Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Проблема ресурсів

Дефіцит основних відновлюваних ресурсів, необхідних людству для підтримки його нормальної життєдіяльності, стає гостріше і настійніше. Використання найважливіших відновлюваних ресурсів наближається в сучасних умовах до своєї межі, хоча здійснюється нерівномірно: в інших країнах щорічно з господарського обороту випадають мільйони гектарів ерозованих земель, величезні ділянки повністю знищеного лісу, басейни отруєних рік; в інших - і ріки, і ліси, і грунти залишаються майже в незайманому стані. Це посилює процес негативних змін на поверхні планети, розгойдує "гойдалки" біосферної рівноваги. I найгострішою з проблем є проблема грунтових ресурсів.

За підрахунками вчених, в сучасних умовах Під сільськогосподарські культури на Землі використовуються 1,5 Млрд га, або 10-11 % всієї суші, а разом з пасовищами і лугами людина використовує 23- 30 % суші, а з продуктивними лісами - більше 50 %. Малопродуктивно використовується і перебуває в несприятливих кліматичних умовах приблизно близько 50 % всієї поверхні суші. Це свідчення того, що грунтовий покрив Землі експлуатується надто високо. Додадемо, що щорічно до 7-8 млрд га родючих земель через високу експлуатацію виходить з ладу. Звідси площа земельних ресурсів, що припадає на одну людину, скорочується на 2 %, а площа продуктивних угідь - навіть на 6-7 %. Ці втрати практично безповоротні. Гостру тривогу викликає і становище невідновлюваних ресурсів. З початку XXI століття при сучасних темпах і методах видобутку різноманітних порід уже досягає майже 600 млрд тонн. Це означає, що вже алюмінію вистачить лише на 570 років, заліза - на 250, олова - на 35, міді - на 29, цинку - на 23, свинцю - на 19 років та ін.

В 2500 році людство повністю витратить запаси всіх металів, причому видобуток свинцю, цинку, олова, золота, срібла, платини, нікелю, молібдену, вольфраму, міді розрахований до 2050-2100 років. I це далеко не найпесимістичніший прогноз. Адже особливо гостро стоїть проблема енергетичних ресурсів. Без великих енергетичних витрат неможливі ані економічний розвиток, ані зміцнення оборонної могутності будь-якої країни, ані охорона навколишнього середовища, ані сучасне сільськогосподарське виробництво тощо.

Екологічна проблема

В сучасних умовах загострюється глобальна екологічна проблема. Екологічна загроза настільки велика, що з повною підставою може бути поставлена в один ряд з небезпекою ядерної війни. В чому справа? А справа в тому, що в атмосферу Землі щорічно викидається 250 млн тонн пилу, близько 50 млн куб. м газу, 145 млн тонн двоокису сірки і більше 1 млн тонн сполучень свинцю та інших небезпечних для життя сполук. I не просто забруднюється повітря, що забезпечує буття всього живого, але й створюється атмосфера сонячної радіації, дедалі більше знижується прозорість атмосфери тощо.

Велика роль і суші в житті планети. Адже рівень фотосинтетичної діяльності біосфери прямо залежить від стану грунтів, від якості та площ зеленого покриву Землі тощо. Чим вище енергетичні видатки людства, тим більшу продуктивність повинна мати біосфера, тим ширше повинен бути зелений покрив. На жаль, поки що спостерігається зворотна тенденція: сучасне людство витрачає нагромаджену енергію біосфери дедалі швидше, а зелені площі планети невпинно скорочуються. Все це згубно відбивається на стані здоров' я, викликає спалахи епідемій, різноманітні недуги тощо.

