Статистика - Опря А. Т. - 7.1.2. Алгоритми рішення дисперсійних моделей
Приклад. Розглянемо послідовність розрахунку однофакторного дисперсійного комплексу на прикладі залежності середньорічного надою корів ( V) від рівня годівлі (А) в 30 (п) підприємствах.
На першому етапі здійснюється групування підприємств за факторною ознакою. У даному прикладі сукупність підприємствах. поділена на три групи за рівнем використання кормів на корову в рік (А). Обробка вихідної інформації здійснюється за схемою таблиці 47.
С С
На підставі даних таблиці 47 знаходимо загальну ( У), факторну ( *), залишкову (^ ) дисперсії:
С =УУ2 -^'= 39740 - 39138 = 602; п
(У V )2
СХ =У Н -^'= 39433 - 39138 = 295; п
СГ = 2 - XН = 39740 - 39433 = 307.
С с с
Співвідношення складових дисперсій ( " 2) до загальної ( У) показує ступінь участі факторних ознак у формуванні загальної їзмінюваності результативної ознаки. Так, ступінь впливу рівня годівлі корів на їх
^ = <к = 295 = 0,49 С 602
Продуктивність становитиме: У (49%).
Ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на результативну
^ = 307 = 0,51 ' С 602
Ознаку обчислюється за таким співвідношенням: У ( 51%).
Таким чином, у розглянутому прикладі факторна ознака (рівень годівлі) визначає 49% загальної варіації результативної ознаки (надою).
Таблиця 47
Вихідні і розрахункові дані однофакторного дисперсійного комплексу
Дисперсія як показник різноманітності залежить від кількості одиниць спостереження (підприємств) у групі. Для визначення впливу факторів ця обставина не має значення. В інших же випадках, зокрема, при встановленні вірогідності впливу факторів, необхідний показник, вільний від вказаної залежності, що допускає порівняння груп, різних за кількістю елементів, що входять до них. Таким показником є коригована дисперсія - девіата.
Девіатою називають дисперсію, яка припадає на один елемент вільного варіювання або на один ступінь вільності.
■ ■ Г1
Корінь квадратний з девіати ° ) являє собою звичайний показник математичної статистики - середнє квадратичне відхилення
У нашому прикладі число ступенів вільності варіації (Г) для факторної
Ознаки і для неврахованих факторів становитиме відповідно : У* ~1 ~1 ~ 3 ~1 ~ 2; уГ= п -1 = 30 - 3 = 21, Де і - КІЛькІСть виділених груп; п - чисельність вибірки. Розрахуємо девіати :
Ст2 = ^ = 295 = 141,50; СТ2 = = 301 = 11,31
* у, 2 2 уГ 21
Критерієм вірогідності впливу факторної ознаки на результативну є співвідношення її девіати до девіати неврахованих факторів. Якщо розраховане співвідношення дорівнює чи більше визначеної стандартної величини, вплив вважається вірогідним з певним ступенем імовірності. Стандартні відношення девіат визначаються за спеціальними таблицями (додатки 8,9).
Знаходимо це співвідношення для факторної ознаки на такому прикладі:
= 4 = Н150 = 12,91. Р О 11,31
Одержаний критерій ( Р) порівнюємо з табличним його значенням при двох порогах ймовірності : 0,95; 0,99 (додатки 8,9).
Наведемо стандартні співвідношення девіат, що відповідають ступеням вільності варіації.
Імовірність Р Критерій Б
0,95 3,3
0,99 5,5
У нашому прикладі Р (12,91) > Гт (3,3). Отже, в досліджуваних підприємствах вплив рівня годівлі корів на їх продуктивність виявився досить сильним і вірогідним. Про вірогідність результатів аналізу свідчить високий ступінь імовірності 0,99.
Приклад. Розрахунок двофакторного дисперсійного комплексу розглянемо на прикладі вивчення залежності собівартості 1ц молока (V) в 30 підприємств району від рівня концентрації поголів'я корів (А) і спеціалізації виробництва молока (В). з цією метою сукупність розділена на 2 групи з подальшим поділом на 2 підгрупи (табл. 48).
