Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти
Вищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види:
Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, юридичних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів;
¨ проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
¨ є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення;
¨ має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.
Академія - вищий заклад юридичної освіти, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва;
¨ проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
¨ є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності;
¨ має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Інститут - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва;
¨ провадить наукову та науково-виробничу діяльність;
¨ має високий кадровий та матеріально-технічний потенціал.
Коледж - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей;
¨ має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.
Технікум (училище) - вищий заклад юридичної освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який:
¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста;
¨ має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.
2. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
В Україні встановлені такі рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти:
¨ перший рівень акредитації - технікуми, училища та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста або базової загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;
¨ другий рівень акредитації - коледжі та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікацій молодшого спеціаліста, бакалавра;
¨ третій і четвертий рівні акредитації - університети, академії, інститути та інші вищі заклади освіти, що прирівнені до них за результатами акредитації, які готують фахівців-юристів на основі повної загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікацій бакалавра, спеціаліста, магістра або на основі вищої освіти - з присудженням наукових ступенів кандидата та доктора юридичних наук у встановленому порядку.
3. Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
Заклади освіти створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.
Заклади освіти, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу освіти.
Створення, реорганізація і ліквідація (злиття, приєднання, поділ) вищих закладів освіти здійснюється відповідно до Постанови
Кабінету Міністрів від 05.04.94 р. "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів" та чинного законодавства.
Державний контроль за діяльністю закладів юридичної освіти незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у галузі освіти. Державний контроль проводиться центральними і місцевими органами управління освітою та Державною інспекцією закладів освіти при Міністерстві освіти України. Відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визначається засновником закладу освіти, Міністерством освіти України, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, місцевими органами управління освітою шляхом ліцензування, інспектування, атестації та акредитації закладів освіти
Ліцензування, атестація, акредитація та сертифікація вищих закладів юридичної освіти здійснюється фаховими радами та Державною акредитаційною комісією (ДАК), яка є постійно діючим органом, що забезпечує виконання державних вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих і професійно-технічних навчальних закладів за напрямами (спеціальностями) підготовки та перепідготовки фахівців, надання та зміни статусів цих закладів.
Основними завданнями ДАК є:
¨ формування і забезпечення разом з міністерствами та відомствами, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, виконання державних вимог до вищої та професійно-технічної освіти, якості підготовки фахівців і робітничих кадрів; координацію роботи з організації нострифікації документів про вищу та професійно-технічну освіту;
¨ установлення вимог та критеріїв, координація і проведення ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти та напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців, розгляд і прийняття відповідних рішень; координація роботи з нагляду за виконанням закладами освіти умов провадження освітньої діяльності, на яку видана ліцензія тощо.
¨ Ліцензування закладів юридичної освіти. Заклади освіти, підприємства, установи і організації - юридичні особи незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності можуть розпочинати діяльність з окремих видів і напрямів, пов'язаних з наданням послуг для одержання загальної середньої та професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, лише після отримання ліцензії.
Перед видачею ліцензії на провадження освітньої діяльності проводиться експертиза спроможності закладу юридичної освіти провадити заявлену освітню діяльність. Ліцензії на провадження освітньої діяльності за рішенням ДАК видає Міносвіти. Видані ліцензії діють за місцем знаходження закладів юридичної освіти і не можуть бути передані для користування іншим юридичним особам. У ліцензії на провадження освітньої діяльності зазначаються найменування органу, що видав її; повні юридичні реквізити закладу освіти; види, напрями і рівень освітньої діяльності; ліцензований обсяг прийому на навчання; реєстраційний номер ліцензії, дата її видачі й термін дії. Заклади освіти, які отримали ліцензії на провадження освітньої діяльності, вносяться до Державного реєстру закладів освіти.
