Історія української преси - Животко А. П. - Перший український щоденний орган під Росією "Громадська Думка"
У зв'язку з оповіщенням нових правил друку Чикаленко подав до Київського губернатора заяву про проект видання з 1.1.1906 р. української щоденної газети під назвою "Громадське Слово". Разом з тим було випрацьовано і оповіщено друком і програму газети. Ознайомившись з програмою, цензура повідомила губернатора, що з таким напрямком видання газети дозволити не можна. Губернатор повідомив Є. Чикаленка, що "на підставі п. б. ст. 4 від VII Височайше затвердження правил про періодичні видання йому, Чикаленкові, не можна видати свідоцтва на видання згаданих ("Громадського Слова" і "Нового Життя". - А. Ж.) органів друку через те, що з оголошення добродія Чикаленка, яке знаходиться в моїй канцелярії... видно, між іншим, що видання ці домагатимуться переміни існуючого державного ладу Росії, утворення автономних країв на окраїнах держави і перебудування її на федеративних основах, а також домагатимуться переходу всієї землі у власність народу, які вчинки забороняються карним законом"...
Треба було здобувати новий дозвіл і подбати й про за-пасовий дозвіл. В. Леонтович (родич Симиренка) подав заяву на газету під назвою "Громадська Думка", а Б. Грінченко - на "Раду". Приблизно за два тижні В. Леонтович дістав дозвіл. А 31 грудня вже появилося ч. 1 щоденної української газети "Громадська Думка".
Щодо програми, то в головному залишилася вона такою ж, як було прийнято для "Громадського Слова", але на цей раз її вже не публіковано. Видавцями були Є. Чикаленко, В. Симиренко та В. Леонтович. На редактора запрошений був Ф. Матушевський, а на секретаря - В. Козловський. До редакційного комітету ввійшли: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, В. Дурдиковський, М. Грінченкова (М. Загірна). До співробітництва запрошено було низку осіб, що визначилися вже на літературному полі. Були тут поети, письменники, наукові сили з різних кінців України. Але, як в редакції, так і серед всіх співробітників, майже не було підготованих журналістичних працівників, а тим більше в щоденному органі. "Єдиний між нами чоловік, котрого можна було вважати за справжнього журналіста, - каже в спогадах Є. Чикаленко,
- був С. Єфремов". Другою людиною, якій завдячували існування газети з цього погляду, був фактичний редактор Ф. Матушевський (пізніш посол УНР у Греції).
"Якби не Ф. Матушевський, то ми напевно не змогли б видавати газети: по совісти треба сказати, що він сам її тоді виніс на своїх плечах", - так визначає місце Ф. Мату-шевського в першій українській щоденній газеті Є. Чикаленко.
"Коли наша преса матиме будуччину, - пише в спогадах Є. Чикаленко, - вона розів'ється так, як у людей, то ім'я Ф. П. Мату шевського повинно нею величатися на вічні времена як нашого першого мученика преси, який не шкодував свого здоров'я, можна сказати, свого життя, для її існування... У мене нема такого хисту, щоб змалювати заслуги цього чоловіка перед нашою газетою".
Решта співробітників щойно починала журналістичну кар'єру і дехто з них вибився пізніше на доброго журналіста.
Крім щоденних вісток, дописів (К. Лоського, М. Лозинського, О. Маковея та інших), а також телеграм та бібліографічних заміток, містила "Громадська Думка" значну кількість статей популярно-наукового характеру. Між ними в першу чергу - статті проф. М. Грушевського і зокрема його огляд поступу української політичної і громадської думки за минуле XIX ст. Далі низка статей Б. Грінченка на теми української історії, української території і людності та зокрема "Якої нам треба школи", що як окрема брошура пізніш набрала широкої популярності. Ту ж саму справу порушено було ним в статті під назвою "Народні вчителі і вкраїнська школа" та інші.
Низка статей В. Доманицького мали історичний, громадський і літературний характер.
Зі статей історично-літературного характеру були тут такі, як замітки до нового видання Шевченкового "Кобзаря" або "Святе Письмо українською мовою" (підпис - В.), де подано історично-літературний огляд перекладів від другої половини XVI ст. Тут же статті на теми журналістичні: огляд української преси в Росії або дві статті В. Доманицького про "Украинский Вестник" (Петербург).
Схожі статті
-
Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала...
-
Шукання виходу. Альманахи 1880-х років А тим часом життя ставило свої вимоги. Треба було шукати виходу. І його знаходили у виданні альманахів, що мали...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Журнал "Основа". Підготовча праця "Основ'ян"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Перша спроба. Альманах "Хата"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала...
-
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Редакція, співробітники, зміст "Слова"
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Харьковский Демокрит"
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис - "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу,...
-
Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Програма перших українських часописів
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
За два роки, поробивши деякі зміни та додавши нового матеріалу, замість викиненого, надавши змісту більш спокійного і лагідного характеру, М. Шашкевич з...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Радикал". Програма. Злиття з "Життєм і Словом"
На початку І. Франко, приступаючи до видання нового журналу, мав на думці дати йому назву - "Русалка". Зміст його мав би складатися з творів красного...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Не надовго пережив "Основу" і побратим її - "Черниговский Листок", перше число якого за редагування Л. Глібова появилося 12 липня 1861 р. Ініціатива...
-
В той час, як москвофільський рух і його преса ширилися серед галицько-українського суспільства за матеріальною допомогою російського уряду та моральною,...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Цензура і "Киевская Старина"
Великих труднощів і турбот зазнала "Киевская Старина" віл цензури. За час свого існування довелося їй мати діло не тільки з місцевою, а також і з...
-
Преса на східноукраїнських землях. Роки 1850-1860-ті. По ліквідації Кирило-Мефодіївського братства. "Самостайне Слово" Ліквідація Кирило-Мефодіївського...
-
Літературно-журналістичні сили радикалів після того зробили ще спробу співробітництва з народовецькою пресою ("Правда", "Батьківщина"). Але розбіжність у...
-
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Три доби "Киевской Старины". Видавці, редактори
Цілий час існування "Киевской Старины" можна поділити на три доби: 1) доба Т. Лебединцева - від 1882 до 1888 рр.; 2) доба керування О. Лашкевича - 1888 і...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. РОКИ 1880 - 1905
Шукання виходу. Альманахи 1880-х років А тим часом життя ставило свої вимоги. Треба було шукати виходу. І його знаходили у виданні альманахів, що мали...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОКИ 1905-1914
Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях Революція 1905 р., що охопила всю Росію, викликала...
-
Початки й розвиток преси в З'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі Гноблені соціально-економічно і політично упосліджувані українські народні маси...
-
Історія української преси - Животко А. П. - РОЗДІЛ П'ЯТИЙ. УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЗА ОКЕАНОМ
Початки й розвиток преси в З'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі Гноблені соціально-економічно і політично упосліджувані українські народні маси...
-
Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Розвиток української преси Буковини
Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою...
-
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Преса на західноукраїнських землях від 1860 року
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року Коли український рух і українське життя під Росією після 1863 р. почало зазнавати особливо тяжких...
Історія української преси - Животко А. П. - Перший український щоденний орган під Росією "Громадська Думка"