Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття семантичної категорії
1. Поняття семантичної категорії
Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а опосередковано, через мову (чи природну, чи мову науки). І першою турботою логіки є вилучення із мови логічних форм їх властивостей і відношень. Здійснюється цей аналіз за допомогою семантичного аналізу мовних виразів, який полягає в тому, щоб визначити, які саме мовні вирази є носіями тієї чи іншої форми, а які - ні. Треба наголосити, що в цьому випадку йдеться про логічну семантику.
У зв'язку з цим дамо деякі пояснення. Якщо семантика, як розділ семіотики, досліджує загальні аспекти інтерпретації будь-якого типу знакових систем, то логічна семантика має справу з інтерпретацією особливого виду знакових систем - мов, побудованих для цілей логіки.
Відомо, що зв'язок між знаком і його значенням не є природним, тому приписування значень виразам знакових систем здійснюється за допомогою спеціальних правил, які називаються семантичними. У природній мові немає чітких семантичних правил, тут відношення між знаком та його значенням складаються під час комунікативної діяльності людей і залежать від багатьох умов. Це й зумовлює визначення смислу слова природної мови як способу його вживання.
Логічна ж семантика будується для мов із чітко описаною структурою. Семантичні правила логічної семантики включають терміни, які відносяться до опису мовних виразів і терміни, що описують позамовні сутності.
Наприклад, речення "Моцарт - сучасник Сальєрі" істинне тоді і тільки тоді, коли Моцарт і Сальєрі жили в один і той самий час; термін "5 + 2" позначає число 7. Слова "істинно", "позначає" встановлюють відповідність між мовними виразами (ми їх виділили лапками) та об'єктами області інтерпретації.
За допомогою семантичного аналізу уся множина мовних виразів (йдеться про природну мову) розбивається на таку, що несе у собі певні логічні об'єкти, і таку, що їх не несе. Потім серед множини мовних виразів, які є носіями логічних форм, властивостей і відношень здійснюється типологія, тобто виділяються класи мовних виразів, які мають однотипні предметні значення, або, іншими словами, здійснюється категоризація мови з погляду логічної семантики. Виділяючи класи мовних виразів з однотипним предметним значенням, цим самим визначається певна семантична категорія, яка одночасно є і синтаксичною категорією, оскільки за класом цих виразів закріплюється один і той самий тип значення.
Так, серед тієї множини мовних виразів (слів і словосполучень), які мають самостійний смисл, за допомогою засобів логічної семантики, виділяють речення і ті вирази, що відіграють самостійну роль у структурі речення, тобто забезпечують існування речення саме як речення, а не просто нагромадження мовних знаків.
З усієї множини речень (розповідних, запитальних, окличних) логіку, насамперед, цікавлять розповідні речення. Інтерес логіки до розповідних речень зумовлений тим, що вони є носіями такої логічної форми, як судження. У зв'язку з цим, розповідні речення називають висловлюваннями. Висловлювання - це назва (ім'я) множини розповідних речень, смислом яких є судження, а значенням - такі логічні об'єкти, як "істинність" і "хибність". Маючи на увазі, що ми звертаємося тільки до розповідних речень, поза межами спеціального аналізу терміни "висловлювання" і "речення" ототожнюються. У межах спеціального аналізу розповідне речення розглядається як послідовність знаків, що відповідає вимогам правил даної мови (це синтаксична категорія) і яка своїм змістом має висловлювання (це семантична категорія). Оскільки висловлювання як семантична категорія фіксує у собі мовні відрізки, які виражають судження, її визначають як основну. Це обумовлено тим, що дослідження природи судження дає ключ до розуміння структури поняття як форми мислення і розкриває механізми функціонування понять і суджень у структурі умовиводу.
Усі вирази, які входять до складу висловлювання, поділяють на:
- дескриптивні і
- логічні терміни.
Назва "дескриптивний термін" походить від латинського descriptio - опис, описовий.
