Історія української преси - Животко А. П. - "Громадський Друг" та його спадкоємці. Збірник "Дзвін" і "Молот". Нездійснений часопис "Основа"
Першим таким органом стає літературний і політичний місячник під назвою "Громадський Друг". Цю назву запропонував був М. Драгоманов, як би нав'язуючи до попереднього "Друга". Він же організував для нього і ту фінансову базу, що дала змогу почати видання. З фінансовою допомогою прийшли "Київська Громада", Олена Пчілка, українці з Одеси, Драгоманов та інші.
Приступаючи до видання, І. Франко і М. Павлик поставили завданням створити часопис типу товстого журналу. Та не так сталося, як гадалося. Появилося всього двоє чисел.
Перше - 13 квітня 1878 р. в шість аркушів друку, в кількості 600 примірників і друге - 11 травня того року.
Серед співробітників, крім М. Павлика, який одночасно був видавцем і відповідальним редактором, і який опублікував тут між іншим свою "Регенщукову Тетяну", оповідання "Юрко Куликів" та вірш "Плачуть сестри ревне", були М. Драгоманов, який дав низку дрібніших нотаток, переважно під різними криптонімами та статтю за підписом К. В. (Кирило Василенко) під заголовком "Пригода Д. Іловайського в Галичині", маленька картина із слов'янської патології та інші, Євген Борисів ("Самогубство російського ряду на Вкраїні", "Дещо про релігійні секти на Україні", "Як живеться українському народу" та інші). Хв. Вовчок, Ф. Василевський (Софрон Круть), що був добровольцем у Сербії, дав більшу працю про Сербію та кілька дрібних нотаток про балканську справу, О. Терлецький, І. Франко (Мирон), що дав низку поезій.
Туг же початок його "Воа Constrictor" та нотатки про життя і побут селянства в Україні і у Франції та інші. Врешті кілька перекладів праць на громадсько-політичні теми та бібліографічні нотатки.
Як було зустрінуто вихід "Громадського Друга", можна довідатися з листів М. Павлика і І. Франка до М. Драгоманова: "Всі лютяться на ч. І "Громадського Друга", - писав М. Павлик, - і настрашилися того, що за нами все більше йде мол одіжі"...
По виході другого числа він же писав: "Самого "Громадського Друга" рвуть та читають: молодіж з прихильності, старі і "народовці" зі злості, а крім того народ"...
Те ж писав І. Франко: "Молодь горнеться до нього ("Громадського Друга"), читає, подає з рук до рук.... Молодіж, котра досить радо горнеться до "Громадського Друга", взяли в крипи, грозять ексклюзіями та арештами всякому, хто з нами перестає" тягнуть по канцеляріях та допрошу ють - но пекло та й годі".
Не обійшлося і без критичних зауважень з боку прихильників, від молоді - віденців, які закидали виданню відсутність виразної програми тощо.
Гірше була справа з передплатою. Повідомляючи Драгоманова про вихід першого числа, М. Павлик подає кількість передплатників на цей час. Було їх... 12. Не ліпше і по виході другого числа: "Таких, що можуть заплатити - 15, - писав він, - іншим треба давати даром"...
Так само писав і Франко: "Передплатників у нас до 15, котрі поплатили по 50 крон або 1 гульден, що дорівнював 10 кронам".
Підбиваючи потім підсумок для цілого видання (разом зі зб. "Дзвін" і "Молот") Павлик зазначав, що з передплати і розпродажу поступило найбільш 100 гульденів.
Обидва числа "Громадського Друга" підпали конфіскаті. Перше - частково, друге - в цілості. У першому сконфісковано було повністю вірш І. Франка (Мирона) під заголовком "Товаришам з тюрми", у двох місцях - статтю М. Драгоманова (К. В.) "Пригоди Д. Іловайського", редакційну дописку до неї та редакційну вставку до статті Ж. Борисіва (Е. Б-ва) "Дещо про релігійні секти на Україні" разом із "Попівським сумлінням", записаним, буцім то з уст народу - сатиричний вірш Анни Павлик.
Друге число підпало конфіскаті за вірш І. Франка "Невольники", оповідання М. Павлика "Регенщукова Тетяна" та за уривок з повісти Золя: "Провина абата Мура" під назвою "Природа церков".
Редактора М. Павлика засуджено на шість місяців гострого арешту. Постало питання перетворення часопису на двомісячні збірники. Ця форма позбавляла від безпосередньої цензури та забезпечувала від можливої конфіскати. Перший такий збірник вийшов під назвою "Дзвін". Появився він замість "Громадського Друга" чч. З і 4, в розмірі 7 друкованих аркушів. Другий під назвою"Молот" - замість чч. 5-7 розміром в 13,75 аркушів друку.
Тут було позакінчувано розпочаті в "Громадському Другові" матеріали та опубліковані нові: І. Франка "Каменярі", "Критичні письма о галицькій інтелігенції", "Література, її завдання і найважніші ціхи" та популярний виклад соціалістичних думок - "Моя зустріч з Олексою" та інші, М. Павлика, Старицького "До мол одіжі", О. Пчілки та інші. Зокрема принесли ці збірники низку розвідок та статей про соціально-економічне становище українського селянства і робітництва.
