Контролінг - Давидович І. Є. - 5.7.3. Аналіз "вузьких місць", що виникають на підприємстві

Мета аналізу обсягів замовлень - регулярне відстеження цього показника і покращення його значення. Тому необхідно щомісячно чи щорічно розраховувати середній обсяг замовлень. Особливе значення має виділення частини дрібних замовлень, оскільки їх кількість необхідно систематично зменшувати.

При проведенні аналізу обсягу замовлень їх спочатку групують у відповідності з певною шкалою. Відтак встановлюють кількість замовлень і обсяг у вартісному виразі для окремих діапазонів шкали. Поряд з абсолютними значеннями показують також акумульований підсумок. Можливе групування замовлень показано в табл. 5.18.

Успіх підприємства суттєво залежить від структури обсягів замовлень. Між розміром підприємства і середнім розміром замовлень мають бути дотримані пропорції. Якщо ця відповідність не збалансована, то виникають проблеми у сфері збуту.

Визначення обсягу і моменту проведення замовлень при закупівлі залежить від наступних факторів:

1) потреби виробництва у сировині і матеріалах;

2) вимог до зберігання на складах;

3) ситуації на ринку закупівлі.

Метою оптимізації є визначення такого обсягу замовлень при плановій загальній потребі, коли сума постійних, затрат на придбання і складських затрат має найбільш вигідне значення. При цьому слід враховувати, що постійні затрати на придбання і складські затрати змінюються в протилежному напрямку.

Оптимальний обсяг замовлення визначається величинами приросту складських затрат і зниження затрат на придбання. Найменше значення суми цих затрат відповідає оптимальному обсягу замовлення.

Для розрахунку оптимального обсягу замовлення використовується формула:

Кількість замовлень, необхідних на рік, можна визначити, поділивши щорічну потребу на оптимальний обсяг замовлень.

Оптимальний обсяг замовлень має велике значення, оскільки його врахування дозволяє систематично знижувати затрати у сфері закупівлі і на складі. Однак при цьому слід враховувати, що можливі відхилення від розрахункової величини за рахунок використання шкал знижок, мінімальних обсягів замовлень чи упакувань відповідних розмірів.

5.7.3. Аналіз "вузьких місць", що виникають на підприємстві

При визначенні оптимальної виробничої програми на першому плані стоїть досягнення високої рентабельності. Мова йде про отримання прибутку з урахуванням виторгу від продажу і затрат.

При оптимізації виробничої програми необхідно використовувати орієнтовані на прибуток критерії. Розгляд одних тільки затрат, як це прийнято при розрахунках на основі повних затрат, недостатньо. Поряд із затратами слід враховувати додаткові фактори, які впливають на величину виторгу від продажів.

Таким чином, існує тісний взаємозв'язок між виробництвом і збутом. Планування збутової і виробничої програми - єдиний проблемний комплекс. Однак на практиці керівник відділу збуту і начальник виробничого відділу часто по-різному дивляться на проблеми. Тому на багатьох підприємствах виникають протиріччя між збутом і виробництвом.

Проблематика планування виробничої програми визначається перш за все видом і кількістю "вузьких місць" у виробництві. Крім того, значення мають можливі альтернативні технологічні процеси. Мова йде про встановлення обладнання і про інтенсивність його використання у виробничому процесі.

На підприємстві існують три принципові підходи:

А) відсутність "вузьких місць".

Оскільки їх немає, то виготовлятися може вся продукція в максимально можливій кількості.

Поки у виробництві немає "вузьких місць", критерієм прийняття рішення про включення продукту в оптимальну виробничу програму є позитивна сума покриття - це різниця між виручкою від продажу і змінними затратами на одиницю продукції. Кожен продукт з позитивною сумою покриття в умовах відсутності "вузьких місць" вносить свій внесок у покриття постійних затрат.

Б) наявність одного "вузького місця" Може пояснюватися двома причинами:

- якщо виробничий процес одноступеневий, то існуючих потужностей недостатньо для виробництва максимально можливої кількості всіх продуктів з позитивними сумами покриття.

- якщо виробничий процес багатоступеневий" то "вузьке місце" виникає тільки на одній ділянці, потужності якої не вистачає для виробництва всіх продуктів.

Якщо на підприємстві виникає "вузьке місце", то для оптимізації виробничої програми необхідно використовувати відносну суму покриття, яку визначають в одиницю часу завантаження "вузького місця".

Таким чином визначається, скільки часу необхідно для обробки окремих продуктів на ділянці, яка є "вузьким місцем". в) наявність декількох "вузьких місць".

Якщо при перевірці програм Збуту і виробництва виявиться, що у виробництві є відразу декілька "вузьких місць", то прийняття рішення є набагато складнішим. У такому разі слід використовувати методи лінійного програмування.

Контрольні питання для самопідготовки

1. Як класифікують відхилення від норм?

2. З якою метою проводиться порівняльний аналіз?

3. Яка кінцева мета факторного аналізу?

4. Що таке диференціація витрат і яке її застосування в контролінгу?

5. Охарактеризуйте основні методи диференціації витрат.

6. Що являє собою ABC - аналіз і яка сфера його застосування?

7. Яким чином можна визначити оптимальний обсяг замовлень?

8. Яка послідовність проведення стратегічного аналізу витрат?

9. Що таке "точка беззбитковості" та якими способами ЇЇ можна визначити?

10. Що являє собою маржинальний дохід і яка методика розрахунку коефіцієнта маржинального доходу?

11. Які існують шляхи визначення результату впливу зміни витрат, ціни та обсягу реалізації на прибуток?

12. Що таке "гіпотетична одиниця продукції" і в яких випадках відбувається її розрахунок?

13. Які особливості аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток" в умовах багатапродуктового виробництва?

14. Які припущення покладені в основу аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток" ?

15. З якою метою проводиться аналіз невизначеності та відчутності?

16. Які критерії покладені в основу прийняття виважених управлінських рішень?

17. З якою метою проводиться аналіз використання маржинального доходу?

18. Що являє собою маржинальнии дохід на обмежувальний фактор і коли він використовується?

19. Що таке "часовий горизонт" і яка сфера дії методів контролінгу стосовно цього?

20. У чому полягає кінцева мета оперативних і стратегічних методів контролінгу?

21. Що саме відноситься до оперативних методів контролінгу і на які показники діяльності вони впливають?

22. У чому проявляється взаємозв'язок оперативного і стратегічного контролінгу?

Схожі статті




Контролінг - Давидович І. Є. - 5.7.3. Аналіз "вузьких місць", що виникають на підприємстві

Предыдущая | Следующая