Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XIV. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її свідомості та передбачення настання заборонених законом наслідків, однак, збіг певних чинників спонукають її вчиняти діяння, яке зовні нагадує злочин. Точніше, таке діяння за своїми зовнішніми ознаками збігається з ознаками того чи іншого злочину, але вважається правомірним.
Діючий Кримінальний кодекс України до таких обставин відносить необхідну оборону (ст. 36), уявну оборону (ст. 37), затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38), крайню необхідність (ст. 39), фізичний або психічний примус (ст. 40), виконання наказу або розпорядження (ст. 41), діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42), виконання спеціального завдання з попередженням чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).
Характерними ознаками обставин, що виключають злочинність діяння, є:
1) те, що дії за наявності таких обставин вчиняються з метою відвернути небезпеку заподіяння тяжкої шкоди правоохоронним об'єктам;
2) те, що таке відвернення вчиняється, в одному випадку, шляхом заподіяння шкоди тому, хто умисно вчиняє злочин, в іншому, - шляхом спричинення шкоди одним цінностям, що охороняються законом, для відвернення небезпечної шкоди, що загрожує іншим, більш важливим цінностям;
3) те, що дії, вчинені за названих обставин, мають зовнішню схожість з діями та їх наслідками, зазначеними в нормах кримінального закону як такі, що входять до певного складу злочину;
4) те, що такі дії за наявності обставин, про які йдеться, визнаються правомірними, або інакше - зазначені обставини виключають злочинність діяння.
Під обставинами, що виключають злочинність діяння, розуміють діяння, які за своїми зовнішніми ознаками мають схожість з діяннями, передбаченими кримінальним законом як злочин, і які за певних умов вважаються правомірними. За змістом правомірності обставини, що виключають злочинність діяння, можна поділити на три види: а) дії по захисту людиною своїх особистих благ і своїх важливих суб'єктивних прав (життя, здоров'я, свободи, права власності та недоторканності житла), по захисту благ, прав і свобод своєї родини та іншої людини, громадських та державних цінностей; ці дії покладені в основу необхідної оборони; б) дії, зумовлені виконанням посадових, службових або професійних обов'язків; ці дії становлять сутність таких обставин, як затримання особи, що вчинила злочин; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; виправданий ризик; в) дії по захисту від шкоди з боку стихійних сил або від тих сил, які було приведено в дію іншою особою, або від нападу тварини; такі дії охоплюються поняттям "крайня необхідність".
§ 2. Необхідна оборона
Першоосновою права необхідної оборони є положення Конституції України, яким закріплено право кожної людини захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст. 27), визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу (ст. 17), гарантовано недоторканність житла (ст. 30) та непорушність права приватної власності (ст. 41).
У понятті "право" закладено положення про захист його від різного роду посягань. Будь-яке право реально існує лише тоді, коли має гарантований захист.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищає себе, іншу особу, а також суспільні інтереси, інтереси територіальної громади чи інтереси держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
У ч. 2 ст. 36 КК законодавчо закріплено положення про те, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Необхідна оборона є правомірною за наявності певних умов: а) стосовно цінностей, що захищаються від посягання; б) стосовно суспільно небезпечного посягання; в) стосовно захисту.
Щодо благ і цінностей, які при необхідній обороні захищаються від суспільно небезпечного посягання, то такими можуть бути: а) особисті (природні) блага людини (життя, здоров'я, честь, гідність, воля), будь-які її права та законні інтереси; б) особисті блага, права та законні інтереси іншої людини; в) цінності організацій незалежно від форм власності, цінності держави. Інакше кажучи, будь-яке благо людини (природне або соціальне), будь-яка матеріальна чи духовна цінність, що охороняється правом, являють собою предмет захисту від злочинного посягання з боку іншої людини та від суспільно небезпечного посягання з боку душевнохворої (неосудної) людини чи з боку особи, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Ступінь важливості певних цінностей, які піддаються руйнівному посяганню, має значення для застосування відповідного максимуму або мінімуму сил, засобів та знарядь, необхідних для відвернення або запобігання посяганню через заподіяння певної шкоди особі нападника, тобто для визначення обсягу захисту.
Умови правомірності необхідної оборони, що характеризують суспільно небезпечне посягання. Суспільно небезпечне посягання має бути: 1) дією, що передбачена кримінальним законом як злочин, або суспільно небезпечною дією особи, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, або небезпечною дією з боку душевнохворої (неосудної) людини; 2) об'єктивно наявним, реальним; 3) діянням, пов'язаним із заподіянням шкоди або спрямованим на заподіяння шкоди потерпілому; 4) дією, що викликає негайну потребу з боку потерпілого, іншої особи або представника влади зараз же відвернути або припинити небезпечне посягання.
Небезпечне посягання злочинець може здійснювати із застосуванням безпосередньо своєї фізичної сили або опосередкованого використання тварин чи іншої сили для заподіяння шкоди. Таке посягання завжди вчиняється у формі дії і умисно. Охорона може мати місце тоді, коли є протиправне посягання (дія), від якого потрібно негайно боронитися, застосовуючи право необхідної оборони. Право необхідної оборони не діє щодо злочинної бездіяльності і злочинів, що вчиняються з необережності.
