Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О. В. - Хіпі

У науковій літературі використовують різні типології та класифікації неформальних молодіжних груп і об'єднань, але всі вони достатньо умовні. Найпоширенішим є поділ за соціально-правовою ознакою на Просоціальні, Спрямованість яких узгоджується з цінностями і установками суспільства, асоціальні, які не поважають цінностей, скоюють різні правопорушення, антисоціальні, або криміногенні, злочинні (за І. Полонським).

Поширеною є типологізація неформальних груп сучасного російського вченого Сергія Сергеєва, який класифікує молодіжні субкультури на:

- романтико-ескейпістські(хіпі, індіаністи, толкіє-ністи, байкери);

- гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери та ін.);

- кримінальні (гопники, любери);

- анархо-нігілістичні (панки, екстремістські субкультури "лівого" і "правого" спрямування).

Російський соціолог Михайло Топалов поділяє молодіжні об'єднання за спрямованістю інтересів:

- захоплення сучасною молодіжною музикою;

- устремління до правоохоронної діяльності;

- активне практикування різних видів спорту;

- навколоспортивні - різні фанати;

- філософсько-містичні;

- захисники навколишнього середовища. Російський учений Ігор Сундієв виокремлює групи

За спрямованістю самодіяльності:

- агресивні (фанати, неонацисти, ліві);

- епатажні (панки, мажори);

- культурні (рокери, бітломани, хіпі);

- економічні (спрямовані на створення і реалізацію матеріальних благ для себе, групи чи інших груп: групи кооперативного, підприємницького спрямування);

- соціальні (спрямовані на розв'язання конкретних соціальних проблем: екологісти, екокультурні, етнокультурні групи, групи "Милосердя");

- політичні (спрямовані на захист і підтримку соціально-економічних реформ, альтернативні політичні рухи, політична самоосвіта).

Українські дослідники В. Кулик, Т. Голобуцька, О. Голобуцький пропонують типологізацію, основою якої є характер діяльності та внутрішня ціннісна шкала субкультури, а також її вплив на молодіжне середовище загалом. За таким підходом виокремлюють систему (субкультуру хіпі), романтико-ескейпістські, релігійно-містичні, гедоністично-розважальні, епатажно-протес-тні, радикально-деструктивні групи, розправно-само-судні молодіжні угруповання, хакерів.

Знання типологій неформальних об'єднань, основних ознак належності до тієї або тієї групи, провідних напрямів самореалізації і проявів асоціальної і кримінальної поведінки дає змогу соціальному педагогові в ситуаціях діагностики конкретної групи максимально точно здійснити ідентифікацію і спрогнозувати можливі наслідки членства в цій групі для неповнолітнього.

8.4. Характеристика основних неформальних груп

У межах кожної неформальної групи формується внутрішня субкультура. Мають значення одяг, зачіска, членам груп властива особлива поведінка, вони навіть виробляють власну, притаманну лише їм лексику.

Хіпі

Течія виникла в 70-ті роки XX ст. На фоні сірої буденності вони відзначалися яскравою оригінальністю. Ключовим гаслом хіпі було "Love, Peace, Freedom" ("Мир, любов, свобода"). Слова "Маке love not war" ("Займайтеся коханням, а не війною") з пісні Д. Леннона стали крилатими в їх середовищі. Хіпі одягалися в яскравий і незвичний одяг (принципово поношений, старий), мали довге волосся та бороди. Обов'язковим атрибутом стали власноруч зроблені прикраси: нашивки, оригінальні латки і гаптування, "фєнічки" (браслети, намиста і талісмани). Підходячи один до одного, хіпі віталися: "Мир і любов вам, брати і сестри!".

Рух хіпі з часом набув ознак структурованої організації. Авторитет представника общини хіпі тримався на його власних принципах, перевірявся безпосередньо в повсякденному існуванні і не давав йому жодних переваг над іншими. Сама атмосфера спілкування в такій общині спонукала бути толерантним до думок і поглядів інших, замислюватися над власним життям, любити один одного. Хіпі влаштовували фестивалі психоделічної (створеної під впливом легких наркотиків, наприклад марихуани) та рок-музики. Музика хіпі - рок-н-рол (групи "The Beatles", "The Doors", "Led Zep-pellin", "Deep Purple").

В Україні з 1993 p. існує щорічне неформальне зібрання хіпі, відоме на всій пострадянській території. Українці, поляки, росіяни, білоруси, чехи, німці та інші гості збираються біля водоспаду Шипіт на Закарпатті. Зібрання традиційно влаштовують на початку липня, кульмінацією забав є свято Івана Купала - 7 липня.

Схожі статті




Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О. В. - Хіпі

Предыдущая | Следующая