С
На підставі розрахункових даних таблиці 48 визначаємо загальну ( '), факторну ( * ) і залишкову (^ ) дисперсії:
С =2>2 - 2£1 = 23328,61 - (826,98)2 = 532,14;
С, =2Н - ^ = 23023,33 - (826,98)2 = 226,80; С2 = УУ2 - ^Н = 23328,67 - 23023,33 = 305,34.
Таблиця 48
Вихідні і розрахункові дані двофакторного дисперсійного комплексу
Ступінь впливу факторних ознак (концентрації її і спеціалізації виробництва) на результативну ознаку (собівартість виробництва молока)
Ті - ^ - ^ = 0,4262 С 53214
Становитиме : У (42,6 %). Ступінь впливу неврахованих
С_^__ 305,34 = 0,5738 С 53214
Факторів на результативну ознаку буде: У (57,4 %).
Для кількісної характеристики впливу кожного з факторів слід дисперсію
Їх сумарної дії розкласти на складові, тобто в факторній дисперсії ( * )
Виділити дисперсії першого ( а ) і другого ( ") факторів, а також їх сполучення
(^АВ).Дисперсія ^ав характеризує ступінь зумовленості впливу першого фактора другим. Складемо допоміжну таблицю 49. Третя колонка цієї таблиці розраховується на основі даних таблиці 49.
59,62=28,81 +30,81; 52,19 = 28,81 + 23,38
Таблиця 49
Допоміжні розрахунки для обробки дисперсійного комплексу за факторами А, В
Градація, і |
Число середніх, і |
' і |
М2 | |
2 |
59,69 |
29,81 |
888,63 | |
2 |
51,06 |
25,53 |
651,78 | |
110,68 |
£М2 = 1540,41 | |||
2 |
52,19 |
26,10 |
681,2100 | |
ВГ |
2 |
58,49 |
29,24 |
854,9776 |
110,68 |
£М2 = 1536,1876 |
Середня арифметична (загальна) по градаціях факторів становить: М = *Ь. = 11068 = 27,67.
Ступінь різноманітності середніх арифметичних собівартості 1ц молока розраховуємо в такій послідовності :
С' = ІЖ _ мі ] = 30[3^ - 27,672 } = 221,70; для всіх градацій - VА* ) ^ '
_ Й№і_Мі] = 30Г154!41-27,672] = 137,10 для градації ^ ~ =чЛ ^ ;
В _ С. = Л£І _ мі ] = 30Г1536,19 - 27,672 ] = 74,10 для градації ^ В ) ;
Для сполучення факторів
А і В ~ = С* ~ С'А ~С'В = 221,70 - 137,10 - 74,10 =10,50 Для розкладу сумарної дисперсії досліджуваних факторів на складові розраховуємо поправочний коефіцієнт:
К = ^ = 226,80 = 1,023. С'Х 221,70
Дисперсії, зумовлені дією досліджуваних факторів і їх сполучення, становлять С Л = С'аК = 137,10-1,023 = 140,25; СВ = С'В К = 74,10-1,023 = 75,81; САВ = С'АВК = 10,50 o 1,023 = 10,74.
Кінцева дисперсійна структура двофакторного дисперсійного комплексу
С = (С, + С" + С,") + С7 = 226,80 + 305,34 = 5320,14. матиме вигляд: У ■ А В АВ' Г
Розраховуємо ступінь впливу факторів, що вивчаються, на формування
Змінюваності результативної ознаки. Зокрема, рівень концентрації поголів'я
__ С1 = ИОД5 = 0,2636,
С 53214
Корів визначає варіацію собівартості 1 ц молока У або
Гі __ = ^ = 01425, С 53214
26,36 %; фактор спеціалізації - У або 14,25; взаємодія
, = = ^О1! = 0,0202, С 53214
Факторів - У або 2,02 %.
Числа ступенів вільності для розрахунку девіати в двофакторному
Комплексі розраховуються в такій послідовності : У Л = ІЛ ~1 = 2 ~1 = 1; уВ = їВ -1 = 2 -1 = 1; уАв = їЛ ■ їВ = 1; уХ =уА + уВ +уЛв = 3; уГ= П - ЇА ■ їВ = 30 - 4 = 26. Визначаємо девіати :
АА =£. = 140,25 = 140,25; *1 =^ = 1581 = 15,81;
<в = ^ = Ш^ю,^ Д1 = ;226!80 = 15,60;
УА В 1 у, 3
О* = = 305,34 = 11,14.
