Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Обізнаність про стан здоров'я

Загальна декларація прав людини у частині 2 осіб містить положення, за яким "шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються ", а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, "жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються".

У статті 16 Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок на держав - сторін покладено обов'язок забезпечити однакові права на вільний вибір дружини і на одруження лише зі своєї вільної і повної згоди.

Хартія прав сім'ї 1983 р. у статті 2 зазначає, що "подружжя не може бути укладене без вільної та цілковитої, чітко висловленої згоди наречених; необхідно уникати будь-якого тиску на дітей, який перешкоджав би їхньому вибору нареченої чи нареченого".

За статтею 51 Конституції України, "шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка." Оскільки відступити від цього конституційного положення було неможливо, саме воно було перенесене до Сімейного кодексу.

Мати А., який не бажав одружитися з Т., котра мала народити дитину, переконала його зареєструвати шлюб з Т. силою вагомих аргументів: "Мій онук повинен мати шлюбного батька". Хоча шлюб між А. та Т. був формальний і невдовзі розірваний, між бабусею, внуком та його матір'ю, між батьком та сином склалися нормальні стосунки.

Діяти вільно може лише той, хто розуміє значення своїх дій та може керувати ними. Реєстрація шлюбу неможлива з особою, яка через хворобу, перебування у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не розуміє значення своїх дій. Про повну згоду можна говорити лише тоді, коли кожен із наречених має взаємну інформацію про обставини, від яких може залежати доля їхнього шлюбу.

Обізнаність про стан здоров'я

Елементом повної згоди на шлюб є взаємна обізнаність наречених зі станом здоров'я. у статті 18 КпШС було зазначено, що особи, які одружуються, мають бути взаємно обізнані про стан здоров'я один одного. Ця норма вважалася рекомендаційною. Від працівників органів ЗАГСу вимагалося ознайомити осіб, які одружуються, з її змістом303. У разі приховання тяжкої хвороби, в тому числі такої, що є небезпечною для другого з подружжя чи для нащадків, можна було вимагати лише розірвання шлюбу.

У статті 30 СК України ця проблема вирішена принципово інакше. Найперше, встановлено обов'язок осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повідомити одна одну про стан свого здоров'я. Цей обов'язок було визначено через слово "повинні".

Законом України від 22 грудня 2006 р. слово "повинні" було замінено на "зобов'язані". Громадськість відразу схвилювалася, оскільки це було сприйнято як встановлення обов'язку наречених пройти медичне обстеження. Між тим, слово "повинен" - це той же імператив, що і "зобов'язаний". Досі, між іншим, ні в кого не виникало сумнівів щодо обов'язковості дій, яку особа "повинна" вчинити відповідно до закону або договору. Юридична обов'язковість дії засвідчується наявністю санкції за її невиконання. Такою санкцією є можливість визнання шлюбу недійсним.

Важливе значення має і закріплення обов'язку держави забезпечити умови для медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. затверджено Порядок здійснення добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, у якому підкреслено добровільність такого медичного обстеження.

Однак ідея встановлення обов'язкового медичного обстеження наречених у віці, скажімо, до 30 років мала би сенс. Україна зіштовхнулася із різким зниженням рівня здоров'я нації взагалі і дітей особливо. Тому встановлення обов'язкового медичного обстеження наречених у репродуктивному віці могло би бути однією із законодавчих спроб оздоровлення нації, створювало б можливість жінці та чоловікові пройти відповідну медичну корекцію до зачаття дитини.

Сьогоднішній стан медичної науки дає шанс навіть ВІЛ-інфікованій жінці народити здорову дитину у разі своєчасного звернення до лікаря. Обов'язкове медичне обстеження наречених, а багато з них на момент подання заяви уже є вагітними, раннє діагностування ВІЛ-інфекції чи іншої важкої хвороби могло би стати одним із засобів порятунку життя дитини.

Результати медичного обстеження нареченої та нареченого видаються персонально кожному з них. Володіючи правом на таємницю про стан свого здоров'я, наречена чи наречений можуть відмовитись від надання один одному інформації про результати обстеження, що, звичайно, може бути підставою для відмови від реєстрації шлюбу.

Володіючи відомостями про стан здоров'я один одного, наречені вільні у вирішенні питання про те, бути чи не бути їхньому шлюбові.

Схожі статті




Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Обізнаність про стан здоров'я

Предыдущая | Следующая