Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Сприймання простору
Класифікація сприймання
Сприймання поділяються на види за кількома основами.
За провідним аналізатором Виділяють такі види сприймання: зорове, слухове, тактильне, кінестезичне, нюхове і смакове.
Процес сприймання здійснюється зазвичай низкою аналізаторів, що взаємодіють між собою. Як приклад можна назвати дотикове сприймання, в якому беруть участь тактильний і кінестезичний аналізатори. Навіть процес зорового сприймання, коли зоровий аналізатор є провідним, потребує участі рухового аналізатора, без якого неможливі рухи очей. Те саме можна сказати про слухове сприймання, в якому, крім слухового аналізатора, що є основним, великого значення набуває кінестезичний аналізатор. Різні види сприймання рідко спостерігаються в чистому вигляді, здебільшого вони комбінуються один з одним. Так, перегляд кінофільму має зоровий і слуховий характер, бо глядач сприймає кадри, що проходять перед його очима на екрані, і розмову, і музику, з яких складається звукова частина картини. До цього процесу належить і руховий аналізатор, що бере участь у сприйманні мови й музики. Перевага того чи іншого аналізатора в сприйманні визначається звичайно характером самого об'єкта.
За формами існування матерії Виокремлюють такі види сприймання: сприймання простору, сприймання часу і сприймання руху.
Сприймання простору
У взаємодії людини з навколишнім середовищем сприймання простору є обов'язковою умовою її орієнтування в цьому середовищі.
У процесі сприймання простору розрізняють сприймання величини, форми, об'ємності й віддаленості предметів.
Взаємодія людини з довкіллям включає і саме тіло людини з характерною для нього системою координат. Людина, яка відчуває світ, сама є матеріальним тілом, яке займає певне місце в просторі й має певні просторові ознаки: величину, форму та виміри тіла, спрямування рухів у просторі.
Встановлено, що в основі різноманітних форм просторового сприймання лежить функціонування комплексу аналізаторів, які взаємодіють між собою. Особливу роль у просторовому орієнтуванні виконує руховий аналізатор, за допомогою якого встановлюється ця взаємодія. До спеціальних механізмів просторової орієнтації належать нервові зв'язки між двома півкулями в аналізаторній діяльності: бінокулярний зір, бінауральний слух, бімануальний дотик тощо. Важливим чинником у відображенні просторових якостей предметів є функціональна асиметрія, яка характерна для всіх парних аналізаторів. Функціональна асиметрія полягає в тому, що одна зі сторін аналізатора є провідною, домінантною.
Сприймання форми і величини предмета здійснюється за допомогою зорового, тактильного і кінестезичного аналізаторів. Однак основну роль відіграє зоровий аналізатор. За висловом І. М. Сєченова, око є вимірником простору. Кришталик ока змінює свою кривизну залежно від віддаленості предмета, що діє на нього. На близькій відстані він стає випуклішим, на віддаленій - плоскішим. Акомодація очей з важливим руховим механізмом зорового аналізатора допомагає сприймати відстань. Через порушення акомодації знижується точність зорового сприймання відстані.
Важливе значення для сприймання відстані мають рухи очей, зокрема їхня конвергенція. При переведенні очей з віддаленішого об'єкта на менш віддалений наявна їхня конвергенція - то більша, що ближчий об'єкт. Конвергенція очей спостерігається за умов бінокулярного зору (бачення двома очима). Сприймання відстані одним оком характеризується недостатньою точністю.
Взаємодія зорового і кінестезичного аналізаторів забезпечує адекватне сприймання розміру, форми і їхньої віддаленості від нас. І. М. Сеченов зазначав, що, сприймаючи предмети різного розміру і форми, ми обводимо їх рухами очей, немовби "щупальцями". Між рухами очей і відбитком предмета на їхній сітківці встановлюється зв'язок, що дає змогу краще сприймати розміри і форми предметів.
Найінформативнішою ознакою, яку необхідно вирізнити при ознайомленні з формою, є контур. Зорова система має не лише встановлювати межу між об'єктом і тлом, а й утримувати її. Це здійснюється за допомогою рухів очей, які ніби повторно виокремлюють контур, і є неодмінною умовою створення образу форми предмета.
Сприймання величини та форми залежить від попереднього досвіду людини. Що краще людина обізнана з конкретною формою, то легше вона вирізняє її серед інших форм.
