Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 14.3. Політика формування власних фінансових ресурсів підприємства

Політика формування власних фінансових ресурсів спрямована на забезпечення самофінансування підприємства і містить такі етапи:

1. Аналіз утворення і використання власних фінансових ресурсів у попередньому періоді.

2. Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.

3. Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел.

4. Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

5. Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел утворення власних фінансових ресурсів.

Перший етап.

Метою аналізу формування власних фінансових ресурсів у базовому періоді є визначення фінансового потенціалу для майбутнього розвитку підприємства.

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але й відносними показниками, до числа яких входить система показників рентабельності.

Оцінюючи динаміку основних показників, необхідно зіставити темпи їх зміни. Оптимальним вважається таке співвідношення:

Де Р", Т°р, Твк, ТА - відповідно темпи зростання валового прибутку, обсягу реалізації, власного капіталу, суми активів (капіталу), %.

Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву "золоте правило економіки підприємства"1. Проте в практичній діяльності підприємства досить часто відступають від цього правила. До причин виникнення відхилень належать: використання капіталу у сфері освоєння нових технологій виробництва, модернізації і реконструкції діючих підприємств. На рис. 14.8 подано поквартальну динаміку темпів зростання показників валового прибутку, обсягу реалізації, власного капіталу і сукупного капіталу (активів) на ВАТ "Олімпія" у2001-2003 рр. (розрахунок здійснюється на підставі табл. 14.1,14.2).

На ВАТ "Олімпія" оптимальне співвідношення темпів зростання (до попереднього кварталу, %) аналізованих показників спостерігалося в другому і третьому кварталах 2002 р.:

209.3 > 127,5 > 107,1 > 102,2 > 100% і

209.4 > 141,9 > 121,4 > 100,3 > 100% відповідно.

Це пов'язано з тим, що на початку 2002 р. був залучений довгостроковий кредит терміном на п'ять років, що дозволило більш ефективно використовувати фінансові ресурси і збільшити сукупний капітал. Кошти, спрямовані на розширене відтворення, дозволили у два рази збільшити валовий і чистий доход, досягти показника 4,4 млн грн за третій квартал 2002 р.

динаміка темпів зростання показників

Рис. 14.8. Динаміка темпів зростання показників "золотого правила економіки підприємства" на ВАТ "Олімпія" у 2001-2003 рр.

Другий етап.

Визначається загальна потреба у власних фінансових ресурсах на майбутній період. Її - встановлюють за формулою:

Де Пдо,, - загальна потреба у власних фінансових ресурсах у майбутньому періоді;

Пк-загальна потреба в капіталі на кінець прогнозного періоду;

Увк - питома вага власного капіталу в загальній його сумі на кінець прогнозного періоду, частки од.;

ВКт - сума власного капіталу на початок періоду;

ЧПП - сума чистого прибутку, що спрямовується на споживання в прогнозному періоді.

Розрахункова величина включає необхідну суму власних фінансових ресурсів, утворених за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Третій етап.

Оцінку залучення власного капіталу з різних джерел здійснюють у розрізі окремих його елементів (акціонерного капіталу, нерозподіленого прибутку тощо). Результати такої оцінки є основою для прийняття управлінських рішень щодо вибору альтернативних джерел формування власних фінансових ресурсів, що забезпечують приріст власного капіталу.

Четвертий етап.

Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Основними внутрішніми джерелами є: чистий прибуток і амортизаційні відрахування. Тому на окремих етапах життєвого циклу виникає потреба в максимізації як амортизаційних відрахувань, так і чистого прибутку.

Де АВ і ЧП - прогнозовані обсяги амортизаційних відрахувань і чистого прибутку;

^ВФРтах, - максимальна сума власних фінансових ресурсів, утворених за рахунок власних джерел.

Обсяг залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел (ВФР]ов) покликаний покрити дефіцит частини, що залишилася, яку не вдалося сформувати за рахунок внутрішніх джерел. Розрахунок здійснюється за формулою:

Де ЗП^р - загальна потреба в джерелах фінансування в прогнозному періоді;

ДВФР^- обсяг власних фінансових ресурсів, що накреслюються до залучення за рахунок внутрішніх джерел.

До зовнішніх фінансових джерел належать: залучення додаткового пайового капіталу, додаткова емісія акцій тощо.

П'ятий етап.

Процес оптимізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел утворення власних фінансових ресурсів базується на таких критеріях:

- мінімізація сукупної вартості залучення власних фінансових ресурсів;

- збереження управління підприємством початковими засновниками.