УГ 26 Розраховуємо Б - критерій: РЛ =£ = = 11 =£ = 75,81 = 6,45;
О 11,14 о 11,14
РЛ, = 1024 = 0,91; р = 4 =15,60 = 6,44.
ЛВ о 11,14 * ст2 11,14
Одержані критерії порівнюємо з табличними їх значеннями при двох порогах імовірності 0,95 і 0,99 (додатки 8,9).
Стандартні відношення девіат, які відповідають ступеням вільності
Варіації неврахованих факторів (Уг = 26) і розрахованим вище ступеням вільності варіації досліджуваних факторів становитимуть:
Імовірність Р Критерій Б
При "1 = 1 При "3 = 3
0,95 4,22 2,98
0,99 1,12 4,64
Результати аналізу кожного з факторів окремої чи сумарної їх дії слід вважати вірогідними при тих порогах імовірності, де
РР > РТ. Недостовірними при Рр < Р.
Приклад. Розглянемо послідовність розрахунку трифакторного дисперсійного комплексу на прикладі вивчення залежності собівартості виробництва 1ц яловичини (V) від рівня продуктивності праці (А) , рівня витрат кормів на 1 ц приросту (В) і собівартості 1ц кормових одиниць (С). З метою кількісної оцінки названих вище факторів на результативну ознаку будуємо трифакторний дисперсійний комплекс, основу якого становить комбінаційне групування 66 підприємств (табл. 50).
Досліджувану сукупність спочатку розподілено на дві групи: з рівнем
Затрат робочого часу на виробництво 1 ц яловичини до 90 людино - годин. понад 90 людино - годин (^2). У кожній групі було виділено по дві підгрупи з середнім розміром витрат кормів на 1 ц продукції: менше 10 (^) і більше 10 ц
Кормових одиниць. (^2). Потім кожна з них у свою чергу розподілена ще на дві підгрупи: з собівартістю 1 ц кормових одиниць, згодованих тваринам, до 14
С с
Грн.^1) і понад 14 грн. ( 2). У результаті досліджувана сукупність підприємств
Була розподілена на 8 підгруп, по кожній з яких наведено варіанти
Результативної ознаки (V) - рівень собівартості виробництва 0,1ц яловичини.
Оскільки у нашому прикладі розглядається трифакторний нерівномірний
Комплекс, обробку його здійснюємо в такій послідовності: спочатку будуємо
Звичайним чином кореляційну решітку, потім виконуємо допоміжні
Розрахунки, результати яких заносимо в цю ж таблицю. До них відносяться
УУ
Кількість ("=66) і сума (*-o ) варіант досліджуваного комплексу, сума часток від ділення квадратів сум варіант по кожній підгрупі на число варіант У Н
=669887,82), сума квадратів середніх арифметичних по підгрупах (У^м2 = 78826.00)
С
На підставі розрахункових даних таблиці 50 визначаємо загальну ( У),
С с
Факторну ( *) і залишкову ( ^ ) дисперсії:
С =УТ2 - ) = 672890,20 - 6599,772 = 12936,20;
(У V)2 6599 772 С =У НГ -^'= 669887,32--99-= 9933,32;
Є; = ^V2 - £Н1 = 672890.20 - 669887.32 = 3002.88
Встановлюємо частку всіх досліджуваних факторів у загальній варіації результативної ознаки. Так, ступінь впливу продуктивності праці, розміру
...... ,1 - І9333! = 0,768,
Витрат і вартості кормів на рівень собівартості становить : 12936,20
2 3002,88
ЛІ =-'- = 0,232,
Або 76,8%; а суми неврахованих факторів - 12936,20 АБ0 23,2%.