Заклад юридичної освіти, який отримав ліцензію на провадження освітньої діяльності, повинен:
¨ бути власником або орендарем навчально-матеріальної бази - приміщень і відповідного обладнання; забезпечувати належну організацію навчально-виховного процесу, побутові умови для його учасників відповідно до встановлених нормативів (будівельних, санітарних, екологічних тощо) та вимог Міносвіти, інших міністерств і відомств щодо особливостей заявленого виду чи напряму освітньої діяльності;
¨ провадити діяльність відповідно до заявлених під час ліцензування навчальних планів і освітніх програм, установлених обсягів прийому на навчання; забезпечувати належну кваліфікацію керівного та викладацького складу;
¨ надавати особам, які вступають до нього, а також під час організації реклами достовірну інформацію про умови прийому, плату за навчання, зміст і форму документів, які видаються після його закінчення; чітко визначати у договорах (контрактах) взаємозобов'язання з особами, які навчаються, зокрема зобов'язання сторін та умови відшкодування моральних і матеріальних збитків у разі їх невиконання; забезпечити дотримання вимог законодавства про освіту, інших актів законодавства, інформативно-методичних матеріалів ліцензованого виду освітньої діяльності.
Контроль за дотриманням закладом юридичної освіти умов провадження освітньої діяльності здійснюється ДАК разом з органами, що видали ліцензію на провадження освітньої діяльності.
Невиконання або порушення умов провадження освітньої діяльності, подання закладом освіти недостовірної інформації є підставою для зупинення дії ліцензії на визначений термін або її анулювання.
Акредитація вищих закладів юридичної освіти. Акредитація вищого закладу юридичної освіти - це визнання статусу вищого закладу юридичної освіти, підтвердження його здатності здійснювати підготовку фахівців-юристів на рівні державних вимог з напряму "Право" та спеціальності "Правознавство". Акредитація проводиться за ініціативою вищого закладу юридичної освіти на підставі матеріалів самоаналізу освітньої діяльності вищого закладу освіти щодо підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності) та експертної перевірки відповідності освітньої діяльності вищого закладу освіти державним вимогам, рівня готовності його випускників до діяльності за фахом (розв'язання комплексних кваліфікаційних завдань, професійне тестування тощо). Сертифікат про акредитацію за рішенням ДАК видає Міністерство освіти України. Термін дії сертифіката не перевищує 10 років.
Акредитованому вищому закладу юридичної освіти надається право:
¨ пріоритетного отримання державного контракту на підготовку фахівців-юристів;
¨ автономії у провадженні освітньої діяльності за погодженням з міністерством або відомством, якому він підпорядкований, з питань розробки і впровадження навчальних програм; визначення структури та форм організації навчально-виховного процесу; установлення в межах ліцензованого напряму номенклатури спеціальностей; організації науково-дослідної роботи та створення для цього відповідних підрозділів; присвоєння категорій та вчених звань викладачам; використання різних систем оплати праці та встановлення підвищеного розміру стипендії та заробітної плати за рахунок передбачених на це коштів, а також додаткових джерел їх надходження. Статус вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України "Про освіту" (1060-12) визначається рівнем його акредитації. Акредитованому з певного напряму "Право" (спеціальність - правознавство) вищому закладу юридичної освіти надається право видавати диплом про вищу юридичну освіту за зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня:
I рівень - молодшого спеціаліста (технікуми, училища, інші заклади освіти еквівалентного рівня);
II рівень - бакалавра (коледжі, інститути, інші заклади освіти еквівалентного рівня);
III рівень - спеціаліста (університети, академії, інститути, інші заклади освіти еквівалентного рівня);
IV рівень - магістра (університети, академії, інститути, інші заклади освіти еквівалентного рівня).
З неакредитованих напрямів (спеціальностей) прийом студентів до вищих закладів освіти припиняється.
За результатами акредитації ДАК в установленому порядку може порушувати питання про ліквідацію вищого закладу освіти або його реорганізацію з відповідною зміною статусу чи анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності.
Атестація закладів юридичної освіти. Атестація закладів юридичної освіти незалежно від їх підпорядкування та форм власності є складовою системи державного контролю за якістю підготовки фахівців і спрямована на визначення спроможності закладу освіти здійснювати освітню діяльність на рівні державних вимог (стандартів).