При сприйманні об'ємності або глибини предметів основну роль відіграє бінокулярний зір. При бінокулярному зорі зображення падає на диспарантні, тобто на незбіжні точки сітківок правого і лівого ока. Коли зображення падає на ідентичні, тобто цілком збіжні точки сітківки, воно сприймається як плоске. Якщо диспарантність зображення предмета дуже велика, то зображення починає сприйматися подвійно. Так, якщо дивитися на шнурок, який висить вертикально на відстані в кілька метрів, і водночас тримати перед очима олівець, то побачимо два олівці. Перевівши погляд на олівець, ми отримаємо подвійне сприймання шнурка. Якщо ж диспарантність не перевищує певної величини, виникає сприймання глибини.
При одночасному баченні двома очима відповідне подразнення від правого й лівого ока об'єднується в мозкових частинах зорового аналізатора. Створюється враження об'ємності предмета, що сприймається.
За віддаленості предметів велике значення в сприйманні простору має взаємо розташування світлотіней, яке залежить від розташування предметів. Людина підмічає ці особливості й навчається, користуючись світлотінями, правильно визначати розташування предметів у просторі.
У сприйманні простору, зокрема відстані, беруть участь нюхові та слухові відчуття. За запахом можна, наприклад, визначити, що десь близько розміщується їдальня, за звуком кроків - розпізнати, далеко чи близько від вас іде людина.
Схожі статті
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Класифікація сприймання
Класифікація сприймання Сприймання поділяються на види за кількома основами. За провідним аналізатором Виділяють такі види сприймання: зорове, слухове,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.5. Класифікація та види сприймання
Класифікація сприймання Сприймання поділяються на види за кількома основами. За провідним аналізатором Виділяють такі види сприймання: зорове, слухове,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Апперцепція
Під константністю розуміють відносну постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості. Якщо...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Константність
Під константністю розуміють відносну постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості. Якщо...
-
На Сенсорній Стадії, під впливом повторення з покоління в покоління умови життя, дії, корисні тваринам, спадково закріплювались і набули Вродженого...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.1. Поняття про відчуття
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5. Відчуття
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
Сприймання не тільки включається в дії людей і регулює їх. Воно стає особливою перцептивною дією, спрямованою на створення образу потрібного людині...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Зорові відчуття
Ще древні греки розрізняли п'ять органів чуття і відповідні їм відчуття: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні. Сучасна наука заочно розширила...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.4. Види відчуттів
Ще древні греки розрізняли п'ять органів чуття і відповідні їм відчуття: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні. Сучасна наука заочно розширила...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Ілюзій
Сприймання - це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об'єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Вибірковість
Сприймання - це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об'єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Осмисленість та узагальненість
Сприймання - це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об'єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.3. Класифікація відчуттів
Ще древні греки розрізняли п'ять органів чуття і відповідні їм відчуття: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні. Сучасна наука заочно розширила...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - РОЗДІЛ II. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 2.1. Дохристиянські часи - XVIII ст
2.1. Дохристиянські часи - XVIII ст. Людина з давніх часів цікавилася психічними явищами. Не були винятком і українці, історія яких, за твердженням...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Шкіряні відчуття
Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Смакові відчуття
Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Нюхові відчуття
Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Вібраційне відчуття
Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Слухові відчуття
Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 4. Розвиток психіки та свідомості
4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин Розвиток - це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 2.2. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст
У психології XIX ст. існували різні підходи, напрями, теорії, які грунтувались на різних філософських системах, з різним понятійним апаратом, з різними...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин
4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин Розвиток - це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.2. Фізіологічна основа відчуттів
Відчуття можуть виникнути лише при безпосередній дії подразника на органи чуття. За своїм походженням вони, як і кожне психічне явище, мають рефлекторний...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.1. Поняття про сприймання
6.1. Поняття про сприймання Знання про навколишній світ ми одержуємо за допомогою відчуттів, завдяки яким пізнаємо окремі властивості предметів і явищ...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6. Сприймання
6.1. Поняття про сприймання Знання про навколишній світ ми одержуємо за допомогою відчуттів, завдяки яким пізнаємо окремі властивості предметів і явищ...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Кінестетичні відчуття
Велика кількість рецепторних закінчень цих відчуттів розташована на внутрішніх органах. Відчуття, що виникають від них, утворюють органічне почуття...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Статичні відчуття
Велика кількість рецепторних закінчень цих відчуттів розташована на внутрішніх органах. Відчуття, що виникають від них, утворюють органічне почуття...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Органічні відчуття
Велика кількість рецепторних закінчень цих відчуттів розташована на внутрішніх органах. Відчуття, що виникають від них, утворюють органічне почуття...
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Сприймання простору