Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Шлюби, що кульгають

"Кульгаючими" Г. К. Матвеев назвав шлюби громадян СРСР з тими іноземними громадянами, які, проживаючи в СРСР, не мали дозволу своєї держави на реєстрацію шлюбу в СРСР. Таку назву ці шлюби одержали через те, що визнавалися лише в СРСР і не визнавалися на батьківщині іноземця.

Такі шлюби можуть мати місце і тепер, оскільки державна реєстрація в Україні шлюбу з іноземним громадянином здійснюється за українським законодавством. За відсутності дозволу на шлюб, українка, наприклад, не одержить дозволу на в'їзд у державу, громадянином якої є її чоловік.

Чи є шлюб таємницею?

У законах багатьох держав, зокрема Угорщини, Чехії, зазначено про публічність реєстрації шлюбу. Це значить, що при реєстрації шлюбу може бути присутньою і незапрошена особа. Але чи має вона право розголошувати факт реєстрації шлюбу?

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання у його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Та чи є втручанням в особисте життя розголошення факту шлюбу? Відповідь на це запитання, на мій погляд, має бути заперечною.

Чинні нормативно-правові акти не передбачають можливості таємної реєстрації шлюбу та відповідальності посадових осіб за розголошення факту реєстрації шлюбу. Це пов'язано з тим, що стан шлюбу накладає відповідні морально-етичні заборони як на того, хто є у шлюбі, так і на інших осіб. Тому останні мали би мати відповідну інформацію.

Інша справа, коли відомості стосуються обставин шлюбного життя. Вони мають бути конфіденційними і оберігати їх мусило б насамперед само подружжя.

Не може бути таємницею і обряд вінчання в церкві. В радянський період нашої історії, коли за вінчання в церкві виключали з числа студентів чи звільняли з роботи, мали сенс таємні вінчання і, відповідно, обіцянка мовчати з боку тих, хто був свідком цього релігійного обряду.

Презумпція правоздатності шлюбу

Презумпція правозгідності (правомірності) шлюбу у Кодексах 1926 р. та 1969 р. прямо закріплена не була. Однак вона випливала із змісту цих Кодексів.

"Реєстрація шлюбу, - писав професор В. Бошко, - вважалася безспірним доказом існування шлюбу." Шлюб міг вважатися таким, що ніколи не існував, лише на підставі рішення суду про визнання його недійсним.

Презумпція правозгідності шлюбу прямо закріплена у ст. 37 СК: шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами 1-3 ст. 39 цього Кодексу, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду.

Це означає, що спростувати цю презумпцію може лише закон, який визначив випадки нікчемності шлюбу, та рішення суду.

Законодавче закріплення презумпції шлюбу - це, безперечно, плюс. За її допомогою утверджується повага до акту державної реєстрації шлюбу та відповідного свідоцтва, скріпленого гербовою печаткою держави.

Презумпція правозгідності шлюбу звільняє дружину та чоловіка від обов'язку доводити дотримання ними усіх законів шлюбу. За її допомогою утверджується стабільність шлюбних відносин; шлюб охороняється від безпідставної агресії з боку третіх осіб.

Закріплення презумпції правозгідності шлюбу (хочеться вірити, що термін "правозгідний", яким послуговувався і В. І. Вінниченко, набуде значного поширення) - це досягнення Сімейного кодексу, а не його недолік.

Презумпція правозгідності шлюбу триває до тих пір, поки не будуть одержані документи, які засвідчують обставини, що шлюб зареєстровано з особою, яка на цей час уже перебувала в іншому шлюбі, або з недієздатним, або з рідним братом чи сестрою, а також між родичами прямої лінії споріднення.

У разі документарного доведення наявності цих обставин, презумпція правозгідності шлюбу спростовується автоматично, без рішення суду. При примушуванні, наприклад, до шлюбу шлюб вважатиметься правозгідним доти, доки ця обставина не буде встановлена рішенням суду.

Тягар доказування обставин, які можуть призвести до спростування правозгідності шлюбу, покладається на особу, яка оспорює його законність.

Презумпція правозгідності (правосильності) шлюбу закріплена у Каноні 779 Кодексу канонів східних церков: "подружжя є правосильним, поки не буде доведено протилежне".

Схожі статті




Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Шлюби, що кульгають

Предыдущая | Следующая