Історія української преси - Животко А. П. - Спадкоємці "Киевской Старины": "Україна", "Записки Наукового Товариства" у Києві та його ж журнал "Україна"
Разом із долею "Нової Громади" наприкінці 1906 р. важилася доля і "Киевской Старины". Стара київська "Громада", вже ослаблена на цей час, хотіла зняти з себе видання цього журналу. Користаючи з того, що припадало саме 25 років існування "Киевской Старины", "Громада" вирішила припинити її на цьому ювілейному році. Але не хотіла залишатися без органу. Виникла була думка злучити "Киевскую Старину" із "Записками НТШ" у Львові, але цей проект не знайшов підтримки. Видавати журнал українською мовою "Громада" не рішилася, бо для багатьох членів і співробітників не легко було відразу перейти на українську мову. Побоювалися також загубити читачів та передплатників, яких і так було не багато (щось коло 300). Ці вагання і породили спадкоємця "Киевской
Старины", яким з 1907 р. став журнал "Україна" - журнал переходового часу, документ переходу української інтелігенції і наукових сил на нові шляхи.
Був це місячник в 10-12 аркушів друку, що складався з двох частин: наукової й інформативно-публіцистичної, друкованих у двох мовах: українській і російській. Продовжував він традиції "Киевской Старины". Красне письменство, однак, було тут відсутнє. В передмові редакція заповідала поширити зміст журналу, "не обмежуючись історією минувшого, а розглядаючи критично і всі події в біжучих хвилях суспільного життя", та надати йому "більш національний характер".
Однак, упродовж року виявилося, що в такій переходовій формі журнал зустрівся з малим відгуком і не знайшов грунту в українському суспільстві. Це привело до того, що вже восени 1907 р. заявив він про своє припинення.
Тим часом розвинуло вже діяльність Українське Наукове Товариство у Києві. Мало воно приступити до видання свого органу. Серед його членів були прихильники того, щоб Товариство перебрало традицію "Киевской Старины" і приступило до видання журналу її типу, одначе більшість членів відхилила цей проект з огляду на те, що "Киевская Старина" мала ширший характер, не цураючись популяризації науки і белетристичної творчості, тоді як Наукове Товариство мусить дати суспільству журнал суто наукового характеру.
По довших дебатах на загальних зборах Товариства, а потім на раді вирішено приступити до видання наукового органу під назвою "Записки Українського Наукового Товариства в Києві". Спочатку неперіодичне - коло 10 аркушів кожної книжки.
Перша книжка появилася 1908 р. за редакцією М. Гру-шевського, Г. Павлуцького і В. Перетца. Охоплювала вона собою розвідки, критичні статті, матеріали з різних галузей знання, а передовсім - з українознавства, огляди та інше. Деякі поодинокі випуски присвячені були пам'яті визначніших діячів української науки і національно-громадського життя: (П. Житецькому, В. Антоновичу та іншим). П'яту книжку присвячено М. Гоголю з працями М. Грушевського, П. Петровського, К. Невірової.
Старшій українській письменності київського періоду присвячені були праці Сущицького, Шахматова; середньої доби української літератури торкається праця В. Адріянова. Чимало праць торкаються ХУІ-ХУІІ ст. (М. Петров, В. Перетц, І. Франко, С. Гаєвський, Л. Карпович та інші),
З історії української мови - праці?. Тимченка, І. Огієнка, К. Михальчука. Дослідам українського фольклору присвячені були праці М. Грушевського, Б. Грінчен-ка, І. Каманіна та інших. З історії українського мистецтва появилися праці М. Біляшевського, А. Новицького та інших. Спеціально історії та археології присвячені були праці М. Грушевського, О. Грушевського, О. Левицького, Василенка та інших.
