Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.1.11. Трактування структури формації як загальної структури людського суспільства

І це цілком природно. Завдання створення теоретичної системи філософсько-історичного знання, що відповідала б основним вимогам до наукового знання і водночас не зводилася повністю до науки, звичайно виходило за межі компетенції будь-якої із спеціальних галузей соціально-гуманітарного пізнання. Розв'язати це завдання можна було лише в рамках філософсько-історичного підходу, а саме в цій галузі, як доречно відзначав 6.1. Ленін, аналізуючи "Філософію історії" Гегеля, відставання тогочасних суспільствознавців було особливо великим. Безперечною заслугою Маркса якраз і є те, що він значною мірою це відставання надолужив, розробивши своє вчення про суспільно-економічні формації.

3.5.1.11. Трактування структури формації як загальної структури людського суспільства

Відомо, що Маркс і Енгельс розбудовували своє вчення, грунтуючись на принципах детермінізму і розвитку, прагнучи поєднати діахронічний та синхронічні підходи до аналізу соціально-історичного процесу. Вони розглядали останній як природно-історичний процес послідовної зміни суспільств різних типів, кожне з котрих? динамічною системою і характеризується складною структурою. Ця структура, як вважали вони, постає водночас більш чи менш розвинутою формою загальної структури людського суспільства як такого на вищій, сучасній стадії у синхронічному "препаруванні". "Усталені уявлення Маркса й Енгельса про загальну структуру суспільства (про структуру суспільної формації), - відзначав Г. А. Багатурія, - можна схематично, з певним спрощенням зобразити наступним чином: продуктивні сили - виробничі та інші суспільні відносини - політична надбудова - форми суспільної свідомості (ПС - ВВ - СВ - ПН - ФСС)"76. (Послідовність відповідає напрямові основної функціональної залежності.)

3.5.1.12. Шлях до матеріалістичного трактування історії

На основі прискіпливого аналізу діяльності та теоретичної спадщини Маркса та Енгельса Г. А. Багатурія доводить, що першим відправним положенням майбутнього матеріалістичного розуміння історії був висновок, зроблений Марксом у його рукопису "До критики гегелівської філософії права". За цим висновком, не держава визначає громадянське суспільство, а навпаки, громадянське суспільство визначає державу, тобто виробничі відносини (економічний базис) визначають політичну надбудову (ВВ - ПН).

Схожі статті




Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.1.11. Трактування структури формації як загальної структури людського суспільства

Предыдущая | Следующая