Організація і методика економічного аналізу - Косова Т. Д. - 11.3. Методика підрахунку і обгрунтування господарських резервів

Слово Резерв у перекладі на українську мову означає запас, зберігати. У зв'язку з цим в економічній літературі поняття резерв використовується в двох напрямках: резервами вважаються запаси ресурсів, що необхідні для безперебійної роботи підприємства; резервами вважаються можливості підвищення ефективності господарської діяльності.

Класифікація резервів відображена на рис. 11.1.

Економічна сутність резервів підвищення ефективності господарської діяльності складається в найбільш повному і раціональному використанні зростаючого потенціалу заради одержання більшого прибутку при найменших витратах.

Здійснюючи пошук резервів, слід керуватися наступними принципами:

- науковий характер - пошук резервів має грунтуватися на діалектичній теорії пізнання;

- комплексність і системність - необхідність усебічного виявлення резервів: в усіх напрямках та видах діяльності з урахуванням взаємозв'язку і співпідпорядкованості досліджуваних явищ;

- запобігання повторного рахунку - випливає з попереднього. Для дотримання цього принципу необхідно добре уявляти взаємозв'язок, взаємодію і співпідпорядкованість усіх досліджуваних показників;

- комплектність - збалансованість по трьох основних елементах процесу праці: засобах праці, предметах праці та трудових ресурсах;

класифікація резервів

- економічне обгрунтування - необхідність врахування реальних можливостей підприємства;

- оперативність - скорочення часу між виявленням і освоєнням резервів;

- відсутність дискретності - пошук резервів необхідно робити планомірно, систематично;

- масовість пошуку резервів - необхідність залучення до цього процесу всіх працівників.

11.3. Методика підрахунку і обгрунтування господарських резервів

Для того щоби величина виявлених резервів була реальною, підрахунок резервів має бути по можливості точним і обгрунтованим. Для підрахунку величини резервів в економічному аналізі використовують наступні методи.

Метод прямого рахунку. Застосовується для підрахунку резервів екстенсивного характеру, коли відома величина додаткового залучення або величина безумовних втрат ресурсів.

Приклад: у звітному періоді було додатково придбано 500 одиниць товару, чистий прибуток, який одержує підприємство при реалізації одиниці товару - 200 грн. Отже, додатково буде отримано 500 х 200 = 100 тис. грн. чистого прибутку.

Метод порівняння. Застосовується для підрахунку величини резервів інтенсивного характеру, коли втрати ресурсів або можлива їх економія визначається в порівнянні з плановими нормами, або з мінімальними витратами на одиницю продукції.

Приклад: для одержання одиниці готової продукції фактично витрачено 22 кг. сировини при нормі - 20 кг., фактичний обсяг виробництва - 20000 шт. Звідси видно, що перевитрати ресурсів на одиницю продукції складають 2 кг. (22-20), а на весь обсяг виробництва 40 тонн (2 х 20000). У результаті чого отримано продукції на 2000 одиниць менше (40000/20), у порівнянні з планом. Це невикористаний резерв підприємства.

Методи детермінованого факторного аналізу: ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, інтегральний метод.

Приклад: якщо обсяг доходу від реалізації продукції (ДР) визначити у виді добутку чисельності працівників (ч) та продуктивності їхньої праці (ПР). При цьому фактична чисельність персоналу - 12 осіб, можлива - 15; фактична продуктивність однієї особи - 3,4 тис. грн., можлива - 4,0 тис. грн. Отже:

ДРф = ЧФ х ПРФ = 12 х 3,4 = 40,8 тис. грн. ДРМ = ЧМ х ПРМ = 15 х 4,0 = 60,0 тис. грн. Р] ДР = ДРМ - ДРФ = 60 - 40,8 = 19,2 тис. грн.

- метод абсолютних різниць:

П ДР(ч) = (ЧМ - Чф)хПРФ = (15 - 12)х3,4 = 10,2 тис. грн. П ДР(Пр) = (ПРМ - ПРф)х ЧВ = (4,0 - 3,4)х 15 = 9,0 тис. грн.

Разом 19,2 тис. грн.

- метод ланцюгових підстановок:

ДР' = ЧМ х ПРф = 15 х 3,4 = 51,0 тис. грн. РДР(ч} = ДР' - ДРф = 51 - 40,8 = 10,2 тис. грн. Р ДР(Пр) = ДРМ - ДР' = 60 - 51 = 9,0 тис. грн.

Разом 19,2 тис. грн.

- інтегральний метод:

Р Т ДР(Ч) = Р Т Ч х ПРФ + (Чм ~ Чф) Х2^ " ПРф) = (15 -12) х 3,4 +

(15 -12) х (4 - 3,4)

Н--= 11,1 тис. грн.

2

Р Т ДР(ПР) = Р Т ПР х ЧФ + (Чм Чф) Х 2^ ПРф) = (4 - 3,4) х 12 +

+ (15 -12) Х (4 - 3,4)

Н--2-= 8,1 Тис. грн.

Разом 19,2 тис. грн.

Різниця отриманих результатів при застосуванні інтегрального методу та інших, пов'язана з тим, що застосування інтегрального методу дає більш точні результати.

Таким чином, виявлений резерв збільшення доходу від реалізації продукції складає 19,2 тис. грн. За рахунок збільшення кількості персоналу можливе зростання доходу від реалізації на 10,2 тис. грн.; збільшення продуктивності праці з 3,4 тис. грн. до 4,0 тис. грн. на одну особу приведе до росту доходу від реалізації на 9,0 тис. гри. Усі виявлені резерви повинні бути підкріплені відповідними заходами. Тільки в цьому випадку величина резервів буде реальною й обгрунтованою.

Схожі статті




Організація і методика економічного аналізу - Косова Т. Д. - 11.3. Методика підрахунку і обгрунтування господарських резервів

Предыдущая | Следующая