Екологія - Васюкова Г. Т. - 5.2.3. Ноосфера на початку XXI століття: прогнози і реалії

У книзі "Наукова думка як планетне явище" В. І. Вернадський аналізує геологічну історію Землі і стверджує, що спостерігається перехід біосфери в новий стан - у ноосферу під дією нової геологічної сили, наукової думки людства. Однак, у працях Вернадського немає закінченого і несуперечливого тлумачення сутності матеріальної ноосфери як перетвореної біосфери.

Отже, що ж таке ноосфера: утопія чи реальна стратегія виживання? Праці В. І. Вернадського дозволяють більш обгрунтовано відповісти на поставлене запитання, оскільки в них зазначений ряд конкретних умов, необхідних для становлення й існування ноосфери. Перелічимо ці умови, розкидані по сторінках книги "Наукова думка як планетне явище" і в інших публікаціях В. І. Вернадського:

Заселення людиною всієї планети.

Різке перетворення засобів зв'язку й обміну між країнами.

Посилення зв'язків, у тому числі політичних, між усіма країнами Землі.

Початок переваги геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що протікають у біосфері.

Розширення меж біосфери і вихід у космос.

Відкриття нових джерел енергії.

Рівність людей усіх рас і релігій.

Збільшення ролі народних масу вирішенні питань зовнішньої і внутрішньої політики.

Незалежність наукової думки і наукового пошуку від релігійних, філософських і політичних тисків і створення в державному ладі умов, сприятливих для вільної наукової думки.

Продумана система народного устрою і підйом добробуту трудящих. Створення реальної можливості не допустити недоїдання і голоду, убогості і надзвичайно послабити хвороби.

Розумне перетворення первинної природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити всі матеріальні, естетичні і духовні потреби чисельно зростаючого населення.

Виключення воєн з життя суспільства.

Простежимо, наскільки виконуються ці умови в сучасному світі і зупинимося більш докладно на деяких з них.

Заселення людиною всієї планети.

Ця умова виконана. На Землі не залишилося місць, де не ступала б нога людини. Вона обгрунтувалася навіть в Антарктиді.

Різке перетворення засобів зв'язку й обміну між країнами.

Ця умова також може вважатися виконаною. За допомогою радіо і телебачення ми моментально довідуємося про події в будь-якій точці Земної кулі. Засоби комунікації постійно удосконалюються, прискорюються, з'являються такі можливості, про які недавно важко було мріяти. І тут не можна не згадати пророчих слів Вернадського: "Цей процес - повного заселення біосфери людиною - зумовлений ходом історії, нерозривно пов'язаний зі швидкістю відносин, з успіхами техніки пересування, з можливістю миттєвої передачі думки, її одночасного обговорення на всій планеті."

Ріст і розвиток мережі Internet, удосконалювання обчислювальної і комунікаційної техніки йде зараз подібно тому, як йде розмноження й еволюція живих організмів. На це у свій час звернув увагу ВЛ. Вернадський: "Зі швидкістю, порівнянною з швидкістю розмноження, що виражається геометричною прогресією у ході часу, створюється цим шляхом у біосфері все зростаюча безліч нових для неї природних тіл і нових великих природних явищ.... Хід наукової думки, наприклад, у створенні машин, як давно помічено, зовсім аналогічний ходу розмноження організмів."

Зараз мережа Internet - це світове співтовариство близько ЗО тисяч комп'ютерних мереж, взаємодіючих між собою. Населення Internet вже складає майже 30 мільйонів користувачів і близько 10 мільйонів комп'ютерів, причому кількість вузлів кожні півтора року подвоюється. В. І. Вернадський писав: "Незабаром можна буде зробити видними для всіх події, що відбуваються за тисячі кілометрів".

Можна вважати, що і це пророкування Вернадського збулося.

Посилення зв'язків, у тому числі політичних, між усіма країнами Землі.

Ця умова, можна вважати якщо не виконана, то виконується. Виникла після Другої світової війни Організація Об'єднаних націй (ООН) виявилася набагато більш стійкою і діючою, ніж Ліга націй, що існувала в Женеві з 1919 р. по 1946 р.

Початок переваги геологічної ролі людини над іншими геологічними процесами, що протікають у біосфері.

Ця умова також, можна вважати, виконана, хоча сама перевага геологічної ролі людини в ряді випадків привела до важких екологічних наслідків. Обсяг гірських порід, що витягаються з глибин Землі всіма шахтами і кар'єрами світу, зараз майже в два рази перевищує середній обсяг лав і попелів, що виносяться щорічно усіма вулканами Землі.

Розширення меж біосфери і вихід у космос.

У роботах останнього десятиліття В. І. Вернадський не вважав межі біосфери постійними. Він підкреслював розширення їх у минулому як наслідок виходу живої речовини на сушу, появи високостовбурної рослинності, комах, що літають, а пізніше літаючих ящерів і птахів. У процесі переходу в ноосферу меж біосфери повинні розширюватися, а людина повинна вийти в космос. Ці пророкування збулися.

Відкриття нових джерел енергії.