Дескриптивними термінами називають слова, або словосполучення, які позначають предмети, властивості, відношення чи дії, операції над предметами.
Логічними термінами називають слова, які фіксують зв'язки, відношення, характеристики, що забезпечують інваріантність
(незмінність) семіотичного інваріанту висловлювання при всіх можливих перетвореннях і будь-яких значеннях його дескриптивних термінів.
Розглянемо приклад:
1. Будь-яка теорія є формою пізнання.
2. Будь-яке явище є проявом закономірності.
Слова "теорія", "форма пізнання", "явище", "прояв закономірності" - позначають дескриптивні терміни. Слова "будь-який", "є" фіксують логічні терміни. Саме ці терміни утримують незмінним значення 1 і 2 висловлювань. Незмінність ця забезпечується схемою "Будь-який... є...". Що б ми не підставили на місце пропусків у цій схемі все одно отримаємо загально стверджувальне судження, яке буде істинним, коли справді кожному предмету з деякого класу належить приписувана у цьому судженні ознака.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Поняття знака. Види знаків
Отже, з наведеного визначення мови випливає, що головним її елементом є знак. Природно виникає запитання: що таке знак? Під з н а к о м розуміють...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття формалізації
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 4. Поняття про форму мислення
Знаючи характерні особливості абстрактного мислення, можна дати йому таке визначення. А б с т р а к т н е мислення - це ступінь процесу пізнання, який...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов
Як уже зазначалося, прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, значною мірою пов'язаний із застосуванням формалізованої мови. Але надаючи переваги...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення мови
1. Визначення мови Наведений аналіз предмета логіки як науки свідчить про те, що логіка вивчає форми мислення та відношення між ними. Ф о р м и м и с л е...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Рівні семіотичного аналізу мови
Знакам і знаковим системам притаманні різні відношення. По-перше, це відношення між знаками у знаковій системі, яке називається синтаксичним (від...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ II. Mислення і мова
1. Визначення мови Наведений аналіз предмета логіки як науки свідчить про те, що логіка вивчає форми мислення та відношення між ними. Ф о р м и м и с л е...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ І. Предмет логіки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон тотожності
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Структура формалізованої мови
Щоб характеризувати мову логіки потрібно знову звернутися до визначення предмета логіки (тим більше, що мова логіки є її методом). Буквально суть...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення логіки як науки
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Абстрактне мислення і його характерні особливості
Звернемося до найбільш вживаних визначень логіки як науки: "Логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно...
-
Логіка - Конверський А. Є. - ВСТУП
Логіка - одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон виключеного третього
У тій же "Метафізиці" Арістотель формулює ще один закон логіки - закон виключеного третього: "однаковим чином нічого не може бути по середині між двома...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до другого видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Передмова до третього видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника - формування культури мислення, а також...
-
1.3.1. Методичні підходи до визначення поняття "податковий облік" в контексті інтерпретації категорії "бухгалтерський облік" Становлення податкового...
-
Менеджери і фахівці з безпеки підприємництва, бізнесу державних та інших організацій мають знати закони, принципи й технології ринкової економіки. Не...
-
Менеджмент туризму - Кіптенко В. К. - 1.2. Основні поняття й управлінські категорії туризму
1.2.1. Туристична послуга Туристична послуга - це результат діяльності туристичного підприємства із задоволення відповідних потреб туристів. Робота...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Основні категорії соціології. Зміст поняття "соціальне"
Категорії соціології - це основні стрижеві поняття, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти Ц об'єкта соціології, тобто суспільства....
-
Філософія - Губерський Л. В. - Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії
Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії Загальна логіка, як не раз уже було сказано, абстрагується від усього змісту знання й очікує,...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 7. Поняття та категорії, якими оперує правознавство
- вихідні, незалежні, несуперечні і повні твердження або положення наукових теорій, що при аксіоматичній або дедуктивній побудові теорій приймаються за...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 1. Поняття, зміст, функції культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття семантичної категорії