випадок". Не можна розглядати як готування до злочину підшукування або надбання людиною певних засобів, знарядь чи зброї для захисту своєї безпеки, безпеки своєї родини, житла, власності тощо від можливого нападу злочинця (злочинців).
Виняток із цього правила становлять своєрідні дії, заборонені кримінальним законом. Наприклад, придбання без належного дозволу вогнепальної зброї утворює злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК; 2) дії, пов'язані з готуванням до злочину, мають бути вчинені до початку дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину; 3) дії, які утворюють готування до злочину, належать до об'єктивної сторони складу закінченого злочину; 4) готування до злочину вчиняється лише з прямим умислом: особа свідомо створює умови для вчинення конкретного злочину і бажає використати створені нею умови для наступної стадії вчинення злочину; 5) кримінальна відповідальність настає лише за готування до вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК об'єктивна сторона готування до злочину може бути виявлена у формі: 1) підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 2) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 3) пошук співучасників для вчинення злочину; 4) змова на вчинення злочину; 5) усунення перешкод для вчинення злочину; 6) інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину може здійснюватися будь-яким способом. Це купівля, обмін або викрадення засобів чи знарядь для вчинення злочину; використання предметів побуту, підготовка транспортних засобів, придбання спеціальних предметів (маски, бронежилети), підробка документів тощо.
Пристосування засобів для вчинення злочину може бути пов'язано з їх технічним удосконаленням (наприклад, перетворення мисливської рушниці на обріз) або їх виготовленням (наприклад, виготовлення спеціального ножа для вчинення розбійного нападу, кліше для виготовлення фіктивних грошових знаків).
Пошук співучасників злочину може вчинятися шляхом вербування, набору, погрози, підкупу пособників чи співвиконавців для подальшого вчинення злочину, підшукування особи (осіб) для приховування злочину в майбутньому, а також замовлення виконавця (виконавців) вчинення злочину.
Під змовою вчинення злочину маємо розуміти попередню домовленість з однією чи кількома особами про спільне вчинення злочину (співвиконавства) або створення злочинної організації. Зазначимо, що змова, яка виявилася у створенні злочинної організації, - це окремий, особливий (sui generis) злочин, виписаний у ст. 255 КК, який не потребує при його кваліфікації посилання на ч. 1 ст. 14 КК.
Усунення перешкод - це дії щодо запобігання можливим труднощам у досягненні злочинної мети. Це, зокрема, відключення сигналізації, телефонного зв'язку чи освітлення щодо об'єкта (предмета) злочину, підкуп чи інший спосіб впливу щодо охоронника об'єкта.
Схожі статті
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Закінчений та незакінчений злочин
Закінченим злочином відповідно до ч. 1 ст. 13 визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Предмет злочину
В юридичній літературі Об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Класифікація об'єктів злочинів
В юридичній літературі Об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) по вертикалі, як правило, на три групи: загальний об'єкт; родовий (іноді його...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Спеціальний суб'єкт злочину
Більшість злочинів, передбачених в Особливій частині КК України, можуть бути вчинені загальним суб'єктом злочину, тобто 1 Особливості кримінальної...
-
Будь-яка поведінка людини пов'язана з певними зовнішніми обставинами: місцем, часом, способом виявлення поведінки та обстановкою, в якій вчиняються певні...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Види складів злочинів
Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину Злочин визнається закінченим в одному випадку з моменту вчинення самого діяння, а в другому - за наявності...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XI. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину Злочин визнається закінченим в одному випадку з моменту вчинення самого діяння, а в другому - за наявності...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
Суспільно небезпечні діяння людини виявляються у вчиненні нею активних вольових дій (злочинна дія) або в пасивному вольовому поводженні, в утриманні від...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття суб'єкта злочину
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IX. СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Поняття "злочинне діяння" - основне для будь-якої правової системи, однак більшість кримінальних кодексів його не визначає. У таких випадках поняття і...
-
Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VIII. ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
Мотив, мета та емоційний стан на відміну від вини, без якої неможлива наявність складу злочину, передбачені лише в частині диспозицій статей Особливої...
-
§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину Суб'єктивна сторона складу злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ X. СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину Суб'єктивна сторона складу злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Елементи та ознаки складу злочину
У кожному складі злочину виділяють його елементи, а саме: об'єкт злочину, об'єктивну сторону злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття і значення складу злочину
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та значення об'єкта злочину
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VII. ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VI. СКЛАД ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Злочин не є єдиним видом правопорушення. Тому постає питання про місце злочину в системі правопорушень, відмежування його від інших правопорушень:...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та предмет кримінального права
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ ІІІ. КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН
§ 1. Поняття, значення та завдання кримінального закону Кримінальний закон у широкому розумінні - це система національних законодавчих актів України та...
-
Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна...
-
Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у тому, що: 1) кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, повинна...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 5. Злочини зі складною виною
Кримінальне право знає дві форми вини: умисел і необережність. Отже, можемо сказати, що злочини можуть бути вчинені умисно (наприклад, крадіжка,...
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Готування до злочину