Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Глобальні проблеми сучасності
Глобальні проблеми сучасності
Що таке глобальні проблеми? Глобальні проблеми - це проблеми, які стосуються життєвих інтересів всього людства, всіх народів, країн, континентів, всіх соціальних сил і класів, а в перспективі й майбутнього всього людства; це проблеми, що насправді набувають всесвітнього характеру, тобто виявляються як об 'єктивний фактор розвитку суспільства в усіх основних регіонах; це проблеми, невирішення яких створює загрозу для майбутнього людства і які мають бути вирішені, щоб забезпечити дальший прогрес суспільства. Це проблеми природонаукового, науково-технічного, соціально-політичного характеру, що вимагають вирішення, об' єднаних зусиль всього людства, що неможливо розв' язати тільки в місцевому або регіональному масштабі.
Глобальні проблеми - результат тривалого історичного розвитку антагоністичного суспільства; не досить раціональне і ефективне використання природних ресурсів і досягнень науки і техніки державами; суперечливість процесів взаємодії людини, суспільства і природи. Глобальні проблеми - закономірний наслідок, результат всієї сучасної глобальної ситуації, що склалася на планеті Земля в кінці XX століття. Для правильного розуміння походження, суттєвості та можливості їх вирішення необхідно бачити в них Результат попереднього всесвітньо-історичного процесу, в усій його об' єктивній суперечливості. Сучасне становище світу відрізняють: убогість більшості населення, напівголодне існування значної частини людей, які живуть на планеті, гостра недостатність охорони здоров' я і масова передчасна смертність (особливо серед дітей), величезні масштаби неписьменності, взагалі, відносно низька фізична, соціально-побутова та інтелектуальна культура більшості людей; стихійна урбанізація, протиприродне скупчення гігантських мас у великих містах, з одного боку, і деградація сіл, з іншого; в обох випадках це вкрай негативні наслідки для економіки, культури, екології, соціальної психології людей; зростаючі масштаби антигромадських явищ (поведінка людей, що відхиляється від норми, включаючи наркоманію, корупцію, незаконний перерозподіл благ - тіньова економіка, злочинність та ін.).
Глобальні проблеми поділяються на три групи: Перша - інтернаціональні, світові проблеми, зв'язані зі сферою міжнародних відносин, відображають притаманні їй суперечності і об'єктивні необхідні перетворення; друга - глобальні проблеми взаємовідносин особи та суспільства і треті - глобальні проблеми в сфері взаємодії людини і природи. Соціальний прогрес в розвитку дедалі більше втягується, з одного боку, в процеси загальносвітового, глобального масштабу і характеру, а з іншого, - прокладає нові соціальні маршрути, що ведуть в майбутнє в умовах глобальних загроз, і робить нові шляхи і способи їх вирішення і усунення.
Перша група глобальних проблем охоплює, насамперед, проблеми збереження миру і припинення гонки озброєнь, відвернення термоядерної війни, збереження світової цивілізації. Прогрес людства безпосередньо зв' язаний з науково-технічною революцією, з якісним стрибком в продуктивних силах людства, але й з якісним стрибком у засобах руйнування, у військовій справі, що вперше в історії наділила людину реальною можливістю знищити всіх живих на Землі.