Умова виконана, але, на жаль, із трагічними наслідками. Атомна енергія давно освоєна у мирних і у військових цілях. Людство (а точніше політики) явно не готове обмежитися мирними цілями, більш того - атомна (ядерна) сила ввійшла в наше століття насамперед як військовий засіб і засіб залякування конфронтуючих ядерних держав.

Могутність нового джерела енергії виявилася сумнівною, воно не вчасно з'явилося і потрапило не в ті руки. Для розвитку міжнародного співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії в 1957 році створене Міжнародне Агентство по Атомній Енергії (МАГАТЕ), що поєднувало до 1981 року 111 держав.

Рівність людей усіх рас і релігій.

Ця умова якщо не досягнута, то, у всякому разі, досягається. Рішучим кроком для встановлення рівності людей різних рас і віросповідань було руйнування наприкінці минулого століття колоніальних імперій.

Збільшення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої і внутрішньої політики.

Ця умова дотримується у всіх країнах з парламентською формою правління.

Важко говорити про виконання цієї умови в країнах з тоталітарними режимами.

Продумана система народного устрою і підйом добробуту трудящих. Створення реальної можливості не допустити недоїдання і голоду, убогості і надзвичайно послабити хвороби.

Про виконання цієї умови важко судити об'єктивно, знаходячись у країні, що знаходиться у тяжкому економічному стані. Однак В. І. Вернадський попереджав, що процес переходу біосфери в ноосферу не може відбуватися поступово й односпрямовано, що на цьому шляху тимчасові відступи неминучі. І обставини, що склалися зараз у нашій країні, можна розглядати як явище тимчасове і минуще.

Розумне перетворення первинної природи Землі з метою зробити її здатною задовольнити всі матеріальні, естетичні і духовні потреби чисельно зростаючого населення.

Ця умова, особливо в нашій країні, не може вважатися виконаною, однак, перші кроки в напрямку розумного перетворення природи на початку XXI століття безсумнівно почали здійснюватися.

Формується світогляд, в якому переваги віддаються переходу на екологічний шлях розвитку. У сучасний період відбувається інтеграція наук на базі екологічних ідей. Уся система наукового знання дає фундамент для вирішення екологічних завдань. Екологізація західної свідомості відбувалася, починаючи з 70-х років, створюючи умови для виникнення екофільної цивілізації. Зараз екстремістська форма зеленого руху виявилася нам уже не потрібною, оскільки запрацювали державні механізми регулювання екологічних проблем. У СРСР до 80-х років вважалося, що соціалістичне господарювання перешкоджає погрозі екологічної кризи. У період перебудови цей міф розвіявся, активізувався рух зелених. Однак, у сучасний період політичне керівництво переорієнтувалося в основному на вирішення економічних проблем, проблеми екології відійшли на задній план.

У світовому масштабі для вирішення екологічних проблем в умовах росту населення планети потрібна здатність вирішення глобальних проблем, що в умовах суверенітету різних держав здається сумнівним.

Виключення воєн з життя суспільства. Цю умову В. І. Вернадський вважав надзвичайно важливою для створення й існування ноосфери. Але вона не виконана і поки незрозуміло, чи може бути виконана. Світове співтовариство прагне не допустити світової війни, хоча локальні війни ще несуть багато страждань.

Таким чином, ми бачимо, що в наявності всі ті конкретні ознаки, усі чи майже всі умови, що вказував В. І. Вернадський для того, щоб відрізнити ноосферу від станів біосфери, що існували раніше.

Процес її утворення поступовий, і, імовірно, ніколи не можна буде точно вказати рік чи навіть десятиліття, з якого перехід біосфери в ноосферу можна буде вважати завершеним.

Звичайно, думки по цьому питанню можуть бути різні. Ф. Т. Яншина пише: "Навчання академіка В. І. Вернадського про перехід біосфери в ноосферу є не утопією, а дійсною стратегією виживання і досягнення розумного майбутнього для всього людства". Думка Р. К. Баландіна трохи інша: "Біосфера не переходить на більш високий рівень складності, досконалості, а спрощується, забруднюється, деградує (набуває швидкість вимирання видів, руйнування лісових зон, страшна ерозія земель...). Вона переходить на більш низький рівень, тобто в ній найбільш активною перетворюючою і регулюючою силою стає техноречовина, сукупність технічних систем, за допомогою яких людина - переважно мимоволі - переінакшує всю сферу життя".

Сам Вернадський, зауважуючи небажані, руйнівні наслідки господарювання людини на Землі, вважав їх деякими витратами. Він вірив у людський розум, гуманізм наукової діяльності, торжество добра і краси. Щось він геніально передбачав, у чомусь, можливо, він помилявся. Ноосферу варто приймати як символ віри, як ідеал розумного людського втручання в біосфер*" процеси під впливом наукових досягнень. Треба в неї вірити, сподіватися на її пришестя, вживати відповідних заходів.


Схожі статті




Екологія - Васюкова Г. Т. - 5.2.3. Ноосфера на початку XXI століття: прогнози і реалії

Предыдущая | Следующая