Як відзначалося вище, у багатофакторних комплексах дисперсія спільної
Дії врахованих факторів ( *) підлягає розподілу на дисперсії кожного з
Ссе
Факторів окремо ( А' В' С), а також дисперсії різних варіантів їх сполучень (С С С С )
^ аво Ав> ас> вс) . у нерівномірних комплексах всі часткові дисперсії факторів відрізнятимуться від величин таких же дисперсій в рівномірному комплексі, тому позначимо їх через С.
Допоміжні розрахунки для визначення окремих дисперсій показані у таблицях 51 і 52.
Таблиця 50
Обробка трифакторного дисперсійного комплексу
(А - групи підприємств за рівнем продуктивності праці, людино-годин на 1 ц ; В - розмір витрат кормів на виробництво 1ц яловичини, ц корм, од.; С - собівартість 1ц кормових одиниць, згодованих худобі, грн;
V - рівень собівартості 0,1ц яловичини, грн.; И' - кількість підприємств)
Групи та підгрупи за факторами |
Вихідні і розрахункові дані | |||||||||
1А = 2; 4 = 2; /С = 2 |
V |
Щ |
ТУ |
"і |
2у | |||||
4 1 "до 90 |
А - до 10 |
СІ - до 14 |
76,76; 75,74... |
4 |
278,01 |
77289,56 |
19322,39 |
19676,70 |
69,50 |
4830,25 |
Понад 14 |
87,74; 92,09... |
9 |
866,53 |
750874,24 |
83430,47 |
83792,93 |
96,28 |
9269,84 | ||
В2_ Понад 10 |
СІ - до 14 |
84,44; 92,84... |
8 |
733,03 |
537332,98 |
67166,62 |
67376,62 |
91,63 |
8396,06 | |
С 2 понад 14 |
104,88; 102,08... |
6 |
657,06 |
431727,84 |
71954,64 |
72144,87 |
109,51 |
11992,44 | ||
А. Понад 90 |
Діло ю В2 _ Понад 10 |
СІ - до 14 |
85,84; 98,66... |
10 |
902,86 |
815156,18 |
81515,62 |
81919,98 |
90,29 |
8152,28 |
С2_ Понад 14 |
107,17; 102,49... |
9 |
966,59 |
934296,23 |
103810,69 |
104154,52 |
107,40 |
11513,29 | ||
С. _ до 14 |
10126; 103,22... |
11 |
1117,69 |
1249230,94 |
113566,45 |
111971,19 |
101,61 |
10324,59 | ||
Понад 14 |
123,48; 118,42... |
9 |
1078,00 |
12920,44 |
129120,44 |
129673,92 |
119,78 |
14347,25 | ||
Сума |
6599,77 |
66 |
- |
- |
669887,32 |
672890,20 |
- |
78826,00 |
Ступінь відмінності по всіх факторах визначаємо за вище наведеною формулою:
Таблиця 51
Допоміжні розрахунки для обробки дисперсійного комплексу за факторами А, В, С
О " |
Розрахункові дані | ||||||
Групи і підгрупи за факторами |
Число середніх ( |
Число спостереже (") |
М, = ^ ' і |
М2 |
ТУ |
П | |
4 |
27 |
366,92 |
8414,39 |
2534,63 |
2534,63 |
93,87 | |
4 |
39 |
419,08 |
104,77 |
10976,75 |
4065,14 |
104,23 | |
Показники по фактору |
66 |
786,00 |
- |
19391,14 |
6599,77 |
100,00 | |
А | |||||||
В, |
4 |
32 |
363,47 |
90,87 |
8257,36 |
301,99 |
91,19 |
4 |
34 |
422,53 |
105,63 |
11157,70 |
3585,78 |
105,46 | |
Показники по фактору В |
66 |
786,00 |
- |
19415,06 |
6599,77 |
100,00 | |
С, |
4 |
33 |
353,03 |
88,26 |
7789,83 |
3031,59 |
91,87 |
СГ |
4 |
38 |
432,97 |
108,24 |
11715,90 |
3568,18 |
108,18 |
Показники по фактору С |
66 |
786,00 |
- |
19505,73 |
6599,77 |
100,0 |
Таблиця 52
Допоміжні розрахунки для обробки сполучень факторів
Підгрупи за факторами |
Число середніх (1) |
