Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г. О. - 13. ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ
Для оцінки м'ясо-сальних якостей туш важливе значення мають їх проміри - довжина туші, товщина сала, площа "м'язового вічка", індекс м'ясності та інші. У перші 4-5 місяців після народження свині всіх порід найбільш інтенсивно ростуть в довжину (від народження до 3-місячного віку їх довжина потроюється). Потім починають інтенсивно збільшуватись широтні проміри. Приблизно з 6-місячного віку інтенсивність росту тулубу в ширину починає перевершувати їх ріст в довжину. Найбільш інтенсивно збільшується в ширину туша в попереці, внаслідок цього змінюється і форма тулубу. У свиней старшого віку тулуб стає більш вирівняним за шириною (наближається до прямокутника). З 7- 8-місячного віку співвідношення промірів максимальної і мінімальної ширини тулуба не змінюються і перебувають у межах 1,25- 1,31, і отже, вони характеризують забійну зрілість тварин.
У перші три місяці після народження поросяти товщина підшкірного сала найбільш інтенсивно збільшується над холкою та на рівні 6-7-го грудних хребців (коефіцієнт росту 20,7-35,7); менш інтенсивно - у зоні спини і крижей (коефіцієнт росту 4-9). При відгодівлі місце максимального наростання товщини шпику у свиней порушується. Вже з 4-5-місячного віку з великою швидкістю починає наростати сало в попереку і крижах. Інтенсивність потовщення шпику над холкою сповільнюється. Внаслідок цього відбувається вирівнювання товщини шпику на спині. Свині миргородської породи порівняно з породою ландрас і великою білою через більш раннє жировідкладення мають більшу товщину шпику. У породи ландрас жировідкладення починається пізніше і в зв'язку з цим у всі вікові періоди тварини цієї породи мають тонше сало.
Найбільш точний метод оцінки м'ясо-сальних якостей живих свиней - визначення у них товщини сала. Існує висока позитивна кореляція між товщиною сала і виходом жиру (г = 0,60 - 0,96) і від'ємний взаємозв'язок з виходом м'яса (г = -0,41 - 0,63) в тушах (г = 0,60 - 0,96) в тушах.
У нашій країні і за кордоном розробили та використовують у селекційній практиці прилади для прижиттєвого визначення товщини шпику і площі "м'язового вічка" (лінметри, ультразвукові апарати, стилети, вимірювальна голка та ін.). В наукових дослідах використовують і інші методи визначення м'ясності живих свиней: рентгеноскопію, антипіринову пробу, гамма-промені та ін.
Проте найбільш практичним виявився ультразвуковий метод оцінки м'ясних якостей. Розроблена спеціальна шкала для прижиттєвого визначення загального виходу шпику і м'яса свиней.
Принцип дії приладів грунтується на особливості ультразвуку рівномірно поширюватись в одному середовищі і відбиватися від поверхні, що розділяє різні середовища.
Встановлені загальні і породні особливості в змінах інтенсивності росту м'язових та жирових тканин. У свиней м'ясного напрямку продуктивності інтенсивність росту м'язової тканини переважає над ростом жирової тканини більш довгий час, ніж у свиней універсального та сального напрямку продуктивності.
Вивчення вікових змін інтенсивності росту жирової тканини свиней дозволяє направлено вести їх селекцію, змінювати співвідношення м'яса і сала в туші.
Результати наших досліджень за І серією показали, що товщина шпику у піддослідних тварин всіх груп зростала із збільшенням їх живої маси.
Просліджувалась міжпородна різниця за показниками товщини сала по хребту. Якщо у тварин 50 кг живої маси товщина шпику в усіх піддослідних групах при всіх рівнях годівлі знаходилася відносно на одному рівні, то починаючи з 60 кг, вона почала рости інтенсивніше. Найбільш інтенсивно процес жировідкладення проходив у тварин великої білої і миргородської порід (табл. 13).