Суспільно небезпечне посягання у формі будь-якої протиправної дії з боку зазіхача має бути наявним, реальним, а не уявним. Інакше кажучи, суспільна небезпека має свій початок і своє закінчення. Небезпека вважається наявною з моменту самого початку вчинення протиправної дії, яка відповідно до обставин факту безпосередньо створює загрозу заподіяння шкоди (найчастіше таке буває при нападі) або спричиняє шкоду. З цього моменту особа має право негайно шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає (нападникові), відвернути або припинити посягання. Пленум
Верховного Суду звертає увагу судів на те, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільно небезпечного посягання, а й за наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. Для з'ясування цього необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну.
Посягання вважається закінченим з моменту: а) припинення дії (дій) особою, що здійснює посягання, за власним бажанням; б) припинення дій нападника захисними діями того, хто здійснив захист (діями особи, що сама захищається, діями інших осіб або діями представника органу влади), або за інших, не залежних від волі винного обставин. При цьому не обов'язково момент закінчення посягання має збігатися із моментом закінчення злочину, який вчинявся нападником. Наприклад, власник майна, що наздогнав злочинця, який вчинив грабіж його квартири, застосувавши насильство, змусив злочинця повернути цінності, діяв у стані необхідної оборони, хоч у цьому випадку склад злочину був закінчений з моменту виносу цінностей за межі квартири.
Схожі статті
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Завдання кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Метод кримінального права
Специфічні, властиві лише кримінальному праву відносини між особою, яка вчинила злочин проти особистих благ людини, публічних чи приватних прав тощо, і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
Суспільно небезпечні діяння людини виявляються у вчиненні нею активних вольових дій (злочинна дія) або в пасивному вольовому поводженні, в утриманні від...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VIII. ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ V. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА її ПІДСТАВИ
§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація У кримінальному законі поняття "кримінальна відповідальність" не розкривається, хоча і...
-
Поняття "злочинне діяння" - основне для будь-якої правової системи, однак більшість кримінальних кодексів його не визначає. У таких випадках поняття і...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IX. СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ II. ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Термін "принцип" походить від латинського рRіпсіріит, що означає початок, основа. Принципи кримінального права - це вихідні, основоположні ідеї, які...
-
Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини, і саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні й суб'єктивні особливості, що характеризують...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VII. ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і чому може завдати або завдає...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ VI. СКЛАД ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття і значення складу злочину Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XIII. МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ
§ 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів Нерідко особа водночас чи протягом певного часу вчиняє кілька злочинів. Усі такі випадки...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XI. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину Злочин визнається закінченим в одному випадку з моменту вчинення самого діяння, а в другому - за наявності...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ IV. ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті Злочин - це соціальне і правове явище. Злочинність з'явилась з розколом суспільства на...
-
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 9. Видача злочинців
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття суб'єкта злочину
§ 1. Поняття суб'єкта злочину Злочин неможливий без особи, яка його вчинила, і тому суб'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину. Згідно з ч....
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 7. Помилка та її кримінально-правове значення
Кримінальне право України грунтується на принципі відповідальності суб'єкта злочину лише за наявності вини. Однак на практиці зустрічаються випадки, коли...
-
Чинність Кримінального кодексу України щодо діянь, вчинених за межами України, визначена в ст. 7. Передбачена ч. 1 ст. 7 відповідальність за злочини,...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Теорія необхідного спричинення
Виникла наприкінці XIX ст., причинний зв'язок між небезпечним діянням і злочинним наслідком мав визначатися на основі зіставлення даного діяння з іншими...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Теорія адекватної причинності
Виникла наприкінці XIX ст., причинний зв'язок між небезпечним діянням і злочинним наслідком мав визначатися на основі зіставлення даного діяння з іншими...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 3. Наслідки злочину
У кримінальному праві злочинні наслідки розглядаються у двох площинах: у площині об'єктивно виявленого злочину та в площині конкретно виписаного в законі...
-
Підставами кримінальної відповідальності є: 1) наявність юридичного факту - вчинення діяння, забороненого кримінальним законом; 2) таке діяння за...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину
§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Об'єктивна сторона складу злочину завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і...
-
§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація У кримінальному законі поняття "кримінальна відповідальність" не розкривається, хоча і...
-
Термін "принцип" походить від латинського рRіпсіріит, що означає початок, основа. Принципи кримінального права - це вихідні, основоположні ідеї, які...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ ІІІ. КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН
§ 1. Поняття, значення та завдання кримінального закону Кримінальний закон у широкому розумінні - це система національних законодавчих актів України та...
-
Кримінальний кодекс України передбачає просторову та часову юрисдикцію кримінального закону (ст. 4-8). Просторова юрисдикція означає поширення...
-
Кримінальний кодекс України передбачає просторову та часову юрисдикцію кримінального закону (ст. 4-8). Просторова юрисдикція означає поширення...
-
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - § 1. Поняття та предмет кримінального права
Навчальний посібник написано на основі Кримінального кодексу України і відповідної навчальної програми з цієї дисципліни. У навчальному посібнику...
Кримінальне право України - Вереша Р. В. - Розділ XIV. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