Розрахункові дані | ||
Ум, І |
М2 | |||
4 А |
2 |
165,18 |
82,89 |
6810,15 |
2 |
201,14 |
100,51 |
10114,32 | |
2 |
191,69 |
98,84 |
9169,35 | |
4 В2 |
2 |
221,39 |
110,69 |
12252,28 |
186,00 |
- |
ЕМАв =39006,10 | ||
2 |
161,13 |
80,56 |
6489,91 | |
А ^2 |
2 |
205,19 |
102,89 |
10586,35 |
2 |
191,90 |
95,95 |
9206,40 | |
А2 С2 |
2 |
221,18 |
113,59 |
12902,69 |
186,00 |
- |
2>'с =39185,35 | ||
В, С1 |
2 |
159,19 |
19,89 |
6382,41 |
2 |
203,68 |
101,84 |
10311,39 | |
В2 С1 |
2 |
193,24 |
96,62 |
9335,42 |
В2 С2 |
2 |
229,29 |
114,64 |
13142,33 |
189,00 |
- |
ЕМ'с =39231,55 |
За даними таблиць 51 і 52 визначаємо ступінь вільності середніх арифметичних для об'єднаних факторів : А і В - С™ = "(Аав ~ КК~ ^ + М"),
ІМ^ = 3900610 = 9151,01;
Де а 'в ^ ^
УМ2 19391 14 к, =^-^ = 19391,14 = 9695,51
М = Г941506 = 9101,53. І 2
Отже,
С'АВ = 66(9151,61 - 9695,51 - 9101,53 + 9653,06) = 101,58.
Аналогічно розраховуємо часткові дисперсії для інших сполучень факторів:
А і С - С'АС ~ 66(9196,34 - 9695,51 - 9152,86 + 9653,06) = 64,02;
В і С - СВ с = 66(9801,89 - 9101,53 - 9152,86 + 9653,06) = 36,96;
А, В, С
С'АВС = 13212,54 - 2805,66 - 3595,02 - 6586,80 -101,58 - 64,02 - 39,96 = 16,50.
С 9933 32
Знаходимо поправочний коефіцієнт К = - =-'■--0,1518.
Г С'Х 13212,54
Для виправлення часткових дисперсій С*, Сд, Св, Сс, Сдв, Сдс, Св С, Сдвс множимо на їх поправку 0,7512 і результати заносимо в другий рядок таблиці 54. Ступінь впливу досліджуваних факторів у формуванні загальної мінливості собівартості визначається відношенням часткових дисперсій по факторах (СА; СВ;;СС) І Їх Сполучень (Сав;САс;СВс;САВС) До Загальної дИСПерсії ^ У нашому прикладі для фактора А (затрати живої праці на 1ц приросту)
С, 12936,20 ,
У ' тобто в умовах досліджуваних підприємств варіація
Продуктивності праці становить 16,3 % варіації собівартості виробництва
Продукції.
Фактор В ( розмір витрат кормів на виробництво 1ц яловичини) становить 20,9 % коливання показника рівня собівартості, а фактор С (вартість 1ц корм. од.) - 38,3 %. Частка впливу у зміні рівня собівартості взаємодії факторів характеризується такими даними: А і В - 0,6 %; А і С - 0,4 %; В і С - 0,2 %; А, В і С - 0,1 %.
Знаходимо число ступенів вільності варіації, які в трифакторному
Дисперсійному комплексі обчислюють у такому порядку : У&; = 1 = 1; уВ = іВ-1 = 1; УС = ІС-1 = 1; уАв=уЛ-уВ = 1; vAC =vAOvC = 1; УВс = vВOvC = 1;
^двс = УЛ ■Ув-Ус = 1; V, = УА+^+^с +^ав +^ас +^вс +^авс = 7.
Сума часткових ступенів вільності повинна давати їх число для загальної
Дисперсії У ' 1
Девіати, розраховані за даними нашого прикладу, наведені у таблиці 53 по рядку 5.
Вірогідність дії факторів і їх сполучень визначаємо, як і раніше відношенням факторних девіат і їх сполучень до залишкової девіати. Для нашого прикладу наведені по рядку 5 таблиці величини девіат ділимо на залишкову дисперсію 51,77. Обчислені значення коефіцієнтів Р записуємо по рядку 6.
Зіставляючи обчисленні та табличні значення Р критеріїв бачимо, що
Загальнофакторна дисперсія * і дисперсії, викликані кожним з досліджуваних факторів, достовірні при всіх порогах імовірності (Р=0,95 ; Р=0,99 ; Р=0,999),
Оскільки Р > ГТ. Дисперсії, зумовлені сполученнями (при всіх можливих варіантах) факторів, виявились невірогідними.
Таблиця 53
Зведена інформація результатів лічильної обробки трифакторного дисперсійного комплексу
Статистичні характеристики |
Умовні позначення |
А |
В |
С |
АВ |
АС |
ВС |
АВС |
X |
Г |
У |
Дисперсія | |||||||||||
Невиправлена |
С |
2805,66 |
3595,02 |
6586,80 |
107,58 |
64,02 |
36,96 |
16,90 |
13212,54 | ||
Виправлена |
С = С'-К |
2109,29 |
2702,74 |
4951,96 |
80,88 |
48,13 |
27,79 |
12,40 |
9933,32 |
3002,88 |
12936,20 |
Коефіцієнт співвідношення |
0,163 |
0,209 |
0,383 |
0,006 |
0,004 |
0,002 |
0,001 |
0,768 |
0,232 |
1,000 | |
Число ступенів вільності |
V |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
7 |
58 |
65 |
Девіата |
А1 |
2109,29 |
2702,74 |
4951,69 |
80,88 |
48,13 |
27,79 |
12,40 |
1419,04 |
51,77 |
- |
Критерій Фішера |
40,74 |
52,21 |
95,65 |
1,56 |
0,93 |
0,54 |
0,24 |
27,41 |
- |
- | |
Розрахунковий |
0,999 |
12,1 |
12,1 |
12,1 |
12,1 |
12,1 |
12,1 |
12,1 |
4,3 |
- |
- |
Табличний |
Р Т 0,99 0,95 |
7,1 4,0 |
7,1 4,0 |
7,1 4,0 |
7,1 4,0 |
7,1 4,0 |
7,1 4,0 |
7,1 4,0 |
3,0 2,2 |
- |
- |
Схожі статті
-
Статистика - Опря А. Т. - 7.1.1. Загальнотеоретичні основи дисперсійного методу аналізу
ТЕМА 7. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ § 7.1. Дисперсійний аналіз 7.1.1. Загальнотеоретичні основи дисперсійного методу аналізу В епоху...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 7.1. Дисперсійний аналіз
ТЕМА 7. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ § 7.1. Дисперсійний аналіз 7.1.1. Загальнотеоретичні основи дисперсійного методу аналізу В епоху...
-
Статистика - Опря А. Т. - 5.3.2. Загальна, міжгрупова і внутрішньогрупова дисперсія
Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх. 1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число...
-
Статистика - Опря А. Т. - 5.3.3. Дисперсія альтернативних ознак
Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх. 1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число...
-
Статистика - Опря А. Т. - 5.3.1. Найважливіші математичні властивості дисперсії
Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх. 1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 3.3. Методологія статистичних групувань
Науковому статистичному групуванню передує теоретико-економічний аналіз досліджуваного явища. і разом з тим використання сучасних статистичних методів...
-
Статистика - Опря А. Т. - 6.2.4. Розподіл Хі - квадрат
При перевірці статистичних гіпотез розглядаються питання про критерії узгодженості. Останні дозволяють вирішити задачу про відповідність або...
-
Статистика - Опря А. Т. - 6.2.5. Розподіл Фішера - Снедекора
При перевірці статистичних гіпотез розглядаються питання про критерії узгодженості. Останні дозволяють вирішити задачу про відповідність або...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 2.4. Організаційні форми, види і способи статистичного спостереження
У статистичній практиці застосовуються різні форми статистичних спостережень. Із погляду організації спостереження розрізняють дві його основні форми:...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 4.3. Середні величини як характеристики ряду
При зоровому сприйнятті показників рядів розподілу і їх графіків переконуємося, що розмір варіант має деякі загальні закономірності, які проявляються в...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 3.2. Статистичне групування, його суть, завдання і види
Як відомо, масові суспільні явища або сукупності складаються з одиниць, які різняться між собою як якісно, так і кількісно. Ці різниці можуть бути...
-
Статистика - Опря А. Т. - 6.2.3. Розподіл Стьюдента
При розгляді питання середньої арифметичної у вибірках, які взяті з генеральної сукупності і підпорядковуються закону нормального розподілу, стає...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 6.1. Статистична оцінка параметрів розподілу
§ 6.1. Статистична оцінка параметрів розподілу Питання статистичної оцінки пов'язують в єдине ціле такі проблемні аспекти математичної статистики, як...
-
§ 2.1. Поняття статистичного спостереження, основні вимоги щодо його здійснення Щоб одержати інформацію про стан і розвиток економіки країни чи інші...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 4.1. Абсолютні показники, їх значення
ТЕМА 4. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ § 4.1. Абсолютні показники, їх значення У системі узагальнюючих статистичних показників мають широке...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 6.2. Закони розподілу вибіркових характеристик
6.2.1. Загальне поняття законів розподілу Закон розподілу характеризує випадкову величину з точки зору теорії ймовірностей. Розподіл імовірностей тісно...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 5.5. Характеристика асиметрії і ексцесу
При зміщенні вправо від центра асиметрія буде характеризуватися додатнім числом, при зміщенні вліво - від'ємним. Коефіцієнт асиметрії (А.) розраховується...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 5.4. Моменти статистичного розподілу
Варіаційний ряд розподілу може характеризуватися системою статистик, які мають загальний математичний вираз і носять назву Моментів розподілу. В цій...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 2.2. Програма статистичного спостереження
Програма статистичного спостереження являє собою перелік питань, на які треба одержати відповіді в процесі збирання статистичних зведень щодо кожної...
-
В умовах широкого застосування методів сучасної математики в усіх галузях наукових досліджень, фундаментальних і прикладних, а також у вирішенні ряду...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 2.5. Помилки статистичного спостереження. Способи контролю інформації
Вірогідність статистичних даних - закон державної статистики. Забезпечується вона належним складанням програми і плану спостереження, науковою...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 5.3. Варіація ознак. Показники варіації
Розміри ознак, які характеризують кількісні зміни тих чи інших явищ, зазнають коливань. Як відомо, у певних межах коливаються (варіюють) показники рівнів...
-
Графічне зображення рядів розподілу (як і статистичних даних взагалі), крім досягнення наочності, переслідує й аналітичну мету. Графік дозволяє в...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 5.1. Поняття про статистичні ряди розподілу
§ 5.1. Поняття про статистичні ряди розподілу Маючи в розпорядженні дані статистичного спостереження, що характеризують те чи інше явище, перш за все...
-
Організаційний план статистичного спостереження - це складова частина загального плану спостереження, в якій викладено порядок його організації і...
-
Статистика - Опря А. Т. - § 4.2. Відносні показники, їх види і форми
Досліджуючи економічні явища чи процеси, статистика не обмежується розрахунком тільки абсолютних показників, яку б велику роль вони не відігравали в...
-
Статистика - Опря А. Т. - 6.2.1. Загальне поняття законів розподілу
6.2.1. Загальне поняття законів розподілу Закон розподілу характеризує випадкову величину з точки зору теорії ймовірностей. Розподіл імовірностей тісно...
-
Статистика - Опря А. Т. - 6.2.2. Нормальний розподіл
Закон нормального розподілу, так званий Закон Гаусса, - один з найпоширеніших законів. Це фундаментальний закон у теорії ймовірностей і в її...
-
Статистика - Опря А. Т. - Вступ
Зрослі вимоги до статистики як фундаментальної навчальної дисципліни (поряд з математикою та інформатикою), а також нагальна потреба в підвищенні її...
-
Статистика - Опря А. Т. - 1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки
1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки Визначити предмет будь-якої науки - означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також...
Статистика - Опря А. Т. - 7.1.2. Алгоритми рішення дисперсійних моделей