Економіка підприємства - Іванілов О. С. - 24.5. Показники собівартості виготовленої продукції

Важливий узагальнюючий показник собівартості виготовленої продукції - витрати на гривню товарної продукції - дуже універсальний, тому що може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва та наочно показує прямий зв'язок між собівартістю й прибутком. На його рівень впливають об'єктивні та суб'єктивні, зовнішні та внутрішні фактори. Обчислюється він як відношення загальної суми витрат на виробництво й реалізацію продукції до вартості виробленої товарної продукції в діючих цінах. Цей показник можна використовувати для розрахунку витрат на 1 грн товарної продукції в базовому та плановому році:

А) базовий рік

Де Вб - витрати на 1 грн товарної продукції;

Сб - собівартість товарної продукції;

Об - обсяг товарної продукції.

Б) плановий рік

Де Впл - витрати на 1 грн товарної продукції;

Спл - собівартість товарної продукції;

Опл - обсяг товарної продукції.

Також розраховують відсоток зниження витрат на 1 грн товарної продукції:

Де Пзи - відсоток зниження витрат на 1 грн товарної продукції.

Серед важливих показників, що характеризують собівартість продукції, можна виокремити такі:

Вихідна собівартість товарної продукції в плановому році:

Де Свих - вихідна собівартість товарної продукції в плановому році

Планова собівартість продукції:

Де Свих - сума економії витрат з усіх техніко-економічних факторів.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу частку у її структурі:

А) зниження собівартості продукції (см, грн) унаслідок зменшення витрат на матеріали та сировину можна розрахувати за такою формулою:

Де Н1 - норма витрат матеріалів до здійснення заходу;

Н2 - норма витрат матеріалів після здійснення заходу;

Цод - ціна одиниці матеріального ресурсу;

О - обсяг випуску продукції після здійснення заходу.

Для розрахунку цього показника можна застосовувати індексний метод (См, %), який може вплинути на всі чинники:

Де Ім - індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;

Іц - індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;

Пм - частка матеріальних витрат у собівартості продукції;

Б) зниження собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці (Сп, %), що має місце лише при випередженні цим показником темпів зростання заробітної плати, або зниженні трудомісткості виготовлення продукції (Ст, грн). розрахунок проводиться за такою формулою:

Де Т - трудомісткість одиниці продукції до здійснення заходу;

Тс1 - ссрсдньогодинна тарифна ставка робітників до здійснення заходу;

ТС2 - серсдньогодинна тарифна ставка робітників після здійснення заходу;

Пд. з/п - середній відсоток додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

Пв. з/п - встановлений процент відрахувань на соціальні заходи.

Для розрахунку зростання продуктивності праці застосовують індексний метод:

Де Іс. а/п - індекс зростання середньої заробітної плати;

Ір. п/п - індекс зростання продуктивності праці;

Пз/п - частка заробітної плати в собівартості продукції;

В) зниження собівартості продукції (Су-п, грн) унаслідок зміни структури й обсягу продукції, що спричинює зниження умовно-постійних витрат, можна розрахувати за такою формулою:

Де ΔОпл - приріст обсягу випуску продукції у плановому ропі;

Ву-п - сума умовно-постійних витрат у базовому році.

Для розрахунку цього показника можна застосовувати індексний метод (Су-п, %):

Де Іу-п - індекс зростання умовно-постійних витрат;

Іо - індекс зростання обсягу виробництва;

Пу-п - частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції.

Скорочення довготривалості виробництва спричинює зменшення непрямих витрат (Сл) на величину:

Де Кт - частина умовно-змінної (залежної від тривалості виробництва) складової накладних витрат;

Нн. в - величина непрямих витрат у відсотках до собівартості продукції;

Тпл. - планова тривалість виробництва;

Тб. р - тривалість виробництва в базисному періоді. Зростання виробітки робітників порівняно з виробітком у базисному періоді зменшить непрямі витрати на величину (Св):

Де Кв - коефіцієнт, за яким визначають частку непрямих витрат, що залежать від виробітку;

Впл - середній виробіток одного робітника за планом;

Вб. р - середній виробіток одного робітника в базисному періоді.

Зниження рівня непрямих витрат від зменшення частки основної заробітної плати робітників (Сз) можна знайти за такою формулою:

Де Кз - коефіцієнт, за яким визначають частку непрямих витрат, що залежать від частки основної заробітної плати;

Зпл - частка основної заробітної плати за планом;

Зб. р - частка основної заробітної плати в базисному періоді.

Коефіцієнти Кт, Кв, Кз що входять до складу трьох останніх формул, визначаються для кожного підприємства, виходячи з його особливостей. Орієнтовно можна прийняти Кт = 50 %, Кв = 16 %, Кз = 22 % від загального добутку непрямих витрат.

На підприємстві можуть застосовуватися й інші заходи щодо зниження собівартості продукції, наприклад, за рахунок підвищення рівня механізації робіт, зниження частки запасів тощо.

Схожі статті




Економіка підприємства - Іванілов О. С. - 24.5. Показники собівартості виготовленої продукції

Предыдущая | Следующая