Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 5. Структура вищого закладу юридичної освіти
Основними структурними підрозділами вищого закладу юридичної освіти є:
¨ третього і четвертого рівнів акредитації - інститути, факультети, кафедри, курси тощо;
¨ першого і другого рівнів акредитації - відділення.
Інститут створюється з метою більш ефективної реалізації статутних завдань вищого закладу, об'єднує споріднені факультети, кафедри чи наукові лабораторії, центри.
Факультет є навчально-науковим структурним підрозділом вищого закладу, що здійснює підготовку студентів, аспірантів та докторантів із споріднених спеціальностей, об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.
Кафедра є основним навчально-науковим структурним підрозділом вищого закладу чи його філіалів, факультетів, що провадить навчальну, методичну та науково-дослідницьку діяльність з однієї або кількох споріднених дисциплін. Для забезпечення розвитку нового напряму навчальної, методичної і наукової діяльності при кафедрі може бути створена секція.
Відділення об'єднують навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні, навчально-практичні підрозділи, необхідні для виконання покладених на відділення завдань, а також предметні (циклові) комісії, що провадять навчальну та методичну діяльність з однієї або кількох споріднених дисциплін.
Вищі заклади юридичної освіти у своєму складі можуть мати: - підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
¨ аспірантуру, докторантуру, науково-дослідні установи, лабораторії;
¨ бібліотеки, навчально-методичні кабінети, обчислювальні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, засоби масової інформації, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, заклади культурно-побутового призначення та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена чинним законодавством;
¨ курси, факультети суміжних і додаткових професій, що надають платні освітні послуги.
¨ заклади післядипломної юридичної освіти, які на базі вищої освіти у скорочені терміни готують фахівців-юристів з нових перспективних напрямів правознавства, науково-методичні лабораторії, центри, експериментальні майданчики тощо.
6. Управління вищим закладом юридичної освіти.
Управління вищим закладом освіти здійснюється на основі суміщення прав центральних органів виконавчої влади та керівництва вищого закладу юридичної освіти, розмежування повноважень, поєднання єдиноначальності та самоврядування, реалізації прав власника на використання свого майна.
Державні органи управління освітою, міністерства та відомства, у підпорядкуванні яких перебувають вищі заклади юридичної освіти, забезпечують створення нормативно-правової бази для діяльності вищого закладу юридичної освіти; установлення вимог до змісту, рівня і обсягу освіти; проведення державної акредитації вищого закладу освіти; формування державного замовлення; здійснення інформаційного забезпечення освітньої діяльності; соціальний захист учасників навчально-виховного процесу; установлення нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення; отримання або придбання нерухомого майна та обладнання, необхідних для провадження освітньої діяльності.
Для координації діяльності вищих закладів освіти в регіонах створюються ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти, асоціації або інші об'єднання.
Безпосереднє управління діяльністю вищого закладу освіти здійснює уповноважений засновником керівник (президент, ректор, директор), який діє на засадах єдиноначальності, зокрема:
¨ самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма підрозділами закладу; представляє вищий заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпорядкуванні якого він перебуває;
¨ здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я студентів; формує контингент студентів закладу; відраховує із закладу та поновлює на навчання студентів, аспірантів і докторантів; контролює виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт;
¨ є розпорядником майна-і коштів закладу; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу згідно з чинним законодавством; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в межах закладу; визначає функціональні обов'язки працівників закладу; організовує побутове обслуговування студентів і працівників закладу, здійснює заходи щодо їх оздоровлення; розробляє і разом з профспілковим комітетом подає на затвердження загальним зборам (конференції) трудового колективу закладу Правила внутрішнього розпорядку.
Відповідальність за виконання покладених на вищий заклад освіти завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого вищому закладу освіти у користування та володіння, несе керівник закладу.
Вищим виборним колегіальним органом самоврядування вищого закладу юридичної освіти є загальні збори чи конференція.