На "Молоті" видання збірок припинилося. Натомість гурток студентської молоді, що купчилася навколо цих завдань на чолі з І. Франком, задумав видавати двотижневик під назвою "Нова "Основа". До реалізації не прийшло. На перешкоді стали дві причини. Першою була відсутність особи, що взяла б на себе функцію відповідального редактора, зв'язану не тільки з неприємностями поліційними, але й з неприязню з боку ширших кіл, головно старшого громадянства, яке неприхильно дивилося на подібні видання. А серед самих ініціаторів ще не було нікого, хто міг би цю функцію перебрати на себе з огляду на вік (треба було мати не менше 24 роки). Другою причиною було появлення часопису "Батьківщина", що зменшило зацікавлення запроектованим часописом на місцях.
Схожі статті
-
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний"...
-
В той час, як москвофільський рух і його преса ширилися серед галицько-українського суспільства за матеріальною допомогою російського уряду та моральною,...
-
В той час, як москвофільський рух і його преса ширилися серед галицько-українського суспільства за матеріальною допомогою російського уряду та моральною,...
-
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Журнал "Основа". Підготовча праця "Основ'ян"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Руський Собор" і часопис "Dnewnyk Ruskyi"
Того ж 1848 р. в противагу "Руській Раді Головній" виникло у Львові політичне товариство "Собор Руський". Засновано було його під впливом поляків...
-
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нива"
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний"...
-
В той час, як москвофільський рух і його преса ширилися серед галицько-українського суспільства за матеріальною допомогою російського уряду та моральною,...
-
Зародження української радикальної і соціалістичної преси тісно зв'язане з іменем Михайла Драгоманова. Як визначному національно-політичному діячеві і...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Суспільно-національні мотиви в "Основі"
З метою дати наукове підгрунтя руху українського відродження представники українського науково-літературного світу ще в першій половині XIX ст. почали...
-
На початку 1848 р. у Ставропігійському інституті відбулася спеціальна нарада в справі видання часопису з метою: а) поширення серед народу най потрібніших...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Харьковский Демокрит"
Представником другої течії в молодій українській журналістиці був часопис - "Харьковский Демокрит", що виходив у Харкові 1816 р. Назву цього журналу,...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Перша спроба. Альманах "Хата"
З невідомих причин П. Куліш відповів відмовно, кажучи: "Про журнал я і не помишляю...". Шевченко занотував це в своєму щоденнику 17 грудня 1857 р. такими...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Іван Раковський та його органи
За нової редакції "Зоря Галицька" вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Цензура і "Киевская Старина"
Великих труднощів і турбот зазнала "Киевская Старина" віл цензури. За час свого існування довелося їй мати діло не тільки з місцевою, а також і з...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Припинення "Основи"
Проіснувала "Основа" неповних два роки. З десятою книжкою другого річника (1862) вона перестала виходити. Склалася думка, що до припинення журналу...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Діло"
Стається так, що єдиним громадсько-політичним органом мало залишитися на західноукраїнських землях "Слово". Здавалося вже, що для його діяльності...
-
Історія української преси - Животко А. П. - С. Шехович і "Семейная Библіотека"
За нової редакції "Зоря Галицька" вже з першого ж (48) числа як програмовим напрямком, так і мовою, стала на народний український грунт. Зворот цей...
-
А тим часом наступили події, що характеризуються спробою українсько-польської угоди на фунті громадсько-політичного життя Галичини. Органом цієї спроби...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Співробітники. Зміст "Основи"
Серед співробітників "Основи" в першу чергу треба згадати М. Костомарова (Ієремія Галка), професора і ректора Київського університету М. Максимовича,...
-
Не в ліпшому стані була в цей період справа періодичних українських видань і на західноукраїнських землях. З часів створення так званого Руського...
-
Програма молодої української журналістики в час її народження, дивлячись на хронікарський зміст, іде вдвох напрямках. Один з них - науково-літературний...
-
Історія української преси - Животко А. П. - "Нова Ера" та її органи
Шал а вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис "Русь"
Тим часом до неприхильних народовецькому руху настроїв почали прилучатися виразні полонізаційні спроби. Йшли вони під протекторатом творця колонізаційної...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
"Не было, нет и быть не может", - так 1863 р. сформульовано було міністром Валуєвим ставлення російського уряду до української мови. Тоді ж видано було...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Зміст і співробітники "Киевской Старины"
Бовший час доводилося "Киевской Старине" перемагати тяжку матеріальну скруту. Кілька разів стояла вона перед небезпекою припинення і лише завдяки...
-
Історія української преси - Животко А. П. - Чужинці й "Основа". Журналістика. Суспільство
Як же зустріло "Основу" українське суспільство? Довідуємося про це в першу чергу з самих сторінок "Основи". Редакція повідомляє, що на оповістку про...
Історія української преси - Животко А. П. - "Громадський Друг" та його спадкоємці. Збірник "Дзвін" і "Молот". Нездійснений часопис "Основа"