Теорія фінансів - Федосов В. М. - Страховий ринок Німеччини

Страховий ринок Німеччини останніми роками характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст обсягу надходження страхових платежів складає в Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі національного страхового ринку займає близько 37%. Медичне страхування, що користується трохи меншою популярністю, ніж в інших країнах Західної Європи, складає близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування займає 51% національного страхового ринку в Німеччині.

Сектор особистого страхування в Німеччині відчуває зростаючу конкуренцію з боку комерційних банків, що прагнуть організувати страхове обслуговування клієнтів через операційні зали комерційних банків. Загалом прибутковість операцій у секторі страхового обслуговування фізичних осіб вища (займає 87% німецького страхового ринку), ніж у секторі страхового обслуговування юридичних осіб (13% відповідно).

Страхова справа в Німеччині розділена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страхування обов' язкове для всіх найманих працівників і роботодавців, якщо вони не охоплені сектором приватних страхових справ. Мається на увазі пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

Приватний сектор страхових послуг у Німеччині представлений такими видами страховиків - акціонерні страхові компанії, товариства взаємного страхування і державні страхові корпорації.

Іноземним страховикам у Німеччині належить 13% страхового ринку, з них головні позиції традиційно займають страхові компанії зі Швейцарії (близько 9 % страхового ринку), що присутні на берегах Рейну вже більше 100 років. Страховики в Німеччині не мають права займатися якою-небудь іншою діяльністю, крім страхування.

Основним джерелом залучення клієнтів є робота незалежних страхових брокерів, що обслуговують різні страхові компанії. Загалом вони більш активні в страховому обслуговуванні юридичних осіб, тоді як страхові агенти переважно обслуговують страхові інтереси фізичних осіб. Цікавим є те, що ряд великих страхових компаній Німеччини, вирішуючи питання активізації, обходяться без дорогих послуг страхових посередників, інформуючи потенційних клієнтів про пропоновані страхові послуги шляхом розсилання відповідної інформації з пошти. Заощаджуючи на оплаті праці страхових посередників, ці страхові компанії мають значну статтю витрат з організації рекламних заходів і оплаті поштових послуг.

Усі діючі в Німеччині національні й іноземні страхові компанії підлягають обов' язковому державному страховому нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (БЛУ), розташованого в Берліні. Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду - захист інтересів страхувальників. Це важливо, оскільки в Німеччині немає спеціального централізованого гарантійного фонду для відшкодування збитків страхувальникам через непередбачене банкрутство їхніх страховиків. Єдиний виняток із цього правила становить особливий гарантійний фонд страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Мається на увазі, що з цього фонду відшкодовується збиток учасникам дорожнього руху, що постраждали в результаті дорожньо-транспортного випадку, якщо автовласник не мав поліса, що засвідчував би наявність у нього договору обов' язкового страхування цивільної відповідальності.

Обов'язкове страхування в Німеччині має дещо обмежений характер. Федеральне законодавство держави встановлює: обов'язкове страхування роботодавця за збиток найманим робітникам, заподіяний виробничою травмою або шкідливими умовами праці, обов' язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за збиток перед третіми особами в результаті дорожньо-транспортного випадку та обов' язкове страхування професійної (цивільної) відповідальності авіаційних перевізників і диспетчерів з керування рухом цивільних повітряних суден, бухгалтерів, мисливців, операторів атомних енергетичних установок, споживачів атомної енергії і радіоактивних ізотопів, товаровиробників фармацевтичної продукції.

Найбільшими компаніями в галузі перестрахування є: Кельнське та Мюнхенське перестрахувальні товариства, а до великих страхових компаній належать: страхове товариство "Колонія", концерн "Герлінг", страхова компанія "Альянс", що відзначила у 1990 р. своє сторіччя.

Західнонімецький страховий ринок поділений на 39 страхових груп, з яких 10 збирають 51% сумарної страхової премії. З великим відривом від конкурентів йдуть страхова група "Альянс", частка якої на ринку становить 20%, та страхова група "Фольксфюрзорге", яка контролює близько 5% ринку.

Схожі статті




Теорія фінансів - Федосов В. М. - Страховий ринок Німеччини

Предыдущая | Следующая