В світі нагромаджені засоби масового знищення, достатні для багаторазового знищення всього живого на планеті. Підрахунки експертів ООН показують, що в світі ядерної зброї на "мільйон Хіросим", що навіть вибух 100 невеликих ядерних бомб (потужністю від 5 до 50 кілотонн) приведе до знищення всього живого на просторій території планети. Ядерний же залп тільки одного американського підводного човна "Трайдіт" (24 потужні ракети з ядерним зарядом) може привести до різкого зниження температури на всій Землі, до настання абсолютної темряви тощо. Світова війна може привести до загибелі світової цивілізації. Який може бути для людини вибір між життям і смертю? Звідси єдиний реальний шлях - загальне і повне роззброєння, формування у всіх людей планети такого політичного мислення, що відображало б принципи гуманізму, рівності та соціальної справедливості і було б здатне розірвати безповоротно з думкою та дією, що століттями будувалися на прийнятності, допустимості війн і збройних конфліктів. Реальності сучасності та перспективи на майбутнє очевидні: Україна, Росія, Казахстан і всі держави Співдружності та США є природною частиною європейської міжнародно-політичної структури. i їх участь в її еволюції не тільки виправдана, але й історично зумовлена. Адже Україна, Білорусія і Росія є буфером між Західною Європою і Азією. Ще в 80-х - на початку 90-х років xx ст. розгорнулося критичне переосмислювання уявлень про військове протистояння в Європі, про масштаби зовнішньої загрози, про значення силового фактора в зміцненні безпеки. У підсумку прийняті рішення, що дозволили вивести відносини між Сходом і Заходом з порочного кола "дії - протидії". Філософія концепції "загальноєвропейського дому" виключає імовірність збройного зіткнення, виключає саму можливість застосування сили або загрози силою, і, насамперед, військової - союзу проти союзу, всередині союзів, де б не було. На зміну доктрині стримування допускається доктрина стриманості. i це не гра понять, а логіка європейського розвитку, що диктується самим життям. Україна, Росія, Білорусія, Казахстан виступають за без' ядерний світ, за ліквідацію всякої ядерної зброї і в Європі, і в усьому світі, за повну ліквідацію хімічних озброєнь і знищення назавжди виробничої бази зі створення хімічної зброї, за радикальне скорочення звичайних озброєнь і збройних сил до розумної оборонної достатності, за повне виведення всіх іноземних військ з території інших країн, категорично проти створення якої б не було космічної зброї, за ліквідацію військових блоків. В сучасних умовах найширшої коаліції всіх соціальних сил і суспільних рухів, зацікавлених у соціальному прогресі, вимагається вирішення глобальних проблем цивілізації. Створюються умови і передумови для співробітництва всіх соціальних і суспільних рухів.
Вирішення глобальних проблем не віддаляє, а, навпаки, наближує соціальне оновлення суспільства - така діалектика соціального прогресу. I, звичайно ж, не може відкладатися вирішення пріоритетних глобальних проблем до тієї пори, доки на планеті не запанує солідарність і планомірний, свідомий розвиток суспільства. Та й сама природа не може чекати вирішення екологічних та інших проблем, зв' язаних з катастрофічним за своїми наслідками вторгненням людини в біосферу, забрудненням навколишнього природного середовища, розкраданням природних багатств і ресурсів тощо. Якщо відкладати вирішення глобальних проблем на далі, то може трапитись так, що прийде час, коли нічого і нікому буде вирішувати. Ось чому нові умови, що складаються, дадуть можливість почати вирішення основних глобальних проблем поетапно. Вирішення всіх глобальних проблем і за характером, і за суттю не виходить за межі загальнодемократичних вимог широких верств населення.
Друга група - проблеми, зв 'язані з взаємостосунками людини і суспільства (проблема зростання населення та ін.). Населення світу, за даними ООН, до 2000 року збільшилось наполовину і становило на початку XXI століття, незважаючи на зменшення темпів приросту, 6,5 млрд жителів, 90 % з них живе в країнах, що розвиваються. Практично, за чверть століття населення планети зросте на стільки ж, на скільки зросло за перші 1950 років н. е., але зростання народонаселення навряд чи зуміє розвиватися темпами, необхідними не тільки для подолання розриву між потребами і фактичним його споживанням (насамперед, в країнах, що визволились). За даними ООН, дефіцит білка, наприклад, становив до 2000 року приблизно 20 млн тонн, а на початку XXI століття недоїдання, голод обходитися людству щорічно в таку ж кількість жертв, в скільки обійшлася Друга світова війна, що тривала п' ять років (тобто 20 млн жителів).
Третя група - проблеми, зв 'язані зі взаємовідносинами людини і природи (енергетична, сировинна, продовольча, охорона навколишнього середовища та ін.). Проблеми, зв'язані з взаємодією людини і середовища проживання, суспільства і природи - загальнолюдські. В одному з документів ООН говориться, що "в історії людства виникає криза всесвітнього масштабу - криза навколишнього середовища. Стає очевидним, що при розвитку існуючих тенденцій, життя на Землі поставлене під загрозу".
