Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Активне поширення п'ятдесятництва в Україні

Особливості п'ятдесятництва

П'ятдесятництво - одна з порівняно молодих, що динамічно розвивається, течій протестантизму, яке виникло в США на рубежі XIX-XX ст. Це найбільш типовий харизматичний напрям у сучасному християнстві, для котрого головною є ідея безпосереднього інтуїтивного спілкування віруючих з Богом внаслідок хрещення Святим Духом, після чого вони одержують особливі духовні дари - харизми (від грец. charisma - дар).

Засновується п'ятдесятницьке вчення на новозаповітному сюжеті про зішестя на апостолів-учнів Ісуса Христа Святого Духа. (Діян. 2:1-4). Зовнішньою ознакою хрещення Святим Духом віруючі визнають, як правило, глосолалію (від грец. glossa - незрозуміле слово і 1alien - говорити), тобто розмову з Богом незнайомою мовою. Характерною особливістю п'ятдесятницва, що приваблює більшість віруючих, є можливість спілкування з Богом саме з допомогою Святого Духа. В офіційних документах перша згадка про п'ят десятників датується 1886 р. (США), яких було зареєстровано в штаті Кароліна 1889 р. під назвою Церква Божа. Із самого початку в п'ятдесятництві не було строгої централізації, єдиних принципів віровчення, культу (відомо, що серед його течій досі немає єдиної думки щодо глоссолалії, ролі Святого Духа в справі спасіння тощо). Поділяючи загальну концепцію хрещення. Святим Духом і про дари Святого Духа, кожна з течій привносить у догматичну систему свої доповнення - залежно від віровчень, які сповідувалися раніше, від місцевих умов, запропонованих їхніми попередниками. Це позначилося на всьому п'ятдесятницькому русі. Від початку зародження воно виявилося роздрібленим. У ньому немає єдиного міжнародного центру.

Після Першої світової війни діяльність п'ятдесятників вийшла за межі США. 1921 р. в Голландії скликається перший Всесвітній конгрес п'ятдесятників, який формує організаційне ядро під назвою Всесвітній союз християн євангельської віри (ВСЄХВ). У США та інших країнах виникли такі напрями п'ятдесятництва: Міжнародна асамблея Божа, Об'єднана п'ятдесятницька церква, Церква Божа, П'ятдесятницька асамблея світу, Міжнародна церква істинного Євангелія та ін.

Активне поширення п'ятдесятництва в Україні

Припадає на 20-ті роки, причому цей процес відбувався майже одночасно на заході й півдні. Західноукраїнські землі, як відомо, перебували під владою Польщі. Населення тут раніше, ніж в інших регіонах України, познайомилося з п'ятде-сятницьким вченням, зокрема з його течією християн віри євангельської (ХВЄ). Початок руху пов'язаний з іменами таких жителів с. Биківці на Тернопільщині, як Порфирій Ільчук, Йосип Антонюк, Трохим Нагірний. Ще в 1911 р. разом з односельцями вони виїхали на заробітки до СІЛА. Там вступили до церкви п'ятдесятників. Після закінчення біблійної школи вони, в кінці 1919 р., повернулися до рідного села, де розгорнули проповідницьку діяльність. Невдовзі в Биківцях виникає п'ятдесятницька громада. А в 1923 р. подібна громада засновується і в м. Крем"янці. Тут у травні 1924 р. під керівництвом І. Гериса проведено І з'їзд п'ятдесятників. На ньому прийнято статут, вироблено правила внутрішньоцерковного життя, визначено догматику, намічено план роботи. В 1928 р. в Крем'янці на II з'їзді п'ятдесятників засновано Союз церков п'ятдесятників.

З метою подальшої євангелізації слов'янських народів Американська асамблея Божа у червні 1928 р. утворила спеціальну Східноєвропейську місію. З її організацією, а також з відкриттям у Гданську (Польща) біблійної школи, а згодом і біблійного інституту з підготовки п'ятдесятницьких кадрів проповідь нового віровчення на західноукраїнських землях пожвавилася.

Найбільше прихильників християн віри євангельської було на Золочівщині. В1928-1929 рр. водне хрещення прийняло багато жителів сіл Ушковичі, Острівчик Пильний, Жабокряки та ін. Звідси духовне пробудження поширилося й на інші села Львівщини. У 1934 р. в с. Сілко-Божеківське відбувся окружний з'їзд ХВЄ, на якому обговорювалися питання про єдність громад і всіх віруючих. Було обрано Підгаєцький окружний комітет, головою його став активний проповідник М. Бобик. Під опікуванням М. Бобика в с. Сілко-Божеківське ще 1933 р. збудовано великий молитовний будинок, де відбувалися окружні з'їзди, працювали біблійні курси, проводилися євангелізаційні навчання.

На початку 20-х років на Волині виникають громади євангельських християн у дусі апостолів. Ініціатором створення їх став М. Смородін, котрий після громадянської війни емігрував з Росії до Польщі. Першим проповідником християн віри євангельської на Волині став Т. Ярмолюк. Завдяки йому та іншим до 1925 р. в багатьох селах, а також у м. Ківерці виникають церкви й окремі групи віруючих. У травні 1929 р. в с. Стара Чолниця відбувся І об'єднавчий з'їзд п'ятдесятників, на якому українські, польські, російські та німецькі церкви регіону утворили єдиний союз під назвою Союз ХВЄ у Польщі. Його головою до початку Другої світової війни був А. Бергольц. Усередині 30-х років союз налічував до 500 громад, що об'єднували майже 18 тисяч віруючих. У подальшому об'єднані з'їзди ХВЄ проводилися регулярно.

У цей час Союз ХВЄ в Польщі почав випускати чимало періодичних видань та іншої літератури: в 1929 р. журнал "Прийдет примиритель" російською мовою (редактор Г. Шмідт), в 1936-1939 рр. - в Крем'янці журнал "Євангельський голос" (редактор М. Вербицький) та ін. Усі вони відіграли значну роль у зміцненні п'ятдесятницького руху на західноукраїнських землях.

Оскільки в 1939-1940 рр. ці території, а також Прибалтика опинилися в складі Радянського Союзу, то п'ятдесятни-ки перейменували свій союз. Він став називатися Союз ХВЄ Західної України, Білорусії і Литовської РСР.

На Волині в 20-х роках виникли релігійні течії і місцевого формування - мурашківці, леонтіївці та ін. Вони були, з одного боку, реакцією місцевого населення на соціальну несправедливість, а з іншого, - спробою переосмислення протестантського віровчення. Найпоширеніші серед них - послідовники І. Мурашка. Вони намагалися встановити нові обрядодії, суть яких полягала в зніманні з тіла віруючих так званих печаток. Мурашко вирізував бритвою на тілі шматочки шкіри, а кров, що витікала з рани, збиралася в пляшку. Називаючи цю кров кров'ю Христа, частину змішували з вином, а частину з водою. Потім цією сумішшю причащалися й обливалися ті, хто приймав нову віру. Згодом, після перебування в США, Мурашко знову повертається за завданням одного з п'ятдесятницьких центрів на Волинь, де започаткував п'ятдесятницький напрям християн Сіону.

Схожі статті




Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Активне поширення п'ятдесятництва в Україні

Предыдущая | Следующая