Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.3. Категоріальний апарат філософії історії

Системогенез філософсько-історичних категорій аж ніяк не закінчується з етапом виникнення і формування системи категорій філософії історії. Він є однією з атрибутивних характеристик пізнавального руху в царині філософії історії на всіх етапах ії розвитку.

6.3.1. Системогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорій

Системогенез - це тільки один бік поступальних змін категоріального ладу філософії історії. Коли йдеться про системогенез, то увага акцентується на виокремленні, змістовому наповненні, конституюванні, структуруванні та розвитку системи категорій філософії історії як певної цілісності. Якщо ж говорити про функціонування цієї системи чи окремих категорій, що її складають, то воно при розгляді системогенезу залишається в тіні, на другому плані. Цей другий план стає першим у тому випадку, коли системогенез розглядається не як щось самодостатнє, а сама система категорій - не як мета пізнавального руху, а його основа і засіб. За такого підходу коректніше вже говорити не про систему категорій філософії історії, а про її категоріальний апарат.

6.3.1.1. Співвідношення вірогідного та гіпотетичного знання в ході розвитку системи філософсько-історичних категорій

Розглядаючи проблеми дальшої розробки й ефективного методологічного застосування категоріальної системи філософи історії, можна умовно поділити матеріал, що систематизується у наукових працях, довідниках та енциклопедіях, підручниках, навчальних посібниках і програмах з філософії історії, на дві частини. Першу становитиме своєрідне ядро: сума визначених, усталених положень про категорії філософії історії - положень, правильність яких визнають усі дослідники. Як система знань, ці положення викладаються у відповідних публікаціях довідкового характеру, підручниках, посібниках і навчальних програмах. Другу частину становлять ті положення про категорії, категоріальні структури і систему категорій філософії історії загалом, які виведені вченими в ході дослідження нових або ж лише поставлених проблем, вирішення яких ще триває. Такі положення часто-густо бувають ще гіпотетичними, тлумачаться неоднозначно і можуть використовуватися у різних смислових контекстах, утворюючи предмет наукових дискусій.

На перший погляд, вдосконалення категоріальної системи філософії історії передбачає елімінацію положень другої групи або перетворення їх у достовірні положення і занесення до першої групи. Проте такий підхід був би дещо спрощеним, бо перехід положень з другої групи в першу відбувається поступово, в міру численних "перевірок на істинність", в ході яких одні з них відсіваються як хибні, а інші отримують необхідне обгрунтування і набувають статусу достовірних, з класу гіпотетичних поступово інтегруються в уже існуючу теоретичну систему філософії історії. Сам же клас гіпотетичних положень - неусувний. Адже в ході інтегрування виникають нові гіпотетичні положення, що теж потребують інтеграції в систему достовірного знання. При їх інтеграції знову виникатимуть гіпотетичні положення і т. д. У цьому - одна з рушійних сил безупинного прогресу філософсько-історичного пізнання поступу людського суспільства загалом і тієї множини макроіндивідів історії (цивілізацій, культур, формацій, конкретних суспільств тощо), що становить всесвітню історію в цілому.

6.3.1.2. Розвиток системи філософсько-історичних категорій як подолання суперечності

Як бачимо, і з цього погляду спроби окремих дослідників "спочатку" створити якусь "завершену" категоріальну систему філософії історії, що містила б лише вірогідні положення і експлікувала б усі зв'язки між категоріями, а "вже потім" реалізувати методологічну функцію такої системи, є необгрунтованими і неперспективними. Суперечність (знання про навколишній світ не має характеру системи і водночас мусить бути такою системою) розв'язується, як слушно пише М. О. Булатов, так, що всезагальна система філософських категорій виступає як ідеал, а системи, що виникають, не можуть бути абсолютними, хоча й містять у собі елементи абсолютної істини, що збагачуються у процесі пізнання65.

Наведена характеристика розвитку загальнофілософських категоріальних систем важлива і для з'ясування тенденцій прогресивної зміни категорій філософії історії. Більше того. Ця характеристика сприяє чіткішому і глибшому розумінню не тільки спільних, а й специфічних рис категоріального апарату філософії історії порівняно з його ж системою категорій. Адже саме те, що загальна система філософських категорій (категорій філософії історії) виступає для дослідників як пізнавальний ідеал, і становить одну з істотних відмінностей поняття "система категорій" від поняття "категоріальний апарат".

Схожі статті




Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.3. Категоріальний апарат філософії історії

Предыдущая | Следующая