Ось дані. Загальний обсяг забруднених відходів виробництва в другій половині 80-х років становив більш аніж 65 млн тонн. на З початку XXI століття щорічно в атмосферу викидається близько 145 млн тонн двоокису сірки, 250 млн тонн пилу і 70 млн тонн газу, в водосховища потрапляє близько 32 куб. км неочищених промислових вод, вирубуються та гинуть ліси на всій території планети. Через надмір різноманітних газів, за даними вчених, в Антарктиді утворилася діра в озоновому шарі. Головне лихо навіть не в дірі над Антарктидою, а в тому, що тонкий озоновий шар, що надійно захищає від смертоносних ультрафіолетових випромінювань, став тонше скрізь. Його результат фреони - гази, що застосовуються в аерозольних балончиках, холодильних установках і у виробництві пінистих пластмас. Держави Співдружності викидають в атмосферу 10-14 % фреонів, Японія - близько 15 %, США - близько 30 %. Над Москвою, наприклад, товщина озонового шару зменшилася на 3 %. Товщина ж озонового шару над Києвом зменшилася на 2,5 %, а над Харковом,
Одесою і особливо над Придніпров'ям - на 2 %. Що це означає? Американські вчені підрахували, що при зменшенні озонового шару лише на 1 % - рівень захворюваності на рак шкіри зі смертельним наслідком зростає на 6-7 %. Якщо перерахувати на цифри для європейської частини (Україна, Білорусь, Молдова, частина Росії), то виходить 7-9 тис. смертей щорічно. Осідання пилу на льодах Арктики і Антарктиди може привести до їх часткового танення, змінити відбивну здатність Землі. Уявлення про можливі результати розвитку таких процесів доки надто суперечливі. Одні стверджують, що постійний та інтенсивний режим забрудненості може викликати похолодання і навіть оліднення. Інші - доки їх більшість - що нагромаджуваний вуглекисень у атмосфері (як скло в атмосфері), пропускаючи сонячну радіацію, не пропускає назад в космос інфракрасне випромінювання: створюється "парниковий ефект". Ясно, що зміни і в той, і в іншій бік є зміни в становищі всієї планети, а отже, і в умовах існування людства.
З початку 80-х років XX ст. загострилась проблема навколишнього середовища в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані та ін. і в усьому світі. Бездумне знищення лісових масивів, забруднення озера Байкал і Ладозького, скидання шкідливих хімічних речовин в ріки, спроби перекинення сибірських рік з півночі на південь тощо - все це веде до екологічної катастрофи. Екологічною катастрофою стало наступ пустель на ще нещодавні оазиси в Африці, Австралії, Азії, в Європі, Америці тощо, відбувається об' єднання і зменшення видової різноманітності тваринного і рослинного світу. За даними ООН, за 20 століть н. е. через варварське ставлення людей до навколишнього середовища знищено 106 видів тварин і 139 видів птахів, внаслідок Чорнобильської аварії заражена радіацією частина території України, Білорусі і Росії. Якщо виходити навіть з сучасних масштабів забруднення навколишнього середовища, то до 2000 року розвинені країни витрачали приблизно 1,4-2 % їх валового суспільного продукту і 5-6 % капіталовкладень на заходи із захисту навколишнього середовища. В першій половини XXI століття країнам, що розвиваються, доведеться витрачати на охорону навколишнього середовища 0,5-1,5 % суспільного продукту і 2-5 % капіталовкладень. Такі деякі дані.