Що стосується різниці між тваринами, вирощеними при різних умовах годівлі, то у свиней, відгодованих при типовому рівню годівлі, в усі вікові періоди спостерігалась більша товщина шпику по хребту. При досягненні живої маси 100 кг товщина шпику у них коливалась від 29,1 у червонопоясної спеціалізованої лінії до 34,1 у мирогородської породи. При середньому рівні відгодівлі товщина шпику дещо зменшувалась, але міжпородна різниця зросла, особливо при досягненні живої маси 90-100 кг, і склала 5,5 мм. Дана тенденція збереглась і при середньодобових приростах 800-1000 г. Різниця склала 5,9 мм, хоча загальні показники товщини шпику во всіх породах зменшились.
На різних етапах відгодівлі товщина шпику у свиней окремих генотипів збільшується по різному.
При типовому рівні відгодівлі найбільший абсолютний приріст сала при живій масі від 50 до 100 кг спостерігався у свиней великої білої і миргородської порід 13,3 мм, найменший приріст товщини шпику зафіксовано у свиней червонопоясної спеціалазованої лінії та полтавської м'ясної породи - 9,9 мм.
Таблиця 13
СЕРЕДНЯ ТОВЩИНА ШПИКУ ПО ХРЕБТУ (І СЕРІЯ)
Породи |
Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
Жива маса свиней, кг | ||||||
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 | |
Типовий рівень відгодівлі | ||||||
ВБ |
19,8±1,32 |
22,2±1,61 |
26,4±1,84 |
29,6±1,31 |
30,9±1,25 |
33,1±1,29 |
М |
20,8±1,65 |
22,9±1,23 |
27,8±1,62 |
30,1±1,64 |
31,9±0,68 |
34,1±0,94 |
Л |
19,5±1,26 |
21,5±1,38 |
23,5±1,84 |
25,3±1,59 |
27,3±1,29 |
29,8±0,81 |
Пм |
19,8±1,56 |
21,5±1,68 |
23,6±1,23 |
25,9±1,69 |
27,8±1,25 |
29,7±1,18 |
Чпсл |
19,2±1,62 |
20,8±1,62 |
22,9±1,34 |
25,1±1,13 |
26,9±1,61 |
29,1±1,22 |
Середній рівень відгодівлі | ||||||
ВБ |
19,1±1,2 |
21,7±1,18 |
24,1±1,27 |
26,5±1,68 |
29,6±1,64 |
31,8±0,98 |
М |
19,9±1,31 |
22,8±1,29 |
25,9±0,93 |
28,8±1,22 |
31,2±1,38 |
33,8±1,02 |
Л |
18,6±1,61 |
20,5±1,82 |
21,9±1,46 |
24,5±0,95 |
26,9±1,56 |
29,3±1,11 |
Пм |
18,3±1,11 |
20,3±1,09 |
22,2±1,34 |
24,1±1,17 |
26,3±1,48 |
28,9±1,34 |
ЧПСЛ |
18,2±1,56 |
19,9±1,34 |
21,5±1,06 |
23,3±1,29 |
25,4±1,45 |
28,3±1,01 |
Закінчення табл. 13 СЕРЕДНЯ ТОВЩИНА ШПИКУ ПО ХРЕБТУ (І СЕРІЯ)
Породи |
Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
Жива маса свиней, кг | ||||||
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 | |
Інтенсивний рівень відгодівлі | ||||||
ВБ |
18,3±1,42 |
20,8±1,41 |
22,9±1,52 |
26,1±1,26 |
28,7±1,46 |
31,2±1,08 |
М |
19,2±1,23 |
21,1±1,42 |
23,5±1,49 |
26,9±1,42 |
30,4±1,83 |
33,1±1,21 |
Л |
18,1±1,16 |
20,2±1,28 |
22,0±1,64 |
24,6±1,85 |
26,5±1,15 |
28,6±1,22 |
ПМ |
18,2±1,92 |
20,1±1,48 |
22,2±1,43 |
23,8±1,16 |
26,3±1,41 |
28,1±1,53 |
Чпсл |
17,9±1,26 |
19,5±1,43 |
21,6±1,62 |
23,5±1,82 |
25,1±1,14 |
27,2±0,79 |
При середньому рівні та інтенсивному рівні відгодівлі приріст сала у миргородської породи склав 13,9 мм, а у червонопоясної м'ясної породи - 9,3-10,1 мм. Що стосується відносних приростів товщини шпику, то слід зазначити, що у тварин м'ясних порід цей процес більш інтенсивно проходив починаючи з набранням живої маси 70-80 кг, а у миргородьської і великої білої порід дещо раніше.
Аналіз даних, отриманих в II серії дослідів свідчить про те, що в різні вікові періоди відгодівлі товщина шпику при різних її рівнях у свиней окремих поєднань збільшувалася по різному (табл. 14).
Таблиця 14
СЕРЕДНЯ ТОВЩИНА ШПИКУ ПО ХРЕБТУ (II СЕРІЯ)
Поєднання |
Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
Жива маса свиней, кг | ||||||
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 | |
Типовий рівень відгодівлі | ||||||
ВБхВБ |
20,9±1,52 |
22,9±1,84 |
25,8±1,42 |
28,3±1,58 |
30,4±1,66 |
33,8±1,69 |
ВБхПМ |
20,3±1,44 |
22,2±1,61 |
24,4±1,57 |
27,6±1,43 |
30,9±1,21 |
32,8±1,81 |
ВБхЛ |
19,4±1,61 |
21,8±1,32 |
23,5±1,77 |
25,5±1,38 |
28,4±1,29 |
31,6±0,92 |
ВБхМ |
21,8±1,44 |
23,9±1,77 |
26,8±1,62 |
29,5±1,33 |
31,2±1,62 |
34,3±1,55 |
Закінчення табл. 14
Поєднання |
Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
Жива маса свиней, кг | ||||||
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 | |
Середній рівень відгодівлі | ||||||
ВБхВБ |
20,1±1,22 |
22,2±2,43 |
24,8±1,23 |
27,2±1,84 |
29,8±1,16 |
32,5±0,99 |
ВБхПМ |
19,7±1,48 |
23,6±1,12 |
23,2±1,74 |
25,5±1,32 |
28,6±1,26 |
30,6±1,33 |
ВБхЛ |
18,8±1,45 |
21,3±1,55 |
23,1±1,89 |
25,4±1,39 |
27,2±0,97 |
29,6±1,28 |
ВБхМ |
20,7±1,32 |
22,8±1,98 |
25,9±1,04 |
28,3±2,87 |
30,8±1,47 |
33,2±1,64 |
Інтенсивний рівень відгодівлі | ||||||
ВБхВБ |
19,3±1,53 |
21,4±1,36 |
24,1±1,35 |
26,3±1,16 |
28,3±1,61 |
31,2±1,53 |
ВБхПМ |
19,4±1,31 |
21,2±1,43 |
23,7±1,52 |
25,9±1,44 |
27,4±1,32 |
30,3±1,69 |
ВБхЛ |
18,9±1,61 |
20,7±1,84 |
22,1±1,74 |
24,2±1,48 |
26,2±1,62 |
29,1±1,52 |
ВБхМ |
19,9±1,68 |
22,8±1,45 |
26,1±1,69 |
28,2±1,62 |
30,6±1,84 |
32,9±1,09 |
Так, якщо при живій масі 50 кг різниця товщини шпику між окремими поєднаннями при типовому рівні відгодівлі склала 2,4 мм при абсолютних показниках 19,4-21,8 мм, то при інтенсивному рівні відгодівлі цей показник зменшився до 1,0 мм, при абсолютних показниках 18,9-19,9 мм.
При досягненні тваринами живої маси 100 кг середня товщина шпику по хребту коливалась при типовому рівню годівлі в межах - 31,6-34,3 мм, при середньому рівні - 29,6-33,2, при інтенсивному рівні - 29,1-3,29 мм.
Збільшення приростів товщини шпику від 50 до 100 кг більш рівномірно відбувалось у тварин великої білої породи та її поєднання з миргородською. У помісей, в якості батьківських форм яких виступали м'ясні породи, вищі прирости шпику відбувались в більш пізньому віці.
В III серії дослідів найменшу товщину шпику мали свині великої білої породи зарубіжної селекції та полтавської м'ясної породи (табл. 15) при різних рівнях відгодівлі, різниця з найтовшим шпиком (миргородська порода) складала від 1,6-1,9 до 2,4-2,8 мм.
Таблиця 15
СЕРЕДНЯ ТОВЩИНА ШПИКУ ПО ХРЕБТУ (III СЕРІЯ)
Породи |
Середня товщина шпику по хребту, мм | |||||
Жива маса свиней, кг | ||||||
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 | |
Типовий рівень відгодівлі | ||||||
ВБ(У) |
20,1±1,44 |
21,4±1,32 |
24,2±1,51 |
26,7±1,34 |
29,3±1,59 |
32,7±1,74 |
ВБ(3) |
19,4±1,32 |
21,1±1,74 |
23,1±1,66 |
25,4±1,49 |
27,4±1,37 |
31,4±1,22 |
М |
19,9±1,55 |
21,6±1,59 |
24,9±1,53 |
27,9±1,08 |
31,2±1,11 |
33,3±1,03 |
ПМ |
19,7±1,63 |
21,6±1,26 |
23,5±1,73 |
25,3±1,62 |
28,6±1,51 |
31,7±1,29 |
Середній рівень відгодівлі | ||||||
ВБ(У) |
19,8±1,62 |
20,8±1,91 |
23,4±1,61 |
25,9±1,26 |
28,8±1,63 |
31,7±1,26 |
ВБ(3) |
18,8±1,34 |
19,9±1,66 |
22,2±1,81 |
24,6±1,77 |
26,4±1,33 |
30,1±1,62 |
М |
19,5±1,54 |
20,7±1,13 |
23,9±1,31 |
27,7±1,18 |
30,7±1,09 |
32,6±1,12 |
ПМ |
19,4±1,55 |
20,3±1,22 |
22,3±1,55 |
24,3±1,21 |
26,6±1,19 |
29,8±1,51 |
Інтенсивний рівень відгодівлі | ||||||
ВБ(У) |
19,6±1,41 |
20,9±1,62 |
23,1±1,08 |
25,7±1,16 |
27,9±1,44 |
30,9±1,01 |
ВБ(3) |
18,4±1,27 |
19,2±1,33 |
21,7±1,62 |
23,7±1,31 |
25,8±1,44 |
29,2±1,51 |
М |
19,7±1,46 |
21,5±1,95 |
23,3±1,58 |
27,5±1,66 |
29,4±1,39 |
31,8±0,88 |
ПМ |
19,3±1,33 |
20,2±1,59 |
21,4±1,73 |
24,2±1,03 |
26,5±1,23 |
29,4±1,39 |
Підсумовуючи викладене слід зазначити, що інтенсивність жировідкладення у свиней в певній мірі залежить не тільки від породи та вагових кондицій, але і від умов годівлі. При цьому у порід сального напрямку продуктивності з 50 до 100 кг живої маси середня товщина сала по хребту зростала більш інтенсивно в порівнянні у тваринами м'ясних генотипів. Найбільші прирости шпику спостерігались при типовому рівні вігодівлі (середньодобові прирости 250-350 г) при всіх трьох серіях дослідів.
Схожі статті
-
Численими дослідженнями встановлено, що середній показник товщини шпику має тісний взаємозв'язок з вмістом м'яса та сала в туші свиней. За вирівняністю...
-
Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г. О. - 11. МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТУШ
Повноцінна годівля є необхідною умовою підвищення індивідуальної продуктивності сільськогосподарських тварин, а остання визначає зоотехнічну та...
-
Конкурентоспроможність галузі свинарства найближчим часом буде визначатися, насамперед якістю м'яса, від якої залежатиме попит, у тому числі й експорт...
-
Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г. О. - 12. М'ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ
Результати наукових розробок свідчать, що м'ясну свинину як високоякісний продукт можна одержати із туш молодняку інтенсивно відгодованого до 90-100 кг...
-
Зараз на території України і країн колишнього Радянського Союзу розводять більше двадцяти порід свиней вітчизняної та зарубіжної селекції. Їх створення...
-
У процесі вивчення багатьох факторів живлення (протеїнового, мінерального, вітамінного) та виявлення ролі біологічно активних речовин було встановлено,...
-
У процесі вивчення багатьох факторів живлення (протеїнового, мінерального, вітамінного) та виявлення ролі біологічно активних речовин було встановлено,...
-
Стандартизація, як вид цілеспрямованої діяльності людини, використовується у всіх сферах її життя. Зараз в світі розроблено більше 12 тисяч стандартів на...
-
М'ясо і м'ясні продукти, що є основним джерелом повноцінного білку в харчуванні людини, забезпечують її організм пластичними та енергетичними речовинами....
-
Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г. О. - ВСТУП
Навряд чи потрібно сьогодні кого-небудь переконувати у важливості значення свинини в харчуванні людей. Багаторічні життєві процеси, які грунтуються на...
-
Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г. О. - 8. ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ М'ЯСА СВИНИНИ
Харчова цінність м'яса визначається його хімічним складом, енергетичною цінністю, смаковими властивостями і рівнем засвоюваності. Найбільш важливою...
-
На процес формування і забезпечення якості продукції впливає величезна кількість різноманітних чинників. Якість є нестійким об'єктом, який прагне...
-
Сертифікація є однією з форм підтвердження відповідності продукції (або іншого об'єкту) встановленим до неї вимогам. Запевнення виробника про належну...
-
2.1. Значення галузі свинарства у виробництві продукції тваринництва Цінні господарськи корисні ознаки свиней гарантують їх перевагу у виробництві м'яса...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Червона польська порода
Українська червоно-ряба молочна порода Створена шляхом відтворного схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами, частково - з айрширами та...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Англерська порода
Українська червоно-ряба молочна порода Створена шляхом відтворного схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами, частково - з айрширами та...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Білоголова українська порода
Українська червоно-ряба молочна порода Створена шляхом відтворного схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами, частково - з айрширами та...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Абердин-ангуська порода
Для організації галузі м'ясного скотарства в Україну, починаючи з 1955 р., завезено бугаїв-плідників, маточне поголів'я та глибо-коохолоджену сперму...
-
Група критеріїв, яка забезпечує виділення сегментів методом непрямого вивчення та виміру ринкових характеристик, складається з таких чотирьох напрямів:...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - 1.2.3. Породи м'ясного напряму продуктивності
Для організації галузі м'ясного скотарства в Україну, починаючи з 1955 р., завезено бугаїв-плідників, маточне поголів'я та глибо-коохолоджену сперму...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Джерсейська порода
Українська червоно-ряба молочна порода Створена шляхом відтворного схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами, частково - з айрширами та...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Велика біла порода
2.1. Значення галузі свинарства у виробництві продукції тваринництва Цінні господарськи корисні ознаки свиней гарантують їх перевагу у виробництві м'яса...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - 2.2. Породи свиней
2.1. Значення галузі свинарства у виробництві продукції тваринництва Цінні господарськи корисні ознаки свиней гарантують їх перевагу у виробництві м'яса...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Айрширська порода
Українська червоно-ряба молочна порода Створена шляхом відтворного схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами, частково - з айрширами та...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Розділ 2. СВИНАРСТВО
2.1. Значення галузі свинарства у виробництві продукції тваринництва Цінні господарськи корисні ознаки свиней гарантують їх перевагу у виробництві м'яса...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Сіра українська порода
До теперішнього часу худоба шортгорнської породи завдяки своїм великим розмірам була поширена у багатьох країнах, особливо в США. Тепер через те, що...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Санта-гертруда
До теперішнього часу худоба шортгорнської породи завдяки своїм великим розмірам була поширена у багатьох країнах, особливо в США. Тепер через те, що...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - М'ясні шортгорни
До теперішнього часу худоба шортгорнської породи завдяки своїм великим розмірам була поширена у багатьох країнах, особливо в США. Тепер через те, що...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Герефордська порода
Для організації галузі м'ясного скотарства в Україну, починаючи з 1955 р., завезено бугаїв-плідників, маточне поголів'я та глибо-коохолоджену сперму...
-
Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Українська м'ясна порода
Українська степова біла порода Виведена в дослідному господарстві Інституту тваринництва "Асканія-Нова" Херсонської області під керівництвом академіка М...
Товарознавча характеристика продукції свинарства - Бірта Г. О. - 13. ПРИЖИТТЄВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ШПИКУ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