Крім того з питань економіки і статистики були тут праці М. Стасюка ("Економічні відносини України до Великобританії і Польщі"), М. Драгоманова, М. Порша та інших. Таким, у загальних рисах, був зміст "Записок". З початком 1914 р. Товариство приступило до видання другого наукового органу, призначеного для ширших кіл суспільства. Був ним квартальних, названий "Україна", як орган українознавства. Почав він виходити під безпосереднім проводом М. Грушевського. В 1914 р. появилося чотири книжки, після чого журнал було припинено. Відновився він в 1917 р., коли появилися дві подвійні книжки, ар. 1918 - одна подвійна.
Схожі статті
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Записки Наукового Товариства ім. Шевченка" у Львові
Цінною скарбницею українського наукового-культурного життя став другий орган, що вийшов з лона Наукового Товариства ім. Шевченка. На цей раз вже стисло...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Зміст і співробітники "Киевской Старины"
Бовший час доводилося "Киевской Старине" перемагати тяжку матеріальну скруту. Кілька разів стояла вона перед небезпекою припинення і лише завдяки...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Матеріальне становище "Киевской Старины". Передплата
Бовший час доводилося "Киевской Старине" перемагати тяжку матеріальну скруту. Кілька разів стояла вона перед небезпекою припинення і лише завдяки...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Три доби "Киевской Старины". Видавці, редактори
Цілий час існування "Киевской Старины" можна поділити на три доби: 1) доба Т. Лебединцева - від 1882 до 1888 рр.; 2) доба керування О. Лашкевича - 1888 і...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Цензура і "Киевская Старина"
Великих труднощів і турбот зазнала "Киевская Старина" віл цензури. За час свого існування довелося їй мати діло не тільки з місцевою, а також і з...
-
Цінною скарбницею українського наукового-культурного життя став другий орган, що вийшов з лона Наукового Товариства ім. Шевченка. На цей раз вже стисло...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Журнал "Основа". Підготовча праця "Основ'ян"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
У зв'язку з оповіщенням нових правил друку Чикаленко подав до Київського губернатора заяву про проект видання з 1.1.1906 р. української щоденної газети...
-
Зародження української радикальної і соціалістичної преси тісно зв'язане з іменем Михайла Драгоманова. Як визначному національно-політичному діячеві і...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Співробітники. Зміст "Основи"
Серед співробітників "Основи" в першу чергу треба згадати М. Костомарова (Ієремія Галка), професора і ректора Київського університету М. Максимовича,...
-
Першим таким органом стає літературний і політичний місячник під назвою "Громадський Друг". Цю назву запропонував був М. Драгоманов, як би нав'язуючи до...
-
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
Восени 1879 р. з ініціативи проф. М. Грушевського Наукове Товариство ім. Шевченка вирішило зреформувати "Зорю" в напрямі надання часопису значно ширшого...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Історія української преси - Животко А. П. - С. Шехович і "Семейная Библіотека"
За нової редакції "Зоря Галицька" вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей...
-
Не в ліпшому стані була в цей період справа періодичних українських видань і на західноукраїнських землях. З часів створення так званого Руського...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Перша спроба. Альманах "Хата"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Харьковский Демокрит"
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис - "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу,...
-
Крім згаданих органів, що мали на увазі масового читача і виходили в Києві, в ті ж часи виходило кілька подібних органів і на провінції. Одні з них...
-
Шукання виходу. Альманахи 1880-х років А тим часом життя ставило свої вимоги. Треба було шукати виходу. І його знаходили у виданні альманахів, що мали...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Іван Раковський та його органи
За нової редакції "Зоря Галицька" вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Нова спроба. "Украинский журнал". Акція, її наслідки
Незважаючи нате, що як видавництво, так і редактори "Украинского Вестника" змагалися якнайкраще підійти до потреб і до вимог суспільства, журнал не зміг...
-
Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Розвиток української преси Буковини
Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою...
Історія української преси - Животко А. П. - Спадкоємці "Киевской Старины": "Україна", "Записки Наукового Товариства" у Києві та його ж журнал "Україна"