Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович

Український сходознавець, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, історик, письменник, педагог, перекладач

Народився 15 січня 1871 р. у м. Володимирі-Волинському в родині вчителів, які походили з бахчисарайського татарського роду, переселеного до Криму з Литви.

У 1889 р. закінчив Колегію Павла Галагана в Києві, де досконало оволодів східними мовами (французьку, англійську, німецьку, польську знав з дитинства). Після закінчення Лазаревського інституту східних мов (у Москві) у 1896 р. навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету, склав магістерські іспити водночас з двох спеціальностей: арабістики (Петербург) та слов'янської філології (Москва). З 1896 по 1898 р. перебував у науковому відрядженні у Сірії та Лівані.

У цей час починає формуватися світогляд ученого. Особливий вплив на нього мали праці М. Драгоманова, В. Антоновича та спілкування з П. Житецьким. Приходить глибоке усвідомлення своєї причетності до українського національного руху: "Я зрозумів, що я мусю бути українофілом, - і це я зрозумів цілком свідомо".

Близько 20 років (1898-1918) діяльності вченого пов'язані з Москвою. З 1898 р. - приват-доцент, з 1900 - професор Лазаревського інституту східних мов, у якому викладав арабську, перську, турецьку мови та історію країн мусульманського Сходу. Водночас працював у Московському університеті. 1900-1918 рр. - секретар східного відділу Московського археологічного товариства.

Його становище було досить стабільним, проте з початком революційних подій в Україні він вважав своїм патріотичним обов'язком повернутися на рідну землю.

У 1918 р. А. Кримський переїхав до Києва. З цього року був професором, завідувачем кафедри україністики Київського університету. Став організатором і провідним діячем Української академії наук (1918-1928), головою історико-філологічного відділення, директором Інституту української наукової мови (з 1930 р. - Інститут мовознавства), завідувачем кафедри сходознавства Київського державного університету. Академік УАН з 1918 р.

Водночас А. Кримський написав збірку поезій "Пальмове гілля" у 3 ч. (1901, 1908, 1922). Крім оригінальних віршів вона містить багато перекладів з арабської, перської та інших мов. Перекладав твори Омара Хайяма, Сааді Хафіза, Фірдоусі, західноєвропейських поетів. Вийшли і прозові твори: збірки оповідань "Повісті та ескізи з українського життя" (1895), роман "Андрій Лагоський" (1905, повністю опублікований у 1972), "Бейрутські оповідання" (1906), художні переклади зі східних, англійської, німецької, французької мов, низка літературознавчих та критичних статей, у яких досліджував творчість І. Вишенського, С. Руданського, І. Карпенка-Карого, І. Франка, О. Кобилянської, М. Драгоманова, Лесі Українки.

Науковий доробок А. Кримського - близько 1000 праць. Велика частина їх присвячена проблемам розвитку української мови: "Наша язикова скрута та спосіб зарадити лихові", "Про нашу літературну мову" (обидві 1891), "Про научність фонетичної правописи" (1897), "Найголовніші правила українського правопису" (1901), "Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася", "Хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI-XVIII в." (обидві 1922), "Нарис історії українського правопису до 1927 р." (1929). Праці з фольклору та етнографії вміщені у книжці "Розвідки, статті та замітки. І-XXVII" (1928).

А Кримський є автором численних праць з історії ісламу, історії та літератури арабів, турків, посібників з арабської мови ("Історія мусульманства", 1904-1912; "Історія арабів і арабської літератури", 1911-1912; "Історія Персії та її письменства", 1923; "Історія Туреччини та її письменства", т. 1-4,1924-1927). Сходознавчі дослідження А. Кримського стали важливим внеском у розвиток філологічної науки в Україні, вони залишаються актуальними і в наш час.

А. Кримський брав участь як науковий редактор у створенні багатьох видань, зокрема "Русско-украинского словаря" у 3 т. (1924-1933), "Українського діалектологічного збірника" (1928-1929), "Записок Історико-філологічного відділу ВУАН".

З 1928 р. починається трагічний період у житті вченого, що було пов'язано з ліквідацією українознавства*

У 1930 р. вийшла остання наукова праця А. Кримського в УАН. Він потрапив до числа опальних. 20 липня 1941 р. його заарештували, звинувативши в антирадянській націоналістичній діяльності.

Помер 25 січня 1942 р. в тюремній лікарні м. Кустанай (Казахстан). Реабілітований у 1960 р.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович

Предыдущая | Следующая