Основними завданнями атестації є аналіз і оцінка реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу, відповідності знань, умінь і навичок студентів вимогам навчальних планів і програм, визначення відповідності умов освіти, наявної матеріально-технічної та навчально-методичної бази вимогам навчальних планів і програм, оцінка якісного складу науково-педагогічних і керівних працівників.
Атестація закладів освіти здійснюється планово один раз на десять років або позапланово Державною інспекцією закладів освіти при Міністерстві освіти України.
Схожі статті
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Види вищих закладів юридичної освіти
Вищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види: Університет - багатопрофільний вищий заклад освіти, який: здійснює підготовку фахівців з вищою...
-
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Система юридичної освіти в Україні
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Основні засади освіти в Україні
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Основні шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні залежать від напрямків реформування системи вищої освіти і, зокрема, передбачають: 1....
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ IV. Юридична навчальна діяльність
1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Державні стандарти юридичної освіти
Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон'юнктури...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Поняття юридичної науки та її структура
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Функції юридичної науки
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
1. Поняття юридичної науки та її структура Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 5. Види юридичної діяльності
Визначення видів юридичної діяльності залежить певною мірою від того, який критерій взяти за основу класифікації. Нами вже було визначено три види...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Предмет та структура курсу юридичної деонтології
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Суб'єкти освітньої діяльності
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 6. Освітньо-професійні програми підготовки фахівця
Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: призначення...
-
Кваліфікаційні характеристики фахівців розробляються з метою: визначення місця фахівця в структурі соціальної діяльності та основних вимог, характерних...
-
1. Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності Будь-яка діяльність, що відбувається в соціальному середовищі та має певну...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Особливості правової освіти в Україні
Становлення демократичної правової держави, безумовне дотримання та ефективне забезпечення визнаних міжнародною спільнотою стандартів прав людини,...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ II. Загальна характеристика юридичної діяльності
1. Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності Будь-яка діяльність, що відбувається в соціальному середовищі та має певну...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Зміст юридичної діяльності
Зміст юридичної діяльності у кожному конкретному випадку складають конкретні дії, перелік яких суттєво впливає на визначення обсягу, сфери та форм...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 8. Система юридичної діяльності
Відповідно до існуючих науково-теоретичних надбань, юридичну діяльність як різновид соціальної діяльності уявляється можливим розкрити крізь призму...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 4. Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук
Визначення предмету даної юридичної науки є дуже важливим та принциповим питанням, вирішення якого допоможе більш глибоко ознайомитися із самою наукою та...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 10. Тенденції розвитку юридичної ДІЯЛЬНОСТІ
Особлива роль римських юристів стала виявлятися після того, як Рим почав втягуватися в систему міжнародних відносин, в міжнародний торговий обмін, що...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2.Становлення та розвиток юридичної деонтології
Система юридичних деонтологічних знань склалася значно пізніше, ніж у медицині, а наука "Юридична деонтологія" виникла зовсім недавно. У 70-ті роки в...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 6. Правові дії та юридична діяльність
Визначення видів юридичної діяльності залежить певною мірою від того, який критерій взяти за основу класифікації. Нами вже було визначено три види...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Зміст та структура юридичної науки
Юриспруденція є достатньо розгалуженою і диференційованою системою наукових знань, видів і форм наукової діяльності. Кожна її структурна частина...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Зміст методології юриспруденції
Методологія - це система методів пізнання і практики, тобто система принципів, правил, прийомів, способів і засобів організації та побудови теоретичної і...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 6. Методологія юриспруденції
Методологія - це система методів пізнання і практики, тобто система принципів, правил, прийомів, способів і засобів організації та побудови теоретичної і...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 5. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань
Юридична діяльність має свою специфіку, що обумовлено її організаційним, управлінсько-розпорядчим та владним характером. Роботу юристів можна...
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 2. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти