Статистика - Опря А. Т. - 5.3.3. Дисперсія альтернативних ознак

Знаючи математичні властивості дисперсії, можна спростити вирахування її величини. Розглянемо їх.

1. Якщо із усіх значень варіант відняти постійне число А, то величина дисперсії не зміниться

СТ( *,-А) = ^ .

Таким чином, середній квадрат відхилень можна обчислити не за величинами варіант, а за відхиленням їх від якогось постійного

Гг2 = гг2

Числа, тобто ('o-Ау

2. Якщо значення варіант поділити на постійне число А, то величина дисперсії зменшиться в А2, а середнє квадратичне відхилення в А разів:

<у =ст2: А1.

(7)

Із цього випливає, що всі варіанти можна поділити на будь-яке постійне число, обчислити середнє квадратичне відхилення, а потім

А2 =оГ А2

Помножити його на це постійне число: ^А >

3. Якщо вирахувати середній квадрат відхилень від будь-якої величини (А), що відрізняється в тій чи інший мірі від середньої (Х), то величина його завжди буде більше середнього квадрата відхилень, обчисленого відносно середньої (оЛ 2).

Отримане перевищення дорівнює квадрату різниці між середньою і умовно узятою величиною, тобто 1 Х - А /2. Це все можна подати у такому запису:

А2А = а2 + (~х - А)2 Або а2А = а2 - (х - А)

Розглянута властивість середнього квадрата відхилень дозволяє зробити висновок про те, що дисперсія від середньої (Ст2 ) завжди

2

Менша за дисперсії, обчислені від будь-яких інших величин АД, тобто вона має властивість мінімальності.

4. Дисперсія постійної величини дорівнює нулю ("^'^ ~0). Ця властивість випливає з того, що дисперсія є показником розсіювання варіант навколо середньої арифметичної, а середня арифметична постійної величини дорівнює цій величині.

Ряд властивостей дисперсії грунтується на рівності ° = Х ~(Х) , Тобто дисперсія дорівнює різниці між середньою арифметичною квадратів варіант і квадратом середньої арифметичної.

5.3.2. Загальна, міжгрупова і внутрішньогрупова дисперсія

Якщо всі значення ознаки статистичної сукупності (генеральної або вибіркової) розділити на декілька груп і розглядати кожну з них як самостійну (окрему) сукупність, то виникає необхідність обчислення трьох видів дисперсій: загальної, міжгрупової і внутрішньогрупової.

Загальна дисперсія - це середній квадрат відхилень значень ознак всієї сукупності відносно загальної середньої.

Міжгрупова Дисперсія - це середній квадрат відхилень групових середніх відносно загальної середньої.

Внутрішньогрупова дисперсія - це середня арифметична часткових (групових) дисперсій, зважена обсягами груп.

У таблиці 27 наведена структурні формули обчислення названих видів дисперсій.

Таблиця 27

Формули для обчислення дисперсій

Приклад. За даними врожайності зернових культур 57 підприємств визначити загальну, міжгрупову і внутрішньогрупову дисперсії, утворивши сім груп підприємств за рівнем урожайності.

Для обчислення загальної дисперсії необхідно побудувати дискретний ряд розподілу (табл. 28).

За розрахунковими даними цього статистичного ряду визначаємо

Середню арифметичну ( Х)і величину загальної дисперсії ( За'-):

- Іхпг 1535.5 " 2 І(хг - х)2Пі 1399.06 "",

Х = -- =-= 26.9; аШг =---- =-= 24.5.

І, пі 57 І, пі 57

Таблиця 28

Вихідні і розрахункові дані для обчислення загальної дисперсії __ (дискретний ряд)_

Варіанта,

ХІ

Частота пІ

Розрахункові дані

ХІ п

ХІ - Х

( ХІ - Х )2

( ХІ - х)2 щ

17,5

1

17,5

-9,4

88,36

88,36

17,6

2

35,2

-9,3

86,49

172,98

36,2

3

108,6

9,3

86,49

259,47

37,6

2

75,2

10,7

114,49

228,98

Разом

57

1535,3

X

X

1399,06

Для визначення міжгрупової дисперсії необхідно обчислити групові

Середні (ХІ) і знайти загальний об'єм їх варіювання відносно загальної середньої (І(хі - х)2 N). За розрахунковими даними таблиці 29 визначаємо розмір міжгрупової дисперсії:

Таблиця 29

Вихідні і розрахункові дані для обчислення міжгрупової дисперсії

Інтервал (група)

Середня по групі,

Обсяг груп,

Розрахункові дані

Х] - X

(х, - х)2

(х, - х)2

17,5-20,5

18,9

9

-8,0

64,00

576,0

20,5-23,5

21,9

6

-6,0

25,0

150,0

23,5-26,5

25,4

9

-1,5

2,25

20,3

26,5-29,5

28,2

13

1,3

1,69

22,0

29,5-32,5

30,8

15

3,9

15,21

228,0

32,5-35,5

34,0

3

7,1

50,41

151,2

35,5-38,5

36,9

2

10,0

100,00

200,0

Разом

X

57

X

X

1347,5

Щоб визначити внутрішньогрупову дисперсію, необхідно розрахувати часткові дисперсії у розрізі семи груп. Маючи групові середні |Х] |, знаходимо

..... . у і., ..

По кожної групі відповідну часткову дисперсію і ' 1. За даними прикладу, який

(гг2 (Т2 (Т2 (Т2 )

Розглядається, необхідно обчислити сім таких дисперсій( 1, 11, 111 ГП). Необхідні проміжні дані для їх обчислення наведено в таблиці 30.

