Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О. В. - Рольовики

Представники цієї течії вважають, що чорна раса повинна поклонятися богу Джа Растафарі, провідником заповітів якого був Хайле Селасіє - основний ідеолог руху. Представники чорної раси - це біблейські юдеї, яких Джа, розгнівавшись, віддав у чотирьохсотлітнє рабство. Та скоро він знову збере і возвеличить свій народ. Щоб бути готовими до цього, необхідно відродити національну самобутність. "Назад до Африки!" - гасло растафарі. Цій течії властиві повна відмова від західного раціоналізму, популяризація "божественної" трави (т. зв. ган Джа), "африканського" способу життя, національної кухні, одягу, зачісок, імен та норм поведінки. Чільне місце вони відводять музиці регі. У світі налічується до мільйона прихильників растафаріанства. Особливо поширений рух на Ямайці, де растафаріанами вважають себе 10% населення. Відомий регі-музикант Боб Марлі мав неофіційний статус пророка растафаріанства.

В Україні існує молодіжна субкультура растаманів, які переймають зовнішні ознаки растафаріанства, не поділяючи його поглядів на вищість чорної раси. Раста-мани захоплюються регі, особливо Бобом Марлі, носять особливі зачіски - дреди і расточки, червоно-зелено-жовтий одяг, іноді курять марихуану, дотримуються вегетаріанства.

Толкієністи

Виник рух наприкінці 80-х років XX ст. Це рух прихильників творчості англійського письменника та лінгвіста Джона-Роналда-Руела Толкієна (1892-1973), які будують власний культурний міф світу на основі його творів ("Гобіт, або Мандрівка туди і назад", "Володар перснів", "Сильмарилліон" - т. зв. "Біблія толкієністів". У 1965 р. було створено Американське толкієнівське товариство; приблизно тоді ж Дж.-Р.-Р. Толкієн отримав шанобливе прізвисько Професор. Толкієністи втілюють у рольових іграх атмосферу творів Толкієна, у яких діють ельфи, гноми, гобіти. На їх основі формують філософські концепції, містичні обряди. Вони намагаються відтворювати одяг, побутові речі, описані Толкієном. У межах толкієнізму розвиваються дуже різні напрями.

Рольовики

Вони об'єднуються в рольові клуби, що відтворюють не "фентезійні" племена і раси, а історичні події, народи, епохи. Фахові команди до дрібниць відтворюють не лише костюми та обладунки, а й побут та манеру бою обраної епохи. Рольовики влаштовують видовищні фестивалі та історичні реконструкції.

Скінхеди. Перші скінхеди (англ. skin - шкіра, шкірка, оболонка та head - голова) з'явились в Англії у 60-ті роки XX ст. їхній рух швидко поширився: спочатку в Європі, згодом у СІНА, Австралії, інших країнах. Згодом скінхедів почали вербувати неонацистські і ліворадикальні партії та групи. У багатьох країнах (насамперед Німеччині) вони поділені на різні течії.

В Україні скінхеди з'явилися наприкінці 80-х років XX ст. Це були нацисти. Скінхеди дуже агресивні, нетерпимі до представників інших народів (чорношкірих, народів Кавказу). їх вирізняє зовнішній вигляд: лиса голова, масивні черевики, підтяжки. Вважають, що скіни голять голови для того, щоб у бійці не було за що вчепитися. Однак справжня причина інша - скіни з'явилися як противага неформальству, зокрема хіпі, які носили довге волосся. Кожен елемент зовнішнього вигляду - ознака, за якою можна визначити різні групи скінхедів. Вони носять джинси "Мартінси" і "Гріндери" - важкі черевики зі стальними вставками, "бомбери" (англ. "Flight Jacket") - куртки без комірця із застібкою-блискавкою та резинками на рукавах, демонструючи свою постійну готовність до бійки.

Брейкери

Цю групу об'єднує любительський інтерес до популярного західного брейк-дансу (у перекладі українською мовою - "зламаний танець"), який має достатньо велику кількість елементів акробатики. Виконання брейк-дансу вимагає хорошої фізичної підготовки. Брейкери носять яскравий спортивний одяг, кросівки, налобні пов'язки. Спеціально вираженої атрибутики не мають. Вік брейкерів - від 14 до 22 років.

Як музичний стиль брейк оформився в середині 70-х років XX ст. на хвилі андеграундних течій в афро-американських гетто і був синтезом акробатики та рухів у стилі "я робот". До СРСР брейк потрапив у середині 80-х років. Перший всесоюзний конкурс брейкерів відбувся в 1986 р. в Алма-Атинському цирку. В Україні брейк став популярним у 1987-1988 pp. Перші конкурси брейк-дансу відбулися в 1988 р. Брейкери були постійними відвідувачами дискотек. їхньою ідеологією став гедонізм - жити задля задоволення, жити сьогоднішнім днем, не перейматися соціальними питаннями. Більшість брейкерів займаються спортом, не вживають наркотиків та алкоголю. Акробатичні рухи потребують довгих годин тренувань. Брейк поступово перетворюється на спортивний танець.

Схожі статті




Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О. В. - Рольовики

Предыдущая | Следующая