Логіка - Конверський А. Є. - 2. Умовиводи логіки суджень
1. Загальна характеристика умовиводу
Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й таке визначення умовиводу:
Ум о в и в о д о м називається така форма мислення, за допомогою якої із одного або декількох відомих суджень отримують нове судження.
Умовивід складається із:
- засновків та
- висновку.
З а с н о в к а м и називаються раніше відомі судження, на підставі яких робиться висновок.
В и с н о в к о м називається нове судження, отримане в результаті співставленая засновків.
Наприклад,
1. Будь-який обвинувачуваний має право на захист.
2. Мій приятель є обвинувачуваним.
3. Отже, мій приятель має право на захист.
1 і 2 судження будуть засновками, а 3 судження - висновком.
Процес отримання нової думки (надалі - виведення), базується на певних правилах та законах логіки. Тому виведення в умовиводі носить закономірний характер. Це зумовлює таку особливість умовиводу, на відміну від поняття і судження, що він характеризується не адекватністю, істинністю або хибністю, а правильністю чи неправильністю.
Всю множину умовиводів за характером зв'язку між засновками та висновком поділяють на:
- дедуктивні та
- індуктивні.
Назва "дедуктивний умовивід" походить від латинського слова deductio (виведення).
У дедуктивних умовиводах між засновками та висновком існує відношення логічного слідування.
А назва "індуктивні умовиводи" походить від латинського слова inductio (наведення).
В індуктивних умовиводах між засновками та висновком існує відношення наведення.
У традиційній логіці умовиводи за напрямком виведення наслідку поділяються на дедуктивні, індуктивні.
У дедуктивному умовиводі ми переходимо від загального до часткового, або одиничного; в індуктивному - від одиничного до загального.
За ступенем обгрунтованості висновку умовиводи поділяють на:
- демонстративні та
- правдоподібні (імовірні).
У демонстративних умовиводах висновок необхідно істинний, а в правдоподібних - імовірно істинний.
За кількістю засновків умовиводи поділяються на
- безпосередні та
- опосередковані.
Б е з п о с е р е д н і м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із одного засновку.
О п о с е р е д к о в а н и м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із двох і більше засновків.
В залежності від того, чи випливає висновок із засновків з урахуванням логічної структури засновків, чи ні, умовиводи поділяються на силогізми та умовиводи логіки суджень.
2. Умовиводи логіки суджень
Зупинимося на аналізі дедуктивних умовиводів, а саме на характеристиці умовиводів логіки суджень.
Для цього класу умовиводів характерним є те, що в них при отриманні висновку не враховується внутрішня структура простих суджень, із яких складаються засновки і висновок. Тут отримання висновку базується тільки на смислі логічних сполучників.
Логічна структура такого міркування має такий вигляд:
Цей вираз розуміється так: "Якщо істинні висловлювання із структурою заданою формулами А1, А2 , А3, ... А" (засновки), то істинним є і висловлювання із структурою, заданою формулою В (висновок)".
З даного визначення видно, що ми відволікаємося від змісту висловлювань і зосереджуємо увагу на структурі засновків і висновку.
Надалі схему висновку із засновками А1, А2, А3... А" і наслідком В будемо записувати так:
Вважається, що ця схема припустима, а висновок є правильним тоді і тільки тоді, коли кон'юнкція засновків, що сполучена з висновком знаком імплікації є тотожно-істинною формулою (тавтологією) логіки
Треба зауважити, що у правильному висновку між кон'юнкцією засновків і висновком існує відношення логічного слідування. У тому випадку, коли знайдеться хоча б один набір значень змінних, що вхо-
Необхідно мати на увазі: 1. Правильність міркування сама по собі не гарантує істинність висновку. Істинність всіх засновків правильного висновку є лише достатньою умовою істинності висновку, але якщо хоча б один із засновків є хибним, то висновок може бути будь-яким:
2. Істинність висновку не означає правильність умовиводу, оскільки істинність висновку не є ні достатньою, ні необхідною умовою правильності умовиводу.
Схожі статті
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Загальна характеристика умовиводу
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ Х. Умовивід
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 10. Види складних суджень
Дамо дефініцію С к л а д н о г о судження: "Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з'єднаних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Види суджень. Атрибутивні судження
Розглянемо види суджень. Усю множину суджень можна поділити на дві підмножини: прості і складні судження. П р о с т и м називають таке судження у якому...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 11. Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів
У традиційній логіці структура атрибутивних суджень фіксується схемою "Всі S є Р" або символом Asp тощо. Очевидно, що тут поряд з елементами формалізації...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 7. Судження існування
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як "відношення". Наприклад, "Арістотель - сучасник Платона". Із цього...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Судження з відношеннями
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як "відношення". Наприклад, "Арістотель - сучасник Платона". Із цього...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон виключеного третього
У тій же "Метафізиці" Арістотель формулює ще один закон логіки - закон виключеного третього: "однаковим чином нічого не може бути по середині між двома...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Визначення поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VIII. Поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 3. Логічне вчення Арістотеля
Критично аналізуючи відкриття з логіки своїх попередників, Арістотель ставить за мету створити таку науку про мислення, яка б грунтувалася на стійких...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 9. Запитання
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як "модальні судження". М о д а л ь н и м судженням...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 8. Модальні судження
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як "модальні судження". М о д а л ь н и м судженням...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Характеристика дескриптивних термінів
Розглянемо види дескриптивних і логічних термінів. Дескриптивні терміни поділяються на: - терми, - предикатори, - функціональні знаки. До логічних...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Поняття формалізації
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Судження і речення
1. Загальна характеристика судження Судження - це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: "Судження - це думка,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 1. Загальна характеристика судження
1. Загальна характеристика судження Судження - це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: "Судження - це думка,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Розділ IX. Судження
1. Загальна характеристика судження Судження - це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: "Судження - це думка,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - Види дефініцій
У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція: По-перше, відшукує,...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 10. Логічні операції над поняттями
Л о г і ч н о ю о п ер а ц і є ю над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 12. Логічні відношення між складними судженнями
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 7. Види понять
Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 6. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо...
Логіка - Конверський А. Є. - 2. Умовиводи логіки суджень