Таблиця 30

Вихідні і розрахункові дані для обчислення внутрішньогрупової дисперсії (розрахунок часткових дисперсій) ( ')

Інтервал (група)

Варіанта,

ХІ

Частота,

П,

Розрахункові дані

~х. і

( Х1 - X] )2 ПА

17,5-20,5

17,5

1

17,5

-1.4

1,96

1,96

( Хі = 18,9)

17,6

2

35,2

-1.3

1,69

3,38

Б(х; - хі )2 П

Nі

Всього

X

9

170,0

X

X

9,05

9.051.0

= 9

...

...

...

...

...

...

...

...

35.5-38,5

36,2

I

36,2

-0.7

0,49

0,49

(- 36.9)

37,6

I

37,6

0.7

0.49

0,40

І(х, - ХРШ )2 ПІ

Всього

X

2

73,8

X

X

0,98 =

= 098 = 0,49 2

Початку обчислень часткових дисперсій передує розрахунок групових

- _ Їх- _ 170

Середніх (ХІ). Так, для першого інтервалу 9 =18,9. Аналогічно

Розраховуємо середні для інших груп. Потім знаходимо окремі дисперсії °І, величини яких становлять: А І = 1,0; ^ = 0,43; АГл = 1,12; СіУ = 0.68; °У = 1.09; <уГі - 0,58; суП - 0,49 (послідовність розрахунку показано тільки для першого і сьомого інтервалів).

Маючи обчислені значення часткових дисперсій, знаходимо величину внутрішньогрупової дисперсії:

Ст2 = О) Х1 + О]1ПА + Ощіїщ +... + О2Ш ^т = ** N + N1 + ЖШ І.... + N,1,,

_ 1Х 9 + 0.43 Х 6 +1.12 Х 9 + 0.68 Х13 +1.09 Х15 + 0.58 Х 3 + 0.49 Х 2 _ 49.57 _ 0 87 ^ 0 9 9 + 6 + 9 +13 +15 + 3 + 2 ' 57 ~ . ~ .

Відповідно до правила складання дисперсій, яке випливає з доказу, що якщо сукупність складається з кількох груп, то загальна дисперсія дорівнює сумі внутрішньогрупової і міжгрупової дисперсій, маємо:

Ст2 =Ст2 +Ст2 = 23,6 + 0,9 = 24,5

Общ "ігр вгр ' ' '

За раніше наведеними розрахунками, величина загальної дисперсії За! дорівнює 24,5, що підтверджує вірність виконаних обчислень.

Теоретичний і практичний інтерес правила додавання дисперсій полягає у тому, що, знаючи дві величини дисперсії, на основі наведеної рівності завжди можна знайти третю. Наприклад:

222 сг = о - о

Вгр гаг жгр

Маючи величини міжгрупової і загальної дисперсій, можна мати уяву про силу впливу групувальної ознаки. Про це мова піде при вивченні питань кореляційного і дисперсійного методів аналізу.

5.3.3. Дисперсія альтернативних ознак

Перш ніж розглянути питання про дисперсію альтернативних ознак, слід нагадати, що під альтернативною ознакою розуміють таку ознаку, якою одні варіанти наділені, а другі - ні. Так, якщо у вибірці, яка складається з П одиниць і П" одиниць, наділених даною ознакою, то їх частка ¥ у вибірковій сукупності становитиме:

П"

№ = -.

П

Розрахунок загальної, міжгрупової і внутрішньогрупової дисперсій для альтернативних ознак поданий за формулами в таблиці 31.

Таблиця 31

_Формули обчислення дисперсій для альтернативних ознак_

Вид дисперсії

Формула

Примітка

Загальна

А1, = и(1- И)

І - частка одиниць наділених даною ознакою

Міжгрупова

Сг2 --

І,- - частка одиниць, наділених даною ознакою в і - й групі

П - число одиниць в і - й групі

Внутрішньогрупова

2 Т. и>І (1 - иІ1 )п Ъп1

^П - об'єм вибірки и, = и)

Розглянемо послідовність розрахунку названих видів дисперсій на конкретному прикладі. У таблиці 32 представлена вибірка 60 підприємств, розподілених за виробничим типом на дві групи з обсягом П кожної і виділенням альтернативної ознаки - кількості збиткових підприємств ().

Підставляючи розрахункові дані таблиці 32 у формули відповідних видів дисперсій, одержимо:

АІ = №(1 - і) = 0,233/1 - 0,233 / = 0,179; А2 =І(і, -1)2 П, = 0,134 = 0,002;

МІ 60

2 (1 ~ 1,)П, 10,6

=--- -:- = 0,177.

^■Щ = 60

Таблиця 32

Вихідні і розрахункові дані для обчислення дисперсій

Число Розрахункові дані

Група

Обсяг груп,

П

Одиниць у

Групі, наділених

Даною ознакою, п"

П"

И[ =-

П

И = (1 - И>1 )

И(1 - и)п

И - и

(И - И)2

И - и)2 п

I

40

8

0,200

0,16

6,4

-0,03

0,0009

0,036

П

20

6

0,300

0,21

4,2

0,07

0,0049

0,098

Всього

60

14

0,233 (14:60)

X

10,6

X

X

0,134

Грунтуючись на правилі додавання дисперсій, маємо:

^ = +°1 АБо 0,179 =0,002+0,177; 0,179= 0,179.

Середнє квадратичне відхилення альтернативної ознаки в

Даному випадку легко знайти шляхом добування кореня з Ст" ,

Тобто : ° = >/-№) = >/0^179 = 0.42.

Схожі статті




Статистика - Опря А. Т. - 5.3.3. Дисперсія альтернативних ознак

Предыдущая | Следующая