Величезна кількість різноманітних речовин, що утворюються як побічні результати виробничої діяльності, потрапляє в гідросферу - океани, моря, ріки, озера, підземні води. За сучасними даними, об' єм всієї води, наявної на планеті, становить 1,4-1,6 млрд куб. км. Близько 94 % її зосереджено в Світовому океані, частина - в льодовиках, грунті, в атмосфері. Прісна ж вода, що, насамперед, необхідна людині, складає тільки 2 % від об'єму всієї гідросфери і розподіляється по планеті вкрай нерівномірно. В деяких промислово розвинених країнах забруднюється до 25- 30 % всього річкового стоку. Про якість таких вод не потрібно говорити: несуть відпрацьовані технічні масла, пестициди, нітрати, фосфати, свинець тощо. Покидьки, що потім нагромаджуються у водоростях, планктоні, рибі, врешті-решт, обертаються для людини проблемами "водного голоду" і нових хвороб. Тепер дедалі більше приковує увагу становище Світового океану, що став стічною ямою планети: практично все, що людство скидає в грунт, у внутрішні водосховища, ріки, рано або пізно опиняється в океані. Особливу небезпеку становлять відходи, що потрапляють в океан безпосередньо, минаючи ріки. Це нафта, вуглекисні тощо. Людство не повинно переходити меж, за якими самоурегулювання біосфери порушується, - такий основний висновок з екологічної ситуації, що склалася.
Злиденне становище країн, що розвиваються - найбільша загальносвітова проблема, що виникла внаслідок багатовікового панування колоніалізму. Країни, що розвиваються, де проживає більше 2 млрд населення планети, стали практично суцільним регіоном бідності. В середині 80-х років XX століття рівень прибутків на душу населення в країнах, що визволились з-під колоніального поневолення, в 12 разів нижче, аніж в розвинених капіталістичних країнах, на початку XXI століття майже в 15 разів, бідність не знижується, а зростає. До глобальних проблем належить і складний комплекс безпосередніх і віддалених проблем, що виникають під впливом науково-технічної революції. Це - проблема зайнятості людини, коли всі виробничі дії здійснюються технічними системами незрівнянно швидше і ефективніше; проблема інтелектуального розвитку людини, коли наука і техніка досягнуть настільки високого рівня, що брати участь у їх творчому розвитку, застосовувати на практиці зможуть тільки всебічно розвинені люди; проблема біофізичного стану людини, коли досягнення науки і техніки зможуть задовольнити весь комплекс основних запитів людської життєдіяльності та відпадає необхідність у виконанні фізичних дій, граничний стан уразливості буття окремого індивідуума і людей величезних регіонів у зв' язку з імовірною аварією складних централізованих технологічних систем, що забезпечують життя людей; проблема розвитку сім' ї і виховання дітей тощо.
Всі глобальні проблеми сучасності концентруються на проблемі людини - її життя, здоров' я, розвитку свідомості та самопізнання, вольових якостей, духовному багатстві, творчому хисті, людинолюбстві, почутті добра, справедливості тощо. Глобальні проблеми - загальнолюдські інтереси, що порушують життєві інтереси всіх людей, народів, країн, континентів, їх вирішення не може бути справою однієї або групи держав. Тут необхідне співробітництво в загальносвітовому масштабі, тісна, конструктивна взаємодія більшості країн. В сучасних умовах дедалі гострішими і гострішими стають проблеми: ресурсів, екології, демографічна і продовольча.
Схожі статті
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 4. Людство перед глобальними проблемами
Глобальні проблеми сучасності Що таке глобальні проблеми? Глобальні проблеми - це проблеми, які стосуються життєвих інтересів всього людства, всіх...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Проблеми державності в творчості Івана Франка
На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття субкультури
Окрім загальнозначущих універсальних типів політичної культури - а наявність патріархальних, підданських і активістських її форм властива практично всім...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Проблеми теорії політики в епоху Відродження
У соціально-економічному житті Західної Європи, починаючи з ХІV ст. в Італії, а з ХУ ст. в інших країнах стався цілий ряд змін, що знаменували початок...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Взаємодія політики і моралі
Політизація всіх сфер суспільного життя - одна з прикметних рис сучасного суспільства. В далеко не однозначному процесі політизації полягають позитивні і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ
Політизація всіх сфер суспільного життя - одна з прикметних рис сучасного суспільства. В далеко не однозначному процесі політизації полягають позитивні і...
