Міжнародні фінанси - Д'яконова І. І. - Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій

14.1. ТНК: класифікація й види

Фірма являє собою той мікрорівень, на якому розвивається інтернаціоналізація двома шляхами - екстернальним та інтернальним. Екстернальний шлях розвитку фірми характеризується розширенням її міжнародної діяльності за рахунок використання конкурентних переваг своїх партнерів на закордонних ринках; ростом частки міжнародної торгівлі товарами й послугами в традиційній структурі відповідних національних ринків. Основою інтернаціоналізації є організація фірмою власних закордонних філій або дочірніх компаній та (або) знаходження фірмою контролю над уже діючими закордонними фірмами. Так формуються специфічні внутрішні корпоративні міжнародні ринки, і це якісно змінює світову макроекономічну структуру.

Інтернаціоналізація фірми реалізується поетапно. Як правило, розрізняють такі три основні її етапи: 1) початковий; 2) локальної ринкової експансії, 3) транснаціональний. Для кожного з названих етапів характерними є не тільки специфіка завдань, а й специфіка орієнтації вищого менеджменту.

Відповідно до оцінок ООН понад 35 тисяч фірм різних країн світу, які контролюють 170 тисяч закордонних філій, перебувають на транснаціональній стадії розвитку. Відмітимо, що до останнього часу не існувало загальноприйнятого визначення транснаціональної корпорації (ТНК). Відрізняють три головні критерії приналежності тієї або іншої корпорації до ТНК: 1) структурний критерій; 2) критерій результативності та 3) критерій поведінки.

За структурним критерієм ТНК - це фірма, яка має власні філії у двох і більше країнах, або фірма, власники або вищий управлінський персонал якої є громадянами різних країн (при цьому діяльність ТНК контролюється штаб-квартирою, що знаходиться в одній країні. Саме тому розрізняють американські, англійські й інші ТНК).

За критерієм результативності фірми визначаються як ТНК на основі абсолютних або відносних показників: ринкова вартість капіталу, обсяг продажу, прибуток, активи. Характерним для транснаціональних корпорацій є те, що вони генерують значну частину прибутків і продажу від своїх закордонних операцій. Загальні закордонні активи американських промислових ТНК складають понад 1500 млрд дол., валова балансова вартість фондів їхніх філій за кордоном - понад 500 млрд дол.

Відповідно до критерію поведінки фірма може бути названа транснаціональною, якщо її вищий менеджмент "мислить інтернаціонально". Оскільки транснаціональна корпорація діє більш ніж в одній країні, то її керівництво повинно розглядати увесь світ як сферу своїх потенційних інтересів.

Найбільш авторитетним вважається визначення ТНК як впливової міжнародної організації. Відповідно до визначення Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) транснаціональна корпорація - це група компаній приватної, державної або змішаної форм власності, що розташована в різних країнах, при цьому одна або більше із цих компаній може істотно впливати на діяльність інших, особливо у сфері обміну знаннями й ресурсами. За визначенням, схваленим ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку), транснаціональна корпорація - це підприємство, що поєднує юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах, провадить координуючу політику й втілює в життя загальну стратегію через один або більше центрів прийняття рішень.

За даними ЮНКТАД, усього у світі налічувалося на кінець XX ст. понад 64 000 активно діючих транснаціональних корпорацій; більше 500 000 філій і відділень цих компаній по всьому світу виробили й продали товарів на загальну суму 11 трлн дол. Річні обсяги продажу провідних ТНК іноді порівнюють із показниками валового національного продукту окремих країн. У цілому ТНК контролюють 70-90 % ринків товарів, послуг, технологій. Вони є головними експортерами капіталу й контролюють 90 % прямих закордонних інвестицій.

Схожі статті




Міжнародні фінанси - Д'яконова І. І. - Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій

Предыдущая | Следующая