Ефективність розробленої політики формування власних фінансових ресурсів можна оцінити за допомогою коефіцієнта стійкого економічного зростання (КСЕЗ):

Де - сума дивідендів, виплачувана акціонерам; ВК - середня за період вартість власного капіталу;

Чп-^д - реінвестований чистий прибуток. Успішна реалізація політики формування власних фінансових ресурсів забезпечує:

- максимізацію прибутку з урахуванням допустимого рівня фінансового ризику;

- формування раціональної структури використання чистого прибутку на виплату дивідендів і розвиток виробництва;

- розробку на підприємстві ефективної амортизаційної політики;

- формування раціональної емісійної політики або залучення додаткового пайового капіталу.

Найважливіше місце в дослідженні загальних результатів діяльності підприємства займає аналіз рентабельності власного капіталу. Вона визначається множиною різних параметрів. По-перше, на неї впливає ефективність використання активів для забезпечення процесу реалізації продукції. По-друге, рентабельність власного капіталу відображає ефективність, з якою обсяг продажів (виручка від реалізації) перетворюється в чистий прибуток, тобто вона відображає норму прибутку. По-третє, рентабельність власного капіталу залежить від ступеня використання кредитного важеля (або, інакше кажучи, від боргового навантаження), тобто від співвідношення величини позикового капіталу і балансової вартості власного капіталу. Таким чином, до складу показників рентабельності власного капіталу включають:

Де Рт~ рентабельність власного капіталу за розрахунковий період, %;

ЧП-чистий прибуток за розрахунковий період; ВК - середня за розрахунковий період вартість власного капіталу;

Р - рентабельність активів, %;

Середня за розрахунковий період величина акціонерного капіталу;

Рдр. чп - рентабельність реалізації за чистим прибутком, %; ВР - виручка від реалізації за розрахунковий період; рврлл~ рентабельність реалізації за валовим прибутком, %; В/7 - валовий прибуток за розрахунковий період. На рис. 14.9 подано квартальні значення показників рентабельності ВАТ "Олімпія" у 2001-2003 рр. Рентабельність чистих активів і власних активів не обчислювалася через відсутність останніх (див. рис. 14.4).

динаміка показників рентабельності ват

Рис 14.9. Динаміка показників рентабельності ВАТ "Олімпія" у 2001-2003 рр.

Для оцінки рентабельності власного капіталу і факторів, що вплинули на її розмір у звітному періоді порівняно з базисним, використовують трифакторну модель Дюпона:

Наведена формула дозволяє встановити, які фактори найбільшою мірою вплинули на коливання рентабельності власного капіталу, і виявити причини такої зміни:

- коливання рентабельності продажів (ЧПіВР):

- коливання оборотності активів (вРМ);

- коливання структури капіталу (АІСК); - спільний вплив зазначених чинників.

Для оцінки впливу перелічених вище показників на рентабельність власного капіталу використовувалися: метод ланцюгових підстановок та інтегральний метод аналізу (рис. 14.10). Застосування детермінованих факторних методів дозволило оцінити внесок кожного аналізованого фактора в зміну рентабельності власного капіталу і зробити однозначні і науково обгрунтовані оцінки впливу факторів на результуючий показник.

Інтегральний метод оцінки базується на формулі (14.13), або у = х o х, * х3. Для розрахунку впливу чинників на результуючий показник використовується така модель:

При оцінці методом ланцюгових підстановок використовувалася така послідовність заміни елементів: рентабельність реалізації за чистим прибутком, коефіцієнт обіговості активів, коефіцієнт структури капіталу.

Максимальний і негативний, і позитивний вплив на зміну рентабельності власного капіталу справляла зміна рентабельності продажів, розрахованої за чистим прибутком. Другим за важливістю показником, сила впливу якого в більшості періодів була позитивною, був коефіцієнт обіговості активів. Зміна структури капіталу впливала незначно, і в основному негативно, на рентабельність власного капіталу ВАТ "Олімпія".

діаграма оцінки впливу показників трифакторної моделі дюпона на поквартальну зміну рентабельності власного капіталу ват

Рис. 14.10. Діаграма оцінки впливу показників трифакторної моделі Дюпона на поквартальну зміну рентабельності власного капіталу ВАТ "Олімпія" (2001-2003 рр

Схожі статті




Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - 14.3. Політика формування власних фінансових ресурсів підприємства

Предыдущая | Следующая