Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.1.10. Створення філософсько-історичної теорії - пріоритетна проблема тогочасного суспільствознавства
І це цілком природно. Завдання створення теоретичної системи філософсько-історичного знання, що відповідала б основним вимогам до наукового знання і водночас не зводилася повністю до науки, звичайно виходило за межі компетенції будь-якої із спеціальних галузей соціально-гуманітарного пізнання. Розв'язати це завдання можна було лише в рамках філософсько-історичного підходу, а саме в цій галузі, як доречно відзначав 6.1. Ленін, аналізуючи "Філософію історії" Гегеля, відставання тогочасних суспільствознавців було особливо великим. Безперечною заслугою Маркса якраз і є те, що він значною мірою це відставання надолужив, розробивши своє вчення про суспільно-економічні формації.
3.5.1.11. Трактування структури формації як загальної структури людського суспільства
Відомо, що Маркс і Енгельс розбудовували своє вчення, грунтуючись на принципах детермінізму і розвитку, прагнучи поєднати діахронічний та синхронічні підходи до аналізу соціально-історичного процесу. Вони розглядали останній як природно-історичний процес послідовної зміни суспільств різних типів, кожне з котрих? динамічною системою і характеризується складною структурою. Ця структура, як вважали вони, постає водночас більш чи менш розвинутою формою загальної структури людського суспільства як такого на вищій, сучасній стадії у синхронічному "препаруванні". "Усталені уявлення Маркса й Енгельса про загальну структуру суспільства (про структуру суспільної формації), - відзначав Г. А. Багатурія, - можна схематично, з певним спрощенням зобразити наступним чином: продуктивні сили - виробничі та інші суспільні відносини - політична надбудова - форми суспільної свідомості (ПС - ВВ - СВ - ПН - ФСС)"76. (Послідовність відповідає напрямові основної функціональної залежності.)
3.5.1.12. Шлях до матеріалістичного трактування історії
На основі прискіпливого аналізу діяльності та теоретичної спадщини Маркса та Енгельса Г. А. Багатурія доводить, що першим відправним положенням майбутнього матеріалістичного розуміння історії був висновок, зроблений Марксом у його рукопису "До критики гегелівської філософії права". За цим висновком, не держава визначає громадянське суспільство, а навпаки, громадянське суспільство визначає державу, тобто виробничі відносини (економічний базис) визначають політичну надбудову (ВВ - ПН).
Схожі статті
-
Однак формування соціальної теорії у її вужчому, власному, значенні цього терміна, що відповідала б вимогам науковості, відбувається значно пізніше, у...
-
Таким чином, у загальнотеоретичному плані (в рамках філософії) питання про співвідношення емпіричного та теоретичного у пізнанні суспільних явищ...
-
Однак формування соціальної теорії у її вужчому, власному, значенні цього терміна, що відповідала б вимогам науковості, відбувається значно пізніше, у...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання
Філософія історії як історична гносеологія, теорія історичного пізнання у широкому сенсі слова, в свою чергу, може поділятися на теорію історичного...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.6. Історичні закономірності як проблема онтології історії
Чільне місце у субстанційній філософії посідає проблематика, пов'язана з вивченням можливості закономірностей історії. Для марксистської традиції, що...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.2. Початкова історія
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об'єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.3. Рефлективна історія
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Щоб зрозуміти конкретніше, чому філософія історії набуває пріоритетного значення серед інших різновидів системи філософського знання саме на останньому...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.1.6. Поняття "суспільно-історична теорія": вужчий сенс
Однак формування соціальної теорії у її вужчому, власному, значенні цього терміна, що відповідала б вимогам науковості, відбувається значно пізніше, у...
-
Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.1.4. Термін "суспільно-історична теорія": основні значення
Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть...
-
Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть...
-
Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть...
-
3.5.1. Дві наріжні проблеми філософсько-історичної системи Маркса Розробляючи свою систему, Карл Маркс, якщо вести мову не про соціальні, політичні,...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2. Філософські та спеціально-наукові знання про минуле
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.2. Світоглядна обмеженість історичної науки
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Започаткований Томасом Манном гуманістичний поворот у розумінні та використанні міфу як засобу бачення людиною своєї історії сприяв у подальшому й...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.1.10. Створення філософсько-історичної теорії - пріоритетна проблема тогочасного суспільствознавства