Дедалі ясніше стає, що в якому стані природне оточення, в якій мірі забезпечується його здоровий характер, такий і стан здоров' я людини. Вже очевидно, що рівновага біосферних процесів, що порушується господарською діяльністю людини, відновлюється поволі, що біосфера працює на межі. А це і відбивається на стані людського організму. Звичайно ж, внаслідок розвитку цивілізації багато недугів переможені, а санітарно-гігієнічні умови праці на виробництві та в побуті непорівняні з колишніми. Але це ще не означає, що життя людини не в небезпеці. I індустріалізація, і урбанізація, нові умови праці та побуту, механізація і автоматизація виробництва тощо - все це теж осередки, які впливають на здоров' я людини. Іде процес формування нового з цілого ряду матеріально-технічних, хімічних, радіаційних і психологічних властивостей навколишнього середовища, що виявляє інший, у порівнянні з природним середовищем, вплив на людину. Несприятливі зрушення в біосфері впливають не тільки на людину, але й на тваринний світ. Дефіцит природних ресурсів, що гальмує відтворення суспільного багатства, зумовив політизацію екологічної проблеми: різко загострилась світова боротьба за ресурси, а якість природного оточення стала настільки ж важливою соціальною суттєвістю, як рівень прибутків і матеріальний добробут тощо.

Демографічна, продовольча проблеми

Гострими в сучасних умовах залишаються демографічна і продовольча проблеми. За даними ООН, у 2000 році на планеті налічивалось 6,5 млрд населення, а в 2030 Році - вже близько 10 млрд, у 2080 Році - 14 Млрд, а в 2100 році - близько 18 Млрд (тобто людство щодня збільшується на 250-300 тис.). Ось чому однією з глобальних проблем стає забезпечення продовольством постійно зростаючої кількості населення Землі. Адже в сучасних умовах дві третини населення планети проживає в країнах, де спостерігається постійна нестача продовольства, на планеті зумовлений голод в багатьох країнах, що розвиваються. За підрахунками учених, Вже можна було б виробити стільки продовольства, що його вистачило б для всього населення Землі за умови раціонального розподілу між країнами. Проте країни Заходу в зв' язку з недостатньою платоспроможністю країн, що розвиваються, не виробляють продовольства в такому обсязі, який їм дозволяє сучасний рівень економіки і науки. Досить послатися на той факт, що В сучасних умовах США могли б збільшити вільно на 20 % Виробництво сільськогосподарських продуктів, але це не вигідно, бо сприяло б падінню прибутків і вело б до перевиробництва продуктів, в якому якраз і не зацікавлене фермерство. Та й в самих країнах, що розвиваються, є величезні резерви у виробництві продуктів харчування - інтенсифікація сільського господарства. Є всі можливості й для підвищення урожайності, і для виробництва тваринницької продукції тощо. Але необхідні й технічна оснащеність, і різке зниження втрат при збиранні, транспортуванні, обробці, зберіганні тощо. Адже поки що втрати складають від 40 до 50 % Всього урожаю. Досить сказати, що втрати під час збирання урожаю, транспортування, зберігання тощо в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані та ін. складають до 30 %. Піднесення сільського господарства прямо зв'язане з посиленням використання науки і техніки, з усуненням втрат тощо. Все це сприяло б розв'язанню гострої проблеми - продовольчої.

Виникає питання. Чи спроможне людство подолати негативні глобальні ситуації, які виникли в результаті власної діяльності? Природно, незважаючи на все різноманіття думок, їх можна звести до двох основних, панівних на міжнародній арені. По-перше, одна з них характеризує позицію більшості вчених країн Заходу і Сходу. Вчасно оцінивши гостроту і невідкладність вирішення глобальних проблем, правильно сформулювали завдання: створення нового світового порядку, а також загальний принцип його вирішення - утвердження миру і справедливості на всій планеті. Для реалізації завдання потрібний справжній переворот у способі життя і свідомості людей, у ставленні до землі, навколишнього середовища тощо. I, по-друге, відповідь на питання дає колосальний технічний та інтелектуальний потенціал людства, що може бути з однаковою ефективністю спрямований на посилення глобальних проблем і на їх успішне вирішення. Тому-то важливі злиття зусиль всього людства, врахування його інтересів на справедливих, гуманних основах, задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь людей.

Схожі статті




Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Проблема ресурсів

Предыдущая | Следующая