Економіка підприємства - Гринчуцький В. І. - 14.2. Потоковий метод організації виробництва

Потокове виробництво - форма організації виробництва, заснована на ритмічній повторюваності часу виконання основних і допоміжних операцій на спеціалізованих робочих місцях, розміщених по ходу протікання технологічного процесу.

Потоковий метод характеризується:

O скороченням номенклатури продукції, яка випускається, до мінімуму;

O розчленовуванням виробничого процесу на операції;

O спеціалізацією робочих місць на виконання певних операцій;

O паралельним виконанням операцій на всіх робочих місцях у потоці;

O розміщенням устаткування за ходом технологічного процесу;

O високим рівнем безперервності виробничого процесу на основі забезпечення рівності або кратності тривалості виконання операцій такту потоку;

O наявністю спеціального між операційного транспорту для передачі предметів праці від операції до операції.

Структурною одиницею потокового виробництва є потокова лінія. Потокова лінія - це сукупність робочих місць, розташованих за ходом технологічного процесу, призначених для виконання закріплених за ними технологічних операцій і пов'язаних між собою спеціальними видами між операційних транспортних засобів. Найбільшого поширення потокові методи отримали в легкій і харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці, інших галузях. Потокові лінії, що існують у промисловості, різноманітні.

Для потокового методу виробництва використовуються такі нормативи: такт, ритм потокової лінії, крок конвеєра, загальна довжина і швидкість руху потокової лінії.

Такт потокової лінії (г) - інтервал часу між послідовним випуском двох деталей або виробів:

Підставимо у формулу умовні дані і виконаємо відповідні розрахунки:

У випадку безперервно-потокового виробництва слід обов'язково дотримуватися принципу синхронізації. Принцип синхронізації полягає в тому, що час виконання кожної операції (t) повинен бути рівний розрахунковому такту потокової лінії (r = 5). Це досягається розрахунком кількості робочих місць на кожній операції. Якщо тривалість операції рівна або менша часу такту, то кількість робочих місць і одиниць устаткування рівне кількості операцій. Якщо тривалість операції більша часу такту, то необхідно декілька робочих місць для синхронізації. Кількість робочих місць на кожній операції (РМ) визначається діленням штучного часу (t) на час такту (r):

Штучний час - це час, необхідний для виконання всіх трудових прийомів за кожною окремою операцією.

Ритм потокової лінії (R) - це час, обернений такту. Ритм характеризує кількість виробів, які випускаються за одиницю часу:

Проведемо розрахунки: R = 1 : 1/12 = 12 вир./год. Відзначимо, що при визначенні ритму потокової лінії необхідні однакові величини. Слід хвилини перевести в години (5 хв. = 1/12 год.), інакше розрахунок буде неправильний. Або ж за одиницю приймати 1 год. = 60 хв. Тоді R = 60/5 = 12 вир./год.

Крок конвеєра (l) - це відстань між центрами двох суміжних робочих місць. Візьмемо умовно / = 6 м.

Загальна довжина потокової лінії конвеєра залежить від кроку і кількості робочих місць:

Швидкість руху потокової лінії (о) залежить від кроку конвеєра і такту потокової лінії, вимірюється в м/хв.:

Економічна ефективність потокового методу забезпечується реалізацією всіх принципів організації виробництва: спеціалізації, безперервності, пропорційності, паралельності, прямо точності і ритмічності. Недоліки потокової організації виробництва:

O до основних вимог при виборі продукції для виготовлення потоковим методом належать відпрацьованість і відносна стабільність їхніх конструкцій, великі масштаби виробництва, що не завжди відповідає потребам ринку;

O використання конвеєрних ліній транспортувань збільшує транспортний заділ (незавершене виробництво) і затрудняє передачу інформації про якість продукції на інші робочі місця й дільниці;

O монотонність праці на потокових лініях знижує матеріальну зацікавленість робітників і сприяє збільшенню плинності кадрів.

Заходи щодо вдосконалення потокових методів:

O організація роботи в разі змінних протягом дня такті й швидкості потокової лінії;

O переведення робітників протягом зміни з однієї операції на іншу;

O застосування багатоопераційних машин, які потребують регулярного переключення уваги робітників на різні процеси;

O заходи матеріального стимулювання;

O впровадження агрегатно-групових методів організації виробничого процесу, потокових ліній з вільним ритмом.

Основним напрямом підвищення економічної ефективності потокового виробництва є впровадження напівавтоматичних і автоматичних потокових ліній, застосування роботів та автоматичних маніпуляторів для виконання монотонних операцій.

Схожі статті




Економіка підприємства - Гринчуцький В. І. - 14.2. Потоковий метод організації виробництва

Предыдущая | Следующая