Загальні збори (конференція): розглядають проект колективного договору і надають повноваження профспілковому комітету чи іншому уповноваженому трудовим колективом органу працівників вищого закладу освіти підписувати договір з власником або уповноваженим ним органом від імені колективу вищого закладу освіти; обирають представників вищого закладу освіти до складу конкурсної комісії з питань заміщення вакантної посади керівника, що створюється органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває вищий заклад освіти; визначають рейтинг претендентів на посаду керівника вищого закладу освіти шляхом відкритого або таємного голосування і подають свої пропозиції конкурсній комісії; обирають комісію з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України (322-08).
Для вирішення основних питань діяльності вищого закладу юридичної освіти відповідно до його Статуту створюються:
¨ робочі органи - ректорат, деканати (для вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації), адміністративна рада (для вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації), приймальна комісія;
¨ дорадчі органи - вчена рада (для вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації), педагогічна рада (для вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації), методична рада, бюджетно-фінансова комісія тощо.
Схожі статті
-
Головними завданнями вищого закладу юридичної освіти є: провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну, методичну...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Основні засади освіти в Україні
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Види вищих закладів юридичної освіти
Вищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види: Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти, який: здійснює підготовку фахівців з вищою...
-
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Вищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види: Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти, який: здійснює підготовку фахівців з вищою...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти
Вищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види: Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти, який: здійснює підготовку фахівців з вищою...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Система юридичної освіти в Україні
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Основні шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні залежать від напрямків реформування системи вищої освіти і, зокрема, передбачають: 1....
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ IV. Юридична навчальна діяльність
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 5. Види юридичної діяльності
Визначення видів юридичної діяльності залежить певною мірою від того, який критерій взяти за основу класифікації. Нами вже було визначено три види...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ II. Загальна характеристика юридичної діяльності
1. Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності Будь-яка діяльність, що відбувається в соціальному середовищі та має певну...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Особливості правової освіти в Україні
Становлення демократичної правової держави, безумовне дотримання та ефективне забезпечення визнаних міжнародною спільнотою стандартів прав людини,...
-
1. Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності Будь-яка діяльність, що відбувається в соціальному середовищі та має певну...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Предмет та структура курсу юридичної деонтології
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Суб'єкти освітньої діяльності
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 6. Освітньо-професійні програми підготовки фахівця
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Державні стандарти юридичної освіти
Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон'юнктури...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Функції юридичної науки
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Поняття юридичної науки та її структура
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 10. Тенденції розвитку юридичної ДІЯЛЬНОСТІ
Особлива роль римських юристів стала виявлятися після того, як Рим почав втягуватися в систему міжнародних відносин, в міжнародний торговий обмін, що...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 6. Правові дії та юридична діяльність
Визначення видів юридичної діяльності залежить певною мірою від того, який критерій взяти за основу класифікації. Нами вже було визначено три види...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - ВСТУП
Формування в Україні правової держави і громадянського суспільства, які за своєю сутністю мають правовий характер, засновуються на праві, обумовило як...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Зміст юридичної діяльності
Зміст юридичної діяльності у кожному конкретному випадку складають конкретні дії, перелік яких суттєво впливає на визначення обсягу, сфери та форм...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Зміст та структура юридичної науки
Юриспруденція є достатньо розгалуженою і диференційованою системою наукових знань, видів і форм наукової діяльності. Кожна її структурна частина...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Система юридичної діяльності
Відповідно до існуючих науково-теоретичних надбань, юридичну діяльність як різновид соціальної діяльності уявляється можливим розкрити крізь призму...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук
Визначення предмету даної юридичної науки є дуже важливим та принциповим питанням, вирішення якого допоможе більш глибоко ознайомитися із самою наукою та...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
Впопередньому матеріалі юридичну діяльність було розглянуто як окремий вид соціальної діяльності, завдяки чому слід визначити ряд особливих ознак, що...
-
Кваліфікаційні характеристики фахівців розробляються з метою: визначення місця фахівця в структурі соціальної діяльності та основних вимог, характерних...
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 5. Структура вищого закладу юридичної освіти