Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.3.2.3. "Апарат" як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П. В. Копніним

На згаданому розрізненні варто спинитися докладніше, оскільки нині терміни "система категорій" і "категоріальний апарат'' розглядаються вченими, що працюють у галузі філософії історії, переважно як тотожні, взаємозамінні. Певний сенс у такому ототожненні, безперечно, є: зазначені поняття справді тісно пов'язані між собою, а за рядом змістових характеристик збігаються прямо та безпосередньо. Крім того, ототожнення категоріального апарату філософії історії з її системою категорій значною мірою пояснюється, напевне, ще й тією парадоксальною обставиною, що поняття "категоріальний апарат філософії історії" спеціально у нашій літературі досі не досліджувалося, хоча цей апарат фактично розробляється і використовується протягом усього часу історичного розвитку філософсько-історичної думки.

6.3.2.1. Категоріальний апарат філософії історії: онтологічний і понятійний виміри

Щоб з'ясувати причини виникнення такого парадоксу й усунути його, необхідно виявити відмінність між самим категоріальним апаратом як категоріальною характеристикою предметного змісту філософії історії, способом членування цього змісту і поняттям "категоріальний апарат філософії історії", за допомогою якого відображаються, усвідомлюються та фіксуються особливості категоріального апарату як характеристики чи способу членування предметного змісту філософії історії.

У своєму предметному аспекті - як спосіб членування предметного змісту - категоріальний апарат філософії історії може формуватися, вдосконалюватися і застосовуватися вченими, так би мовити, "інстинктоподібно", залишаючись, за висловом Гегеля, "поза спиною" їхньої свідомості. Вживання ж категоріального апарату філософії історії у понятійній формі і свідома розробка поняття про цей апарат має однією з важливих передумов введення відповідного терміна і визначення того змісту, який може бути адекватно відображений за допомогою зазначеного терміна.

6.3.2.2. Філософсько-історичний категоріальний апарат: період термінологічного оформлення

Аналіз фахової літератури переконує, що нині категоріальний апарат філософії історії переживає період своєрідного термінологічного оформлення. У категоріальних розробках, таких популярних у наш час, частота вживаності терміна "категоріальний апарат" зростає останніми роками досить помітно. Однак здебільшого спостерігається саме лише термінологічне вживання, оскільки зміст поняття "категоріальний апарат філософії історії", як і раніше, у вітчизняній (та й у зарубіжній) літературі не тільки не проаналізований спеціально, а навіть чітко не окреслений за обсягом. Тому, набуваючи дедалі більшого поширення у науковому обігу, термін "категоріальній апарат філософії історії" все ще не набув своєї предметної специфіки і залишається нерозрізненим щодо поняття "система категорій філософії історії". Зрозуміло, що такий стан справ навряд чи можна визнати задовільним, оскільки це призводить до спорадичного, не завжди обгрунтованого і, нарешті, до неоднозначного використання означеного терміна.

Отже, назріла потреба глибшого розуміння поняття "категоріальний апарат філософії історії'" і, зокрема, усвідомлення його відмінності від поняття "система категорій філософії історії".

6.3.2.3. "Апарат" як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П. В. Копніним

Чи не першим із дослідників, хто запровадив і почав свідомо і цілеспрямовано використовувати термін "апарат" для характеристики пізнавальних засобів, був видатний український філософ Павло Васильович Копнін.

Спочатку в одній із своїх перших великих праць "Діалектика як логіка" він вживає цей термін лише стосовно традиційної формальної логіки64. Показово, що тут питання про розвиток формальної логіки він ставить передусім як проблему вирішення конфлікту, що виник між сучасним рівнем природознавства і апаратом класичної, традиційної логіки, шляхом створення нового апарату формальної логіки. Завдання ж розробки діалектики як логіки пов'язуються в цей час П. В. Копніним не з розробкою відповідного апарату, а з аналізом змісту та особливостей утворення й розвитку окремих філософських категорій та їх системи в цілому. Діалектика у значенні логіки розглядається передусім у її змістовому, а не функціональному вимірі. Охарактеризована з цих позицій діалектика, як зазначає П. В. Копнін, постає такою, що містить у собі множину різних законів і понять, категорій, що їх виражають (кількість і якість; заперечення заперечення; єдність і боротьба протилежностей; зміст і форма; сутність і явище; причина і наслідок тощо). Всі закони та категорії діалектики утворюють при цьому органічну цілісність, об'єднуючись ідеєю розвитку; відповідно ці закони та категорії виражають окремі сторони, процеси і форми розвитку65. Термін же "апарат" стосовно діалектичної логіки Копніним тут не вживається, він лише акцентує необхідність змістової розробки діалектики як логіки, стану й перспектив дослідження її проблематики, з'ясування своєрідності загальнофілософських категорій як основних структурних одиниць її змісту, специфічності її концептуальної природи, шляхів і засобів створення системи її категорій66.

Схожі статті




Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.3.2.3. "Апарат" як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П. В. Копніним

Предыдущая | Следующая