-
На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 1. Особа в політиці Політичне буття особи
1. Особа в політиці Політичне буття особи Стаючи дорослим, кожний переконується, що в суспільстві діють механізми, які регулюють помисли та вчинки людей...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - ЛЮДИНА I ПОЛІТИКА
1. Особа в політиці Політичне буття особи Стаючи дорослим, кожний переконується, що в суспільстві діють механізми, які регулюють помисли та вчинки людей...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Національна культура: проблеми пріоритетів
Становлення національної культури можливе лише за умови визнання її унікальної і визначальної цінності для суспільства. Необхідна наявність такого...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Основи національної державності України
Всучасних умовах народ України став на шлях створення суверенної та правової держави. Ідея України як вітчизни для всіх громадян, що поєднали свою долю з...
-
Всучасних умовах народ України став на шлях створення суверенної та правової держави. Ідея України як вітчизни для всіх громадян, що поєднали свою долю з...
-
Всучасних умовах народ України став на шлях створення суверенної та правової держави. Ідея України як вітчизни для всіх громадян, що поєднали свою долю з...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 3. Альтернативне бачення суспільного ладу
У 80-ті - на початку 90-х років XX ст. у країнах Заходу та Сходу виникли масові політичні та неполітичні рухи, що увійшли до суспільно-політичного життя...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Екологічний соціалізм
Екологічний соціалізм - досить впливова соціально-політична течія, сформувалася на Заході на початку 80-х років ХХ ст. Конкретно-історичною основою...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Сучасний лібералізм
Поняття лібералізм має різні визначення. По-перше, лібералізм - образ мислення і діяльності, умонастрій, для якого характерні незалежність ставлення до...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Рівні політики і моралі
Політизація всіх сфер суспільного життя - одна з прикметних рис сучасного суспільства. В далеко не однозначному процесі політизації полягають позитивні і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Взаємодія моралі і політики
Політизація всіх сфер суспільного життя - одна з прикметних рис сучасного суспільства. В далеко не однозначному процесі політизації полягають позитивні і...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Екологічна освіта
Відомий філософ Мішель Монтень говорив, що всі біди людей - від напівосвіченості. За визначенням соціолога Олега Салтовського, Екологічна освіта - це...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Екологічна політика
Що ж таке екологічна політика? Державна екологічна політика - це соціально-економічні управлінські рішення і міжнародні договори, створені на розумінні...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Функції науки про політику
Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її...
-
Проблема національної безпеки і її головної складової - економіки - залишається актуальною для кожної країни. Активна цілеспрямована політика держави...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Методи і способи вивчення політики
Наука про політику використовує різні методи дослідження, серед яких найширше розповсюджені порівняльний і ем-пірико-соціологічний методи вивчення...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Взаємодія бюрократії і влади
Парадокс бюрократії як соціального явища полягає в тому, що бюрократи самі собою - це не більше, аніж службовці (чиновники), які не мають ніякої...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Культ особи
Культ особи - характеристика специфічного єдиновладдя тоталітарного типу (лат. сиійк - підпорядкування, поклоніння), історико-соціальне, політичне...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Проблеми становлення демократичного суспільства
Ідеал демократії, що формується, не будучи ототожненим з реаліями, які виникають у процесі його реалізації, нерідко прямо протистоїть їм. Усвідомлюючи ту...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Основні риси тоталітаризму
Основні ознаки, риси тоталітарної політичної системи: загальна ідеологія, монополія однієї політичної партії, контроль над економікою, організований...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Поняття та ідейні джерела тоталітаризму
Поняття та ідейні джерела тоталітаризму Тоталітаризм (Totalitas, Лат. - повнота, цільність, тобто всезагальність влади) - політичний режим, державний...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - 2. Тоталітаризм
Поняття та ідейні джерела тоталітаризму Тоталітаризм (Totalitas, Лат. - повнота, цільність, тобто всезагальність влади) - політичний режим, державний...
-
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Конструктивність політики й моралі
Конструктивність політики й моралі Політика - система владних відносин, завдяки якій забезпечується цілісність суспільства і великих соціальних...
Політологія: наука про політику - Горлач М. І. - Глобальні проблеми сучасності