Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 3. Норми моралі і норми права

Норми моралі - правила, що виникають із духовної потреби узгодити інтереси особи з особою і суспільством та урегулювати поведінку людей відповідно до понять добра і зла, забезпечуючи її особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.

Мораль має історичний характер, за всіх часів критерієм моральних норм виступають категорії добра і зла, чесності, порядності, совісті. "Золоте правило" моралі в євангельському формулюванні звучить так: "В усьому, якщо хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтесь і ви з ними".

Загальні ознаки норм права і норм моралі:

1) є соціальними нормами;

2) мають єдину мету - встановлювати і підтримувати порядок у суспільстві;

3) мають однакові функції - впливати на поведінку людей, регулювати їх відносини, формувати масштаби (еталони, стандарти) поведінки;

4) мають однакове коло адресатів - є правилами поведінки загального характеру;

5) мають єдиний оцінювальний стрижень - справедливість, через яку встановлюється міра свободи і рівності.

Особливі (відмінні) риси норм моралі і норм права:

Норми моралі

Норми права

За способами встановлення

Складаються в суспільстві стихійно на підставі уявлень людей про добро і зло, справедливість

І не мають державного закріплення

Формуються в суспільстві, а формулюються (створюються або визнаються) державою, тобто офіційно закріплюються

За сферою дії

Регулюють внутрішнє усвідомлення людиною своєї поведінки в усіх сферах суспільних відносин;

Регулюють зовнішню форму поведінки людини в тих сферах суспільних відносин, що піддаються регулюванню;

За змістом

Виступають як узагальнене безособове правило поведінки у

Вигляді ідей і принципів (дотримуватися слова, бути чесним,

Справедливим тощо); межа між

Моральним і аморальним є відносною

Є конкретним варіантом поведінки суб'єкта, у якому чітко визначені його юридичні права й обов'язки, як можливі та належні; встановлена конкретна межа між правомірним і неправомірним учинками

За формою вираження

Не закріплюються у спеціальних актах, містяться у свідомості людей; набувають обов'язкового значення у міру визнання більшістю членів суспільства

Закріплюються в юридичних актах (законах, указах, постановах, нормативних договорах та ін.); після набуття законної сили стають обов'язковими для осіб, що перебувають у сфері їх дії

За методом забезпечення

Дотримуються добровільно, забезпечуються внутрішнім переконанням, совістю людини, а також суспільною думкою (результат - почуття сорому каяття)

Забезпечуються, крім інших способів, державним примусом, застосуванням заходів юридичної відповідальності (іноді результатом застосування до правопорушника санкцій закону є обмеження його у правах)

Вплив норм моралі на нормотворчу діяльність виявляється в такому'. 1) норми права створюються з урахуванням норм моралі, що панують у суспільстві, виступають як формальне (офіційне) визначене вираження справедливості, тому право в широкому розумінні є моральним явищем; 2) норми права змінюються і розвиваються під впливом норм моралі; 3) норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, що панує в суспільстві (скасування страти в Україні).

Вплив норм моралі на правореалізаційну діяльність: 1) норми права оцінюються громадянином, який їх реалізує, з погляду моралі. Навіть технічні, організаційні правила, які не несуть морального навантаження (наприклад, передбачена законом форма декларації про прибутки), мають певний вихід на норми моралі; 2) норми права тлумачаться посадовою особою, яка здійснює правозастосовну діяльність, відповідно до норм моралі, що панують у суспільстві. Так, справедливе, обгрунтоване і законне судове рішення про наклеп, образу, хуліганство, статевий злочин багато в чому залежить від урахування моральних норм, які діють у суспільстві; 3) ухвалення правозастосовного акта, як і весь правозастосовний процес, здійснюється з урахуванням норм моралі. Здавалося б, передбачена законом форма протоколу судового засідання не торкається будь-яких моральних цінностей, проте будь-які юридичні правила, що вносять чіткість і визначеність у взаємовідносини між суб'єктами права у процесі правозастосовної діяльності, не є байдужими для моралі.

Зворотний вплив норм права на норми моралі: сприяють затвердженню прогресивних моральних уявлень, розвивають нові моральні норми; виступають як засоби охорони та захисту норм моралі. Зв'язок між правом і мораллю в демократичній державі визначається не стільки наявністю конституції, що містить посилання на моральні критерії, не стільки тим, що право має якийсь конкретний моральний зміст, скільки усвідомленою необхідністю його тлумачити і застосовувати з погляду критичної моралі.

Схожі статті




Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 3. Норми моралі і норми права

Предыдущая | Следующая