Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Абердин-ангуська порода

Для організації галузі м'ясного скотарства в Україну, починаючи з 1955 р., завезено бугаїв-плідників, маточне поголів'я та глибо-коохолоджену сперму понад 10 спеціалізованих м'ясних порід. Суттєвий вплив на породотворчий процес справили такі імпортні породи, як абердин-ангуська, герефордська, шортгорнська, кіансь-ка, шаролезька, лімузинська, санта-гертруда та вітчизняна сіра українська.

Абердин-ангуська порода

Абердин-ангуська порода Виведена у північно-східній частині Шотландії у графствах Абердин і Ангус. Вони відзначаються сирим і холодним кліматом, горбистим рельєфом, багатими пасовищами. Основою для виведення породи стала місцева ггізньоспіла чорна комола - худоба грубої конституції, робочого напряму продуктивності. При створенні абердин-ангусів застосовували тісний інбридинг, ретельно оцінювали екстер'єр тварин, відбирали і добирали тварин за м'ясністю, використовували підсисний метод вирощування молодняку і пасовищне утримання худоби.

абердин-ангуська порода

Ці тварини невеликі порівняно з іншими породами м'ясного напряму продуктивності. Маса дорослих корів становить 500-600 кг, бугаїв - 700-800; теличок при народженні - 27, бичків - 29 кг. Поряд з тим абердин-ангуси неперевершені за м'ясними якостями. При їх забої одержують пісні туші з тонким шаром зовнішнього жиру, велику кількість мармурового м'яса. Забійний вихід становить 70 %. Тварини дуже скороспілі. Вже до 15-місячного віку їх маса досягає 450 кг і більше. Молочна продуктивність корів низька - 1600-1800 кг молока за лактацію, в окремих стадах - 3000 кг. Тварини абердин-ангуської породи характеризуються винятково гармонійною будовою тіла - глибоким і широким тулубом, міцними, правильно поставленими кінцівками. М'ясні форми виражені ідеально: чудово розвинені частини тулуба, з яких одержують особливо цінне м'ясо. Кістяк тонкий, що забезпечує високий вихід м'яса. При схрещуванні корів вітчизняних молочних і молочно-м'ясних порід із абердин-ангуськими бугаями значно поліпшуються м'ясні якості помісей, але на збільшення маси тіла вони майже не впливають. Абердин-ангуська порода представлена двома типами тварин - великим і малим. Перші характеризуються великим, добре розвиненим тулубом, високими кінцівками. Жива маса дорослих бугаїв цього типу становить від 700 до 900 кг і більше. Такий тип тварин найбільш бажаний для міжпородного схрещування. До другого типу належить невелика за розмірами худоба. Тварини цього типу мають компактний тулуб, глибокі груди. Кінцівки у них короткі, широко розставлені. Маса дорослих бугаїв коливається від 500 до 700 кг. Перевага тварин малого типу над великим полягає в тому, що їх відгодівлю можна закінчувати у більш ранньому віці

Герефордська порода

З британських м'ясних порід герефорди мали найбільший вплив на розвиток м'ясного скотарства у багатьох країнах. Порода посідає перше місце за кількістю у світі серед м'ясних порід. Формування породи відбувалося за пасовищного утримання тварин, оскільки м'який клімат Англії дозволяв тваринам знаходитися цілий рік просто неба. В результаті герефорди відзначаються міцною конституцією, невибагливістю до кормів і добре використовують пасовища. Широко застосовувалося близькоспоріднене розведення, відбір і добір за м'ясними якостями та скороспілістю за добрих умов годівлі та при пасовищному утриманні. Тварини герефордської породи червоної масті, голова, груди, черево, кінцівки по коліна та щіточка хвоста - білі. Жива маса бугаїв у середньому 850 кг з коливаннями від 760 до 1100 кг і більше, корів - 550-600 кг. Жива маса телят при народженні 3136 кг. Тварини герефордської породи гармонійно розвинені, мають міцну конституцію, з добре вираженими м'ясними формами і будовою тіла, міцні, правильно поставлені кінцівки. Вони характеризуються винятковою здатністю пристосовуватися до кліматичних умов та годівлі, а також - високою витривалістю.

герефордська порода

Герефордська худоба відзначається високими м'ясними якостями. Забійний вихід у середньому коливається від 60 до 65 %. М'ясо мармурове, тонковолокнисте, ніжне, має приємні смак і запах. При схрещуванні герефордської худоби з багатьма молочними і молочно-м'ясними породами у помісного потомства значно поліпшуються м'ясні якості й підвищується жива маса. В Україні герефордів використовують для промислового і відтворного схрещування з метою одержання високопродуктивної м'ясної худоби.

Схожі статті




Товарознавство м'яса - Бірта Г. О. - Абердин-ангуська порода

